14 серпня, на Медового Спаса, в Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відкрилася солодка й неординарна виставка світлин "Бджоли: наука та мистецтво" доктора педагогічних наук, професора Андрія Давиденка, приурочена до Дня пасічника (19.08).
  Провідна бібліотекарка відділу мистецтв Лариса Поліщук розповіла про шлях становлення Андрія Давиденка як науковця і світ його захоплень, звернула увагу на книжкову виставку про бджільництво, підготовлену працівницями відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук.
  Відвідувачі вернісажу мали змогу поспілкуватися з автором, послухати захопливі розповіді про бджолине життя і зазирнути у потаємний світ, захований під кришкою вулика. Бджоли не лише очікувано працьовиті, але й неочікувано милі, тому на двадцяти двох світлинах можна побачити не лише пізнавальні, а й естетично-художні кадри.
  Бджільництво – давнє заняття українців. Це добре розвинена галузь сільського господарства України, яка своїм корінням сягає доби Київської Руси. Але люди, не дотичні до нього, здебільшого знають небагато як про самих бджіл, так і про мед, який ті виготовляють. Саме тому "естетизація бджільництва", як написав у своєму відгукові доктор філософських наук Андрій Царенок, украй важлива. Особливо коли так щиро, талановито і з любов'ю подають матеріал!
  Виявляється, зокрема, що одна бджілка за все своє життя виготовляє лише 1/12 чайної ложки меду, а щоби назбирати ту саму чайну ложку, потрібно, аби 200 бджілок працювали не покладаючи лапок протягом життя… І після отриманої інформації бджоли вже не сприймаються виключно як "корисні комахи", адже приходить усвідомлення того вкладу та об'єму праці, які вони охоплюють. Направду, виникає бажання не змарнувати той медовий скарб, адже більше столової ложки в день організм людини просто не засвоює.
  Після завершення відкриття спілкування про життя бджіл та фотомистецтво продовжилося у Мистецькій вітальні, де відбулася дегустація меду від маленьких "моделей" Андрія Давиденка – сонячних невтомних трудівниць.

  Повний запис відкриття виставки світлин "Бджоли: наука та мистецтво" можна переглянути за посиланням

  Про автора (з інформації до виставки)

  Андрій Давиденко народився в 1950 році в Топчіївці (Чернігівський район). Навчався на фізико-математичному факультеті Чернігівського педагогічного інституту (нині – НУЧК ім. Т. Г. Шевченка).
  Професійну діяльність розпочав у Красилівській середній школі (Козелецький район). Служив у Збройних силах. У 21 рік зробив свій перший винахід.
  Андрій Давиденко викладав у багатьох навчальних закладах Чернігова та паралельно вів гуртки винахідників. Він був упевнений у тому, що молоді слід не лише передавати знання із фізики, а й розвивати творчі здібності. Згодом захистив докторську дисертацію, де вже науково обґрунтував цю думку. Протягом цієї наукової роботи за його ініціативою в Україні був започаткований щорічний Всеукраїнський турнір юних винахідників і раціоналізаторів. Перший турнір було проведено у 1998 році, а у 2002-му ЮНЕСКО визнала його як такий, що перевершив кращі світові аналоги масових позаурочних заходів для учнів. Андрій Давиденко – голова журі цього турніру.
  Автор експонованих світлин не лише доктор наук, а й професор. Має понад 300 наукових та методичних публікацій. Рік тому у Європі вийшла друком його книга "STEM-проєкти з Фізики". Наразі продовжується робота над іншою книгою – "Інженерна складова STEM", на яку також чекає європейське видавництво.
  Але наукова діяльність завжди поєднувалася з іще одним захопленням автора – фотографією.
  Він фотографував усе і скрізь. Але більше – природу. В останні роки автор досліджує вплив на бджіл різноманітних фізичних факторів, наприклад, акустичного або іншого випромінювання. Тому значну кількість фото він робить у своїй "бджолиній лабораторії". Зарубіжні автори використовують фото автора як графічні об'єкти у своїх статтях і книгах, а відео – у навчальних та науково-пізнавальних матеріалах.
  А вже художня складова цієї діяльности представлена на виставці світлин "Бджоли: наука та мистецтво".
  Більше про автора можна дізнатися з повної інформації до виставки, відвідавши експозицію на другому поверсі бібліотеки.
 

  Катя Скрипка, завідувачка відділу мистецтв.
  Фото – Вікторія Гайченя