У філії "Медична бібліотека" Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових з 20 вересня працюватиме книжкова виставка "Бережіть серце". Вона приурочена до Всесвітнього дня серця, який відзначається щорічно 29 вересня. На виставці представлені книги й періодичні видання з означеної тематики, що будуть цікаві та корисні як для спеціалістів-кардіологів, так і для широкого загалу читачів.
  Мета введення такого свята в міжнародний календар – підвищення поінформованості населення планети про небезпеку, яку несуть серцево-судинні захворювання. У наш час багато мільйонів людей щорічно вмирають від хвороб серця та судин, і, на жаль, число таких смертей постійно зростає.
  Проведенням Всесвітнього дня серця Всесвітня федерація серця та її партнери в різних країнах прагнуть пояснити людям, як важливо займатися профілактикою захворювань серцево-судинної системи, вести здоровий спосіб життя. Зазвичай відзначення цього дня включає різні спортивні змагання, тематичні зустрічі й семінари, концерти, благодійні акції.
  Серце – унікальний орган, який здавна відігравав важливу роль в уявленнях людей про власне тіло. У IV столітті до нашої ери Аристотель назвав серце найважливішим органом, який формується першим. Він дійшов цього висновку, досліджуючи курячі ембріони. Філософ також вважав, що, оскільки серце займає центральне положення, то воно контролює всі інші "допоміжні" органи, в тому числі й мозок.
  Багато в чому з Аристотелем був згодний Гален, стверджуючи, що серце є вмістилищем душі, а також перевершує всі тканини тіла щодо міцності і стійкості до травм. Утім, роль найважливішого органу людини, на думку Галена, мало не серце, а печінка. Авіценна поділяв думку Аристотеля про верховенство серця, а ще вірив, що саме цей орган відповідає за людські здібності та регулює температуру тіла.
  Перші міжнародні об'єднання кардіологів – лікарів, що спеціалізуються на хворобах серця, – з'явилися ще в 1940-х роках. У 1978-му в результаті злиття Міжнародного товариства кардіологів (ISC) та Міжнародної федерації кардіологів (ICF) утворилася нова організація – Міжнародне товариство і федерація кардіологів (ISFC). ISFC, ЮНЕСКО та ВООЗ у 1996 році уклали угоду про співробітництво в різних проєктах, а в 1998-му ISFC змінила свою назву і відтоді відома як Всесвітня федерація серця (WHF) – глобальна неурядова організація та провідний партнер ВООЗ у сфері серцево-судинного здоров'я.
  Тодішній президент WHF Ентоні Байес де Луна висунув ідею про окремий день для інформації про серцево-судинні захворювання та їх профілактики, тож у 1999 році Всесвітня федерація серця разом із ВООЗ оголосили про заснування Всесвітнього дня серця. До 2011-го подію відзначали в останню неділю вересня, потім датою свята обрали 29 вересня.

  Всесвітній день серця в історії

  1893
  Першу успішну операцію на відкритому серці провів у Чикаго хірург Деніел Хейл Вільямс. Його пацієнтом був молодий чоловік Джеймс Корніш, який отримав ножове поранення в бійці.

  1958
  У Швеції вперше імплантували кардіостимулятор. Попри те, що прилад довелося замінювати 20 разів, пацієнт прожив з ним 43 роки і помер у 86-річному віці від хвороби, не пов'язаної з серцем.

  1967
  Хірургом Крістіаном Барнардом у ПАР було успішно здійснено першу пересадку серця.

  1999
  Всесвітньою федерацією серця засновано Всесвітній день серця.

  2008
  У Києві відкрито "Центр серця" – лікувальний заклад, оснащений за світовими стандартами завдяки благодійним пожертвам киян. З 2012 року його передано у власність держави та перейменовано на Інститут серця.

  2012
  ООН поставила за мету перед урядами країн скоротити смертність від неінфекційних захворювань (у тому числі від серцево-судинних недуг) на 25% до 2025 року.

  Ми часто говоримо "велике серце, гаряче серце" або, навпаки, "серце кам'яне, холодне, зле, боягузливе". Зрозуміло, що подібні характеристики людського характеру найменше стосуються серця як найважливішого органа людського організму. Чи все-таки мають? Як би там не було, але серцево-судинні захворювання за числом смертей сьогодні міцно посідають перше місце. У нашій країні на них припадає 56% усіх летальних випадків.
  Видатний американський кардіолог Пол Д. Уайт колись сказав: "Хвороба серця до 80-річного віку не Божа кара, а наслідок власних помилок". Іншими словами: не хочеш померти від інфаркту – подбай про первинну профілактику захворювань серця. На жаль, багато хто починає розуміти це надто пізно.
  За оцінками фахівців, здоров'я на 50% залежить від власного вибору людини – способу життя, на 20% – від стану зовнішнього середовища, на 20% – від соціально-економічних факторів, на 10% – від організації медичної допомоги.
  Основні фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань – це артеріальні гіпертензії, підвищений рівень загального холестерину крові та його фракцій, надмірна вага, гіподинамії, тютюнокуріння і стреси.
  У стислому переліку рекомендацій від Європейської спілки кардіологів зазначено:
  0 – відмова від куріння;
  3 – стільки кілометрів необхідно проходити щодня;
  5 – стільки порцій овочів повинен включати щоденний раціон;
  140 – нормальний рівень систолічного артеріального тиску;
  5 – нормальний рівень загального холестерину у крові;
  3 – нормальна кількість "шкідливого" холестерину;
  0 – відсутність ожиріння та цукрового діабету.

  Як подбати про здоров'я свого серця?

  * Харчуйтеся правильно: віддавайте перевагу овочам, фруктам, злакам, бобовим, горіхам, кисломолочним продуктам, нежирним сортам м'яса та риби; обмежуйте вживання жирів, масла, солодощів.
  * Вживайте менше солі: приберіть сільничку зі столу, не досолюйте їжу. Норма солі на добу – 5 г, або чайна ложка.
  * Будьте активними: 1,5 години на тиждень приділіть кардіонавантаженням або по 30 хвилин 5 разів на тиждень займайтеся будь-якою активністю, що змушує серце битися швидше.
  * Стресостійкість: уникайте стресів та вчіться впоруватися з ними.
  * Здоровий спосіб життя: відмовтеся від куріння та алкоголю.
  * Контролюйте тиск і рівень цукру у крові. Оптимальний рівень артеріального тиску для дорослої людини становить 120/80 мм ртутного стовпчика. Оптимальний рівень цукру капілярної крові (при заборі крові з пальця) – від 3,3 до 5,5 ммоль/л.
  * Стежте за своєю вагою.
  * Регулярно проходьте медогляди, профілактичні скринінги, ходіть на консультації до лікаря-кардіолога.

  Список літератури, яка представлена на виставці

  1. Виявлення та лікування хворих серцево-судинними захворюваннями високого ризику. Вибрані лекції Української кардіологічної школи ім. М. Л. Стражеска / В. М. Коваленко, Г. В. Дзяк, М. І. Лугай та ін. – К., 2007. – 180 с.
  2. Давидович О. В., Давидович Н. Я. Клінічна фармакологія і фармакотерапія в кардіології (класифікація, препарати, схеми лікування). – Тернопіль : Укрмедкнига, 2005. – 318 с.
  3. Долженко М. М. та ін. Ішемічна хвороба серця на тлі цукрового діабету типу 2: особливості перебігу та обґрунтування терапії. М. М. Долженко, Н. А. Перепельченко. – К. : Медкнига, 2010. – 100 с.
  4. Ішемічна хвороба серця у пацієнтів з цукровим діабетом: монографія / За ред. А. В. Руденка, О. І. Мітченко. – К. : Агат-Принт, 2016. – 181 с.
  5. Кардіологічний альманах – 2009 / Наук. ред. А. Н. Пархоменко. – К., 2009. – 238 с.
  6. Лазоришинець В. Серце в хірургії. Інститут імені М. М. Амосова крізь десятиліття / Василь Лазоришинець. – Тернопіль : ТДМУ, 2017. – 152 с.
  7. Катеренчук І. П. Клінічна оцінка, діагностичне та прогностичне значення результатів лабораторних досліджень. Ч. 1. Кардіологія. – К. : Медкнига, 2015. – 96 с.
  8. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування / За ред. В. М. Коваленка. – К., 2008. – 124 с.
  9. Сергієнко О. О. та ін. Артеріальні гіпертензії. Клінічна фармакологія та фармакотерапія / О. О. Сергієнко, М. С. Регеда, Є. В. Плешанов. – Львів, 2009. – 190 с.
  10. Фармакологічний довідник із кардіології / За заг. ред. В. В. Безрукова та Л. П. Купраш. – К., 2006. – 144 с.

  На виставці також представлені спеціальні випуски газети "Здоров'я України" для лікарів-кардіологів.
  Запрошуємо користувачів відвідати бібліотеку та ознайомитися з матеріалами виставки, яка працюватиме до 7 жовтня.