Володимир Копєйчиков – український правознавець, доктор юридичних наук (1969), професор, академік Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України.
Народився 17 листопада 1923 року в Харкові. У 1948 році закінчив Харківський юридичний інститут, а в 1951-му – аспірантуру. З 1951 року був старшим викладачем юридичного факультету Алма-Атинського університету. Протягом 1953–1971 років працював доцентом, виконувачем обов'язків професора кафедри теорії держави і права, вченим секретарем вченої ради Харківського юридичного інституту. У 1971–1978 роках був професором юридичного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. З 1978 року – старший науковий співробітник відділу прав людини Інституту держави і права АН СРСР. З 1983 року і до смерті – професор кафедри теорії держави і права Національної академії внутрішніх справ України.
З 1995 року Володимир Володимирович був науковим консультантом Президента України з питань державного будівництва. Входив до спеціалізованих вчених рад Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Національної академії внутрішніх справ України.
Володимир Копєйчиков брав участь у розробці проєкту Конституції України 1996 року. Досліджував проблеми конституційного процесу, теорії прав людини, теорії самоврядування.
Володимир Копєйчиков – автор понад 250 наукових праць. Підготував 6 докторів наук та 24 кандидатів наук.
Основні праці – "Механізм радянської держави" (1968), "Державний механізм радянської федерації" (1973), "Народовладдя і особистість" (1991), навчальний посібник "Теорія держави і права" (1995).
Помер Володимир Володимирович 9 червня 2002 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Список літератури