Цей день в історії медицини: до 100-річчя від дня народження Матвія Дулі

Цей день в історії медицини: до 100-річчя від дня народження Матвія Дулі

14.10.2024
190
  Матвій Дуля (14.10.1924 – 28.10.2003) – бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікаційної категорії, директор Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки (1957–1996), лікар-стоматолог вищої кваліфікаційної категорії, відмінник охорони здоров'я.
  У філії "Медична бібліотека" Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових (назву змінено після оптимізації обласної наукової медичної бібліотеки у 2021 році) організовано книжкову виставку до 100-річчя від дня народження Матвія Матвійовича. На ній представлені видання-літописи, де розкрито історію обласної наукової медичної бібліотеки, монографії Матвія Дулі у співавторстві з іншими авторами, бібліографічні покажчики медичної літератури, а також книги, що розказують про життя і сподвижництво керівника Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки, чия діяльність на цій посаді охоплює 39 років – з 1957 до 1996-го – минулого століття.
  Матвій Дуля народився в сім'ї службовців. Його дитинство минуло в селі Козел (нині – селище Михайло-Коцюбинське), юність – у Батурині й Чернігові. Закінчивши середню школу № 15 (нині – № 1), юнак вступив до Чернігівського медичного училища (нині – Чернігівський базовий медичний коледж). Трудову діяльність Матвій Матвійович розпочав у місті Ізмаїлі Ізмаїльської області з посади інспектора лікувально-профілактичного сектору Ізмаїльського обласного відділу охорони здоров'я. А через два роки очолив Ізмаїльську обласну медичну бібліотеку. Його план з організації при кожній лікарні книжкових пунктів видачі медичної книги, розроблений разом з відділом охорони здоров'я, було реалізовано. Працюючи, Матвій Дуля одночасно вчився у Харківському бібліотечному інституті, який закінчив з відзнакою.
  З ліквідацією в 1955 році Ізмаїльської області Матвія Матвійовича перевели в Черкаси, де він очолив Черкаську обласну медичну бібліотеку. Через два роки повернувся в Чернігів, де очолив обласну наукову медичну бібліотеку. Обшарпане старе приміщення барачного зразка вимушені були ділити між собою книгозбірня, будинок санітарної освіти, служби психоневрологічної лікарні. Лише 1963 року воно перейшло повністю у власність бібліотеки. Почалася велика реконструкція і добудова приміщення. А це – два книгосховища, читальна зала, нові кабінети. Будівлю обклали цеглою, провели теплотрасу. Придбали найсучасніший на той час розмножувальний апарат "Ера" для видавництва перших бібліографічних покажчиків, інформаційних листів та апарати "Мікрофот" і "Пентакта" для читання мікрофільмів та документів на мікрофішах. Кожен відділ одержав друкарські машинки. У 1972 році для бібліотеки придбано друкарську машинку "Оптима" з латинським шрифтом. Бібліотекою передплачувалися періодичні видання Америки, Німеччини, Румунії, Болгарії, Чехії.
  Маючи досвід роботи зі створення мережі медичних бібліотек, Матвій Матвійович одразу організував її в Чернігові. І вже в 1957 році відбувся перший триденний обласний семінар для бібліотекарів медичних бібліотек області. У 1960 році мережа об'єднувала 60 бібліотек, а в 1966-му – 64.
  Обласна наукова медична бібліотека стала науковим методичним центром. Через міжбібліотечний абонемент було налагоджено зв'язки з багатьма медичними бібліотеками Радянського Союзу. Кандидатські дисертації з медицини захищалися завдяки можливості використання в роботі медичної наукової літератури з книжкових фондів медичних бібліотек усього радянського простору. Тільки з 1958 до 1980 року на теренах Чернігівщини було захищено понад 30 наукових кандидатських праць з медицини.
  Вирішувалися питання наукової організації роботи. Книжковий фонд було переведено з інвентарної на систематичну, а журнальний – на систематично-алфавітно-порядкову систему розстановки. Було впроваджено систематизацію літератури за універсально-десятковою класифікацією та перекласифіковано за нею весь наявний фонд. Уведено централізоване комплектування бібліотек центральних та міських лікарень. Створено довідково-пошуковий апарат, який складався з системи каталогів: алфавітного, систематичного, предметного і картотек.
  Паралельно велася наукова бібліотечно-бібліографічна робота з медичного краєзнавства. 1974 року вийшов з друку науково-бібліографічний покажчик "Наукові праці медичних і фармацевтичних працівників Чернігівської області", що охоплював наукові роботи за 20 років (1951–1971). Це було початком копіткої наукової праці, яка не припинялася. І вже до 1300-річчя Чернігова було видано науково-бібліографічний покажчик у двох книгах з історії медицини Чернігівщини, що об'єднували 5494 джерела й відображали історію медицини та охорони здоров'я Чернігівщини за 200-річний період. Покажчик такого напряму з'явився вперше в історії медичних бібліотек України й отримав високу оцінку генерального директора Республіканської наукової медичної бібліотеки (нині – Національна) Раїси Павленко.
  Розвивалась і втілювалась у життя мрія про створення на базі бібліотеки центру науково-медичної інформації. Можливим це стало, коли всі ідеї й задуми підтримали Всесоюзний науково-дослідний інститут, Республіканський центр науково-медичної інформації та Республіканська наукова медична бібліотека. При кожному лікувальному закладі запрацювали групи науково-медичної інформації, які очолювали заступники головного лікаря з медичної частини, а обов'язки секретаря виконували бібліотекарі. При обласному відділі охорони здоров'я запрацювала рада з науково-медичної інформації, куди входили всі обласні спеціалісти. Модель служби наукової медичної інформації (НМІ) для лікарів-практиків було рекомендовано для втілення в інших областях України та Росії.
  1993 року бібліотека придбала перший південнокорейський комп'ютер "SAMSUNG", а 1994 року – першу на той час автоматизовану бібліотечну комп'ютерну програму "МАRK". Бібліотека переходила до створення електронного каталогу.
  1999 року вийшла книга головного лікаря обласної лікарні Анатолія Груші у співавторстві з Матвієм Дулею "З історії медицини Чернігівщини", яка охоплює періоди розвитку медицини на теренах області від народної, приказної, земської до медицини радянського періоду. А через рік – іще одна у співавторстві з генеральним директором комунального підприємства "Ліки України" Світланою Пасталицею – "Розвиток медицини та фармації на Чернігівщині".
  У музеї історії Чернігівського базового медичного коледжу одна з експозицій присвячена Матвію Дулі, як абітурієнту й одному з перших випускників повоєнного часу.
  У 2018 році завідувачкою відділу, викладачкою біології та хімії Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського Лідією Лавріненко було захищено дисертацію "Охорона здоров'я на Чернігівщині (1960–1980-ті роки)" на ступінь кандидата історичних наук. 4 -й розділ монографії – "Особливості поширення медичних знань на Чернігівщині" – присвячений роботі Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки, а, зокрема, підрозділ "Матвій Дуля – учений-краєзнавець і популяризатор медичних знань" – особисто директорові бібліотеки.
  Матвій Дуля увійшов в історію медицини як лікар, бібліотекар-бібліограф, що стояв біля витоків відродження бібліотечно-інформаційної служби в 60-ті роки, інтенсивного розвитку бібліотек у 70–80-х, запровадження нових комп'ютерних бібліотечних технологій у 90-х роках минулого століття. Його стаж на посадах очільника обласних наукових медичних бібліотек нараховував 50 років.
  Ім'я Матвія Дулі занесене до другого тому Енциклопедії Сучасної України (розділ "Бібліотеки медичні").
  На подарованій бібліотеці книзі він написав "Моїй улюбленій бібліотеці віддано 39 років служіння, саме служіння, а не служби". І всі його справи це підтверджують.

  Книги, які представлені на виставці

  1. Відомі лікарі Чернігівщини : (До 80-річчя Чернігівської обл. наук. мед. б-ки) / Управління охорони здоров'я облдержадміністрації, Чернігівська обл. наук. мед. б-ка ; уклад. Н. Д. Яременко. – Чернігів : Видавець Лозовий В. М., 2014. – 302 с.
  2. Груша А. М. З історії медицини Чернігівщини / А. М. Груша, М. М. Дуля. - Чернігів : [б. в.], 1999. – 290 с. : іл.
  3. Груша А. М. Розвиток медицини та фармації на Чернігівщині / А. М. Груша, С. В. Пасталиця, М. М. Дуля. – Чернігів : [б. в.], 2003. – 48 с.
  4. Лавріненко Л. Охорона здоров'я на Чернігівщині (1960–1980-ті роки) : монографія / Л. Лавріненко. – Чернігів : Десна Поліграф, 2018. – 200 с.
  5. Яременко Н. Д. Відданість (Матвій Дуля) : Славні імена української медичної книги і медичні бібліотеки України в особах, документах, бібліографії / Н. Яременко ; Чернігівська обл. наук. мед. б-ка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Чернігів : [б. в.], 2009. – 52с.

  Виставка працюватиме з 14 до 24 жовтня. Приємного ознайомлення!
 

 
Повернутись
Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00
Інтернет-центр:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

обслуговування користувачів до 17:45
 

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється