"Борги серця" (2024) і "Переволок… Переволока… Переволочна…" (2020). Так називаються книжки, які нещодавно приїхали до Чернігова аж із Німеччини. Їх надіслала у подарунок Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових авторка – уродженка села Щурівка Ічнянського (віднедавна – Прилуцького) району Валентина Марега. Посередником у цій шляхетній справі став земляк Валентини Андріївни – серцем і душею щурівець, а волею долі – чернігівець Василь Герасименко, про якого теж є спомин в одному з подарованих видань. До речі, саме пан Василь першим зацікавився наявністю книжки про своє рідне село в нашому фонді, потім активно долучився до пошуку контактів пані Валентини та спілкування з нею, а згодом отримав посилку й передав книжки до бібліотеки. Також серед причетних – директорка КЗ "Публічна бібліотека" Ічнянської міської ради Тетяна Кутова і мешканці Щурівки та Іваниці, що допомагали налагодити комунікацію з авторкою.
  Щиро дякуємо пані Валентині за подарунки, а всім іншим – за ініціативність і небайдужість!
  "Борги серця" – щемливе поетично-прозове творіння, яке торкається найпотаємніших глибин душі читача і водночас відкриває перед нами душу авторки. Талановиті вірші про красу природи, де, серед іншого, освідчення квітню (бо саме цього місяця пані Валентина з'явилася на світ) і невимовна любов до синьооких волошок… Присвяти рідним, близьким, однокласникам, друзям, колегам… Дещиця піднесеного, філософського… І знову присвяти, цього разу – Першому Коханню, яке не забудеться ніколи. Дрібка гумору, на зміну якій приходять болючі рядки про сучасну війну… Оповідь про те, як довелося, рятуючись від цієї чорної напасті, їхати на чужину, у невідомість (це вже починається проза). Спогади про рідну Щурівоньку, дитинство, юність, односельців. А далі, рефреном, – про те вимріяне та омріяне, земне і небесне Перше Кохання, яке, на жаль, не здійснилося, але житиме в серці довіку. Складається враження, що Він і Вона окремо писали кожен свою історію, а потім ці одкровення-сповіді злилися воєдино. І вийшла така поетична проза, яку подекуди неможливо читати без щирих сліз.
  Книжка укладена до сімдесятирічного ювілею авторки для рідних та близьких. Тексти, за задумом, мали б ілюструватися живописними роботами чоловіка авторки Анатолія Мареги. Але, на жаль, війна розлучила жінку з його творами. Тому Валентині Андріївні люб'язно згодилися допомогти прилучани Роман Кисіль Roman Kysil (світлинами) та юна художниця Карина Ленець (ілюстраціями), за що авторка їм дуже вдячна. А своїм дітям і онукам пані Валентина сердечно дякує за моральну підтримку у творчій роботі.
  Для спогадів використані фото, надіслані однокласниками Валентини Мареги, оскільки її домашній архів теж залишився в Україні. "Особливо вдячна Наді Брюховець, Олі Брюховець, Ніні Однолько, Каті Петрушенко", – зазначає авторка.
  Переволочна – село на Прилуччині, де Валентина Андріївна сорок років пропрацювала вчителькою української мови й літератури у школі, в якій директорував її чоловік. У другій із подарованих книг мовиться про минувшину і сьогодення Переволочни, про найважливіші події багатовікової історії села. Подано інформацію про багатьох його мешканців. Розповіді проілюстровано понад 200 світлинами різних років і авторів.
  Видання розраховане на широке коло читачів, які цікавляться історією рідного краю, істориків та краєзнавців, котрим не байдуже минуле таких сіл, як Переволочна.
  Обидві книги містять теплі та щирі дарчі написи. Перша написана й подарована "З добром і любов'ю до рідного краю й земляків", а друга – з мудрим напутнім словом "Пам'ятаймо ба́тьківщи́ну й матери́зну".
  Многая літа Вам, шановна пані Валентино! Хай здоровиться і твориться! Зичимо Перемоги та зустрічі із земляками в Україні.
  Обидві книги незабаром з'являться на наших полицях. Отже, ласкаво просимо до бібліотеки!