Історія Чернігівської швейної фабрики починається у серпні 1920 року, коли в місті була утворена артіль "Промголка" – невеличка виробнича організація, що виготовляла одяг за індивідуальними замовленнями. Але чернігівці потребували дедалі більше одягу, тож незабаром на базі "Промголки" відкрили швейну фабрику. У 1929 році вона була перетворена на фабрику "Індпошив", яка почала шити для масового споживача. Це був перехід до індустріального способу виробництва. Фабрика отримала перше обладнання, збільшила кількість працівників, зокрема жінок.
  Під час нацистської окупації Чернігова фабрику було зупинено, обладнання – знищено або вивезено. Після визволення міста підприємство відновило свою діяльність у грудні 1944 року. У післявоєнні роки тут налагодилося виробництво одягу, неодноразово змінювалися асортимент продукції, технології виробництва.
  Приміщення, в якому й нині розташована фабрика, збудоване в 1968 році. Саме тут об'єднали під одним дахом виробничі цехи, складські приміщення, допоміжні служби та адміністративний апарат. Виробництво значно зросло, фабрика почала працювати у дві зміни, виготовляючи десятки тисяч одиниць продукції на місяць. Тоді ж підприємство отримало нову назву – Чернігівська швейна фабрика № 1. На той час колектив очолювала Антоніна Серафимівна Іванцова, яка віддала підприємству 40 років життя, з них двадцять працювала директором.
  За часів незалежності України швейна фабрика перетворилася на відкрите акціонерне товариство "Чернігівська швейна фабрика "Елегант". Акціонерами стали працівники підприємства. У 90-ті роки XX ст. налагодилася співпраця з компаніями із США. На замовлення шили жіночі пальта. Пізніше на фабрику почали надходити замовлення з Нідерландів, Німеччини, Франції, Польщі, Литви та інших країн. З 2016 року із застосуванням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі пошук партнерів значно спростився. Зазначимо, що 99% послуг, які надає товариство, – це пошиття одягу з матеріалу замовника. Фабрика працює за "давальницькою схемою": компанія дає чернігівському підприємству сировину (тканину і фурнітуру, зразки продукції та лекала в електронному вигляді). Спершу підприємство відпрацьовує замовлення експериментального виробу, результат оглядає представник замовника і лише після цього конкретна модель запускається у масове виробництво.
  Потужність "Елеганта" – понад 300 тисяч готових одиниць одягу за рік. Цифра змінна залежно від виробу: на пальто потрібно більше часу та сировини, ніж на штани, блузку тощо. Загалом фабрика відшиває жіночі жакети, штани, сукні, спідниці, напівпальта, жіночі й чоловічі пальта, дитячий одяг та інше. На всіх виробах є маркування "Made in Ukraine". Одяг виробництва чернігівської фабрики можна придбати у мережах магазинів одягу в Європі, а також у каталогах відомих брендів S. Oliver, JAKE's, BONITA, CRISTIAN BERF, BA&SH, MORGAN, NINA KALIO, Caroll, MONOPRIX та ETAM тощо.
  У 2014–2018 роках фабрика значно модернізувалася, оновилося майже 60% матеріально-технічної бази. З'явилося нове сучасне обладнання у конструкторів, технологів, у швейних цехах. І все це – власним коштом.
  Керівниця приватного акціонерного товариства "Елегант" Наталія Романовська наголошує, що європейські компанії прагнуть до високої якості продукції (процес виробництва має бути організований відповідно до світових стандартів, продукція повинна мати сертифікати). У 2018 році фабрика "Елегант" пройшла шість різноманітних аудитів, що стосувалися якості і технологій. Один із них – з питань соціальної відповідальності BSCI. Аудит BSCI – це перевірка підприємства на відповідність міжнародним вимогам у галузі соціальної відповідальності. Серед багатьох критеріїв найбільшу увагу приділяють питанням безпеки праці, екологічних стандартів, дотримання прав працівників та відповідних умов праці.
  Найважливіша складова успіху, на думку пані Наталії, – це колектив "Елеганта". Ще за радянських часів у Чернігові був створений своєрідний кластер легкої промисловості. Місцеві підприємства виробляли тканину. Тут же були потужності для її переробки в одяг. А для підготовки кадрів місцеві заклади профтехосвіти готували швачок та майстрів. Отже, частково збереглись і навчальні заклади, пов'язані з підприємствами.
  Утім, обсяги підготовки швачок, розкрійників, а також майстрів, які б могли обслуговувати швейне промислове обладнання, скоротилися. Крім того ці професії не популярні серед молоді. Частково проблема вирішується шляхом замовлення підготовки кадрів: щороку за договором заклади профтехосвіти набирають певну кількість студентів на відповідні спеціальності. Практику вони проходять на самому підприємстві.
  З початком повномасштабної війни росії проти України фабрика призупинила роботу, частково було зруйновано виробничу базу. У 2022–2023 роках діяльність поступово відновлювалася, зокрема завдяки міжнародній підтримці. Частина швачок залишилася працювати і стала шити форму та амуніцію для ЗСУ, а також медичний одяг.
  Так за понад сто років маленька артіль з індивідуального пошиття одягу "Промголка" перетворилася на українське високоефективне швейне виробництво "Елегант" із сучасними технологіями та великим асортиментом виробів, що відповідають європейським стандартам якості. Нині це підприємство, яке працює переважно на експорт, постійно модернізує обладнання й дотримується соціальних норм.

  Література

  1. Назаренко В. Конвейєр пущено! / В. Назаренко // Деснянська правда. – 1969. – № 7 (10 січ.). – С. 1.
  2. Романовська Н. "Ми пишаємося тим, що одяг від фабрики "Елегант" носять у всьому світі" / Наталія Романовська ; / [розмову записали П. Могінська, В. Науменко] // Деснянська правда. – 2020. – № 23 (18 черв.). – С. 2.
  3. Сидорова В. "Від "Промголки" до "Елеганта" / Вікторія Сидорова // Голос України. – 2010. – № 120 (2 лип.) – С. 11.