Саме так звучала тема зустрічі учасниць клубу "Універсальний світогляд", яка відбулася 11 жовтня в Хабі цифрової освіти Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових.
  Поєднання музики та професійних віртуозних рухів – і виходить просто-таки неповторне дійство. Споглядати за танцем – чудовий спосіб релаксу, а сам танець – не що інше, як самовираження.
  У кожного танцю свій характер. Запальна лезгинка, граційний вальс, пристрасне танго, вогняне фламенко, темпераментний сиртакі, мелодію якого не сплутаєш ні з чим іншим…
  І, звісно, наша українська гордість – гопак. Танець, прирівняний до бойових мистецтв. Він виник як козацька розминка для відточування бойових навичок (сили, спритності, координації). Історично виконувався чоловіками, які демонстрували свою силу та мужність. У 1937 році хореограф Павло Вірський адаптував гопак для професійної сцени, додавши до нього "жіночі" елементи. Бо який же танок без жінки-чарівниці?
  На світлині – гопак у виконанні ансамблю ім. П. Вірського. Нестримний, вражаючий, неперевершений!