27 жовтня все світове українство відзначає День української писемності та мови. За православним календарем це день ушанування пам'яті преподобного Нестора Літописця, ченця Києво-Печерської лаври, автора "Повісті врем'яних літ" – найдавнішого літопису України, укладеного на початку ХІІ століття. Науковці стверджують, що в середньовічній історії нема прикладів, рівних літопису Нестора. У ньому автор пов'язує історію нашої держави з історією світу і проголошує ідею єдності й політичної незалежності в часи, коли швидкими темпами тривав процес розподілу тодішньої української держави на окремі землі. Він вважав, що держава – єдина розумна природна організація, яка робить людей суспільством. Поза державою вони перестають бути людьми і стають чимось схожим на череду худоби.
  Саме з "Повістю врем'яних літ" пов'язують початок української писемності й літератури. Хоча книга написана церковнослов'янською – літературною мовою того часу, в тексті ми бачимо величезну кількість слів та висловів із тодішньої розмовної мови. Тисячу років тому так говорили наші предки, і дуже багато з цих слів ми використовуємо нині, в сучасній українській мові. Тому, як вважає професор Василь Яременко, "Повість врем'яних літ" – це не просто пам'ятка української писемності, вона має стати букварем нашої національної свідомості. І що головне – історія Нестора Літописця про те, "Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав княжити", дає вичерпне пояснення щодо тисячолітньої традиції українського державотворення та українського слова.
  Активний процес формування української мови розпочався в шостому і тривав до шістнадцятого століття. "Енеїда", над якою Іван Котляревський почав працювати в 1794 році, написана вже сучасною українською мовою. А статус її як літературної закріпив своєю творчістю Тарас Шевченко.
  Українська мова – друга чи третя за поширеністю у світі слов'янська мова. Число мовців – понад сорок п'ять мільйонів, більшість із яких живе в Україні, а також у Білорусі, Молдові, Румунії, Словаччині, Аргентині, Бразилії, Канаді, США та інших країнах. Українська сьогодні в усьому світі – це тренд, символ стійкості і незламної волі до свободи та незалежності, а для нас – мова боротьби й перемог. Зараз вона все більше розквітає та набуває нового, переосмисленого значення для всіх українців у всіх куточках світу.
  Доповненням до мови як засобу спілкування стала писемність. Зберігати й передавати інформацію за допомогою знаків люди почали з незапам'ятних часів, тому історія писемності нерозривно пов'язана з розвитком кожного народу, його історією, культурою. І відзначаючи День української писемності та мови, ми маємо ще одну нагоду замислитися над багатством нашої культурної спадщини, оцінити силу слова, збагнути, що мова – це значно більше, ніж засіб комунікації. Це душа народу, його минуле і майбутнє.
  Цьогоріч з 27 жовтня до 2 листопада проводитиметься Тиждень української мови. У його межах відбудеться низка заходів, присвячених розвитку державної мови. Важливим серед них є Диктант національної єдності, який пишуть усі охочі. Він уже давно став міжнародним. Це не екзамен на знання мови, а всесвітня акція єднання українців і наших друзів з усього світу навколо українського слова.
  У відділі абонемента Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових організовано книжкову виставку "Від слова до мови" (до Дня української писемності та мови), яка є частиною заходів, що відбуватимуться в бібліотеці у межах Тижня української мови.
 

  Список літератури
  1. Брайчевський М. Ю. Походження слов'янської писемності / Михайло Брайчевський. – Київ : КМ Академія, 2002. – 150 с.
  2. Гоян Я. П. Провісники : есе / Ярема Гоян. – Київ : Веселка, 2011. – 524 с.
  3. Демська О. М. Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга / Орися Демська. – Харків : Vivat, 2023. – 301 с.
  4. Дубчак О. П. Чути українською : у світі звукі[ý] і букв. Кн. 1 / Ольга Дубчак. – Київ : Віхола, 2021. – 192 с.
  5. Літопис руський / за Іпатським списком пер. Леонід Махновець. – Київ : Дніпро, 1990. – 590 с.
  6. Пересопницьке Євангеліє, 1556–1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. мови, Укр. мовно-інформ. фонд. – Київ, 2001. – 699 с.
  7. Подлевський С. В. Графіті Чернігова у соціокультурному просторі X–XVII ст. / Станіслав Подлевський. – Чернігів : Scriptorium, 2018. – 275 с.
  8. Русанівський В. М. Історія української літературної мови / Віталій Русанівський. – Київ : АртЕк, 2002. – 423 с.
  9. Сковорода Г. С. Вибрані твори / Григорій Сковорода. – Харків : Прапор, 2007. – 381 с.
  10. Слово о полку Ігоревім. – Київ : Веселка, 2008. – 132 с.
  11. Шевченко Т. Г. Усі твори в одному томі / Тарас Шевченко. – Київ ; Ірпінь : Перун, 2007. – 822 с.
  12. Ющук І. П. Мова – найбільший скарб : статті / Іван Ющук. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2020. – 358 с.