Земляцтво як явище має глибоке історичне коріння і є в будь-якій країні, особливо у великих містах, де люди з одного регіону підтримують одне одного, живучи вдалині від дому.
  І в Україні земляцький рух має глибоке коріння. Ще в середині ХІХ століття при Московському університеті виникли Полтавське, Херсонське, Київське студентські земляцтва. Адже земляцтво – це організація або неформальне об'єднання людей, які походять з однієї батьківщини, регіону, міста або села і об'єднуються для взаємної підтримки, захисту й допомоги, особливо в чужій країні чи середовищі.
  Дух земляцьких відносин обласних, районних і навіть окремих населених пунктів Чернігівщини витав на Київських пагорбах іще на початку 90-х років ХХ століття. Ідеї об'єднання було втілено в життя 22 березня 1996 року, коли на установчих зборах киян – вихідців з Чернігівщини – було започатковане товариство "Чернігівське земляцтво". Згодом це об'єднання стало одним із найчисленніших і найактивніших серед 27 столичних земляцтв. Відзначене Почесною грамотою Кабінету Міністрів України за великий внесок у економічний і духовний розвиток Чернігівської області. Головою Ради товариства у 1996 році обрали Павла Мисника. У 1999 році Головою Ради став Віктор Ткаченко. Нині Раду товариства "Чернігівське земляцтво" очолює Валерій Демченко.
  Серед спілчан – відомі державні й політичні діячі, вчені, представники бізнесу, працівники культури, мистецтва, охорони здоров'я, студентська молодь. У далекому 1996 році серед перших засновників було лише кілька десятків справжніх патріотів Чернігівщини, а саме: Валерій Буймістер, Микола Гончар, Володимир Бондаренко, Олександр Пухкал, Петро Шаповал, Іван Салій, Володимир Пушкарьов, Петро Медвідь, Леонід Горлач, Тетяна Літошко, Микола Рудько, Микола Борщ, Павло Мисник, Володимир Рожок, Юрій Мушкетик. Іще – політичні та громадські діячі Левко Лук'яненко, Іван Плющ, Леонід Кучма, Віктор Ткаченко, Борис Іваненко, Василь Устименко, Микола Вощевський, письменники Олекса Ющенко, Іван Корбач, митці Василь Лопата, Микола Стратілат, Олександр Івахненко, Алла Кудлай, Петро Басанець, Віталій Розстальний та ін.
  Нині у складі земляцтва понад три тисячі уродженців Чернігівщини, які волею долі опинилися в Києві. Тут діють 22 осередки, в тому числі молодіжне, чорнобильське й ветеранське відділення. На рахунку добрих справ організації допомога школам, лікарням, центрам соціального захисту в регіоні, розповсюдження української книги, оновлення фондів бібліотек, підтримка книговидання та інша просвітницька, наукова й дослідницька діяльність. А нині, у наш нелегкий трагічний час російсько-української війни, діяльність ГО "Чернігівське земляцтво" також спрямована на благодійну допомогу Збройним силам України, добробатам, мешканцям області, що постраждали внаслідок російської агресії.
  Невід'ємною частиною життя "Чернігівського земляцтва" завжди була видавнича діяльність. Візиткою товариства стали щорічні календарі. Цей оригінальний літопис нашого краю був розпочатий іще в 1997 році.
  Зміст цих видань цілком присвячений історії та культурі Чернігівщини. За ці роки були видані "Історичний календар Чернігівщини" (1997), "Календар Чернігівщини – на межі тисячоліть, 1999–2000" (1998), "Чернігівщина – земля козацька" (1999), "Духовні святині Чернігівщини" (2001), "Співоче поле Чернігівщини" (2003), "Чернігівщина краєзнавча" (2004), "Собори наших душ" (2006) та інші. Усі календарі об'єднує одне: в кожному з них подаються матеріали про членів товариства "Чернігівське земляцтво".
  За тридцять років діяльності "Чернігівським земляцтвом" було підтримано ще багато цікавих видавничих проєктів. Це – "Батьківський поріг" (2002), "Сміхотворець Микола Яковченко" (2005), "Жукля" (2009), "Сіверські скрижалі. Краєзнавчий портрет Чернігівщини" (2011), "Садиба родини Лизогубів (філія Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського): смт Седнів, Чернігівська область" (2018) "Любеч. Ілюстрована історія" (2025) та ще чимало різних цікавих і потрібних видань.
  Має земляцтво і свій щомісячник – газету "Отчий поріг", яка виходить з 2002 року. Перший номер газети побачив світ 18 січня (головний редактор – Леонід Горлач (Коваленко)). У квітні 2010 року вийшов сотий номер, ювілейний двохсотий номер був у серпні 2018-го, а з січня 2021 року видання номерів газети перейшло в електронний формат.
  Шпальти газети "Отчий поріг" – це місце для спілкування земляків, обміну думками про радісне й наболіле, діалогу. Газета значною мірою сприяє розбудові передусім земляцтва, вона дає можливість читачам заглиблюватися в історію своєї священної землі, дізнаватися про сучасні новини і найважливіші події, що відбуваються на їхній малій батьківщині, писати її нові славні сторінки.
  Не менш важливе й поглиблення зв'язків у галузі культури. В арсеналі спільних добрих справ – поповнення бібліотечних та музейних фондів, проведення численних мистецьких заходів, спільне відзначення ювілейних і пам'ятних дат.
  Зауважимо, що Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових протягом усіх цих тридцяти років зберігала тісні контакти з відомим усій Україні громадським об'єднанням – товариством "Чернігівське земляцтво" у Києві. Так, багато років при підготовці своїх видань члени земляцтва дуже широко використовували довідково-бібліографічний апарат і фонд бібліотеки. А, наприклад, майже всі випуски календаря були презентовані на засіданнях клубу "Краєзнавець" за участі представників редколегії видання і членів Ради товариства, що базується на культурно-просвітницькій діяльності, підтримці краєзнавчих ініціатив та даруванні книг. Очільники земляцтва, зокрема Валерій Демченко, відвідують бібліотеку, сприяючи збереженню історико-культурної спадщини Чернігівщини. А нещодавно книги з бібліотеки товариства "Чернігівське земляцтво" поповнили фонд обласної книгозбірні.
  Ці взаємини зміцнюють зв'язки між Черніговом та земляками у столиці, сприяючи розвитку сучасної бібліотеки як осередку культури. А ми щиро вітаємо шановне об'єднання – Товариство "Чернігівське земляцтво" – з ювілеєм і сподіваємося на активну творчу співпрацю.

  Література

  1. Батьківський поріг / Т-во "Черніг. земляцтво" ; [упоряд.: Д. А. Головко, В. Є. Устименко]. – 2-ге вид., перероб., допов. – Київ : Український Центр духовної культури, 2002. – 503 с. : іл.
  2. Демченко В. "Батьківщина це більше, ніж місце народження" : розмова з очільником молодіжного відділення Чернігівського земляцтва / Валерій Демченко ; спілкувалася Валерія Михайленко // Спецпроєкт редакцій газет "Свідомий погляд", "Ніжинський вісник", "Носівські вісті". – 2023. – 6–7 квіт. (№ 7). – С. 10 : фот.
  3. Каганова І. Діалог партнерів: співробітництво відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка з товариством "Чернігівське земляцтво" у Києві / Ірина Каганова // Бібліотечна Чернігівщина : наук.-метод. зб. – Чернігів, 2007. – С. 80–86.
  4. Садиба родини Лизогубів (філія Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського): смт Седнів, Чернігівська область / Черніг. земляцтво, Укр. культур. фонд. – Чернігів : Десна Поліграф, 2018. – 24 с. : кольор. іл.
  5. Сіверські скрижалі. Краєзнавчий портрет Чернігівщини / Т-во "Черніг. земляцтво" ; [упоряд. Л. Горлач ; за заг. ред. В. Ткаченка]. – Київ : Дім, сад, город, 2011. – 646, [1] с. : іл.
  6. Собори наших душ : календар 2006 / [уклад.: В. Туркевич, М. Чубук ; редкол.: В. Ткаченко (голова) та ін.]. – Київ : Сучасність, 2006. – 647 с. : фотогр. – (Чернігівське земляцтво).
  7. Ткаченко В. Фрагменти доповіді на конференції ГО "Чернігівське земляцтво" 31 січня 2023 р. / Віктор Ткаченко // Спецпроєкт редакцій газет "Свідомий погляд", "Ніжинський вісник", "Носівські вісті". – 2023. – 23–24 лют. (№ 4). – С. 10 : фот.; 9–10 берез. (№ 5). – С. 10 ; 23–24 берез.(№ 6). – С. 11.
  8. Устименко В. Є. Товариство "Чернігівське земляцтво" в м. Києві / В. Устименко ; Т-во "Черніг. земляцтво" у м. Києві. – Київ : [б. в.], 2006. – 87 с. : іл., ноти.
  9. Чернігівське земляцтво : інформ.-аналіт. вісник : до 14-ої річниці створення Чернігівського земляцтва. – Київ : [б. в.], 2010. – 39, [1] с.
  10. Чернігівщина краєзнавча : календар 2005 / Т-во "Черніг. земляцтво" ; [упоряд.: І. Корбач, В. Устименко ; редкол.: В. Ткаченко (голова) та ін.]. – Київ : Златояр, 2004. – 765, [2] с. : іл.