Георгій Нарбут (1886-1920) – український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків, банкнот і поштових марок, один із засновників та ректор Української академії мистецтв (зараз відома як НАОМА – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).
  До 140-річчя від дня народження митця відділ мистецтв Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових пропонує дізнатися трохи більше про нашого талановитого земляка, який стояв у витоків професійного шрифтотворення в Україні
  Тезово про Георгія Нарбута:
  • народився 9 березня 1886 року на хуторі Нарбутівка в Чернігівській губернії (нині Сумська область);
  • родина походила зі збіднілої литовської шляхти;
  • початкову художню освіту здобув самотужки, згодом вступив до Глухівської гімназії;
  • бувши студентом віднайшов і реконструював герб свого роду (серед його предків були запорозькі козаки);
  • як художник дебютував на повітовій виставці у Глухові;
  • після гімназії вирушив до петербурга і став там одним із найбільш популярних художників, але не зрадив своїй ідентичності – у його творах дедалі частіше з'являються українські мотиви;
  • "Я московщину не люблю. Люблю Україну, і їй віддам усі сили", – зазначив митець у 1917 році архівісту Якову Ждановичу;
  • подорожував Україною, спілкувався зі збирачами старовини, його дуже вразив музей українських старожитностей у Чернігові, де були зібрані старовинні портрети;
  • вивчав крій козацького одягу і навіть власноруч зшив собі козацький жупан;
  • після лютневої революції 1917 року художник повернувся в Україну та оселився у Києві;
  • у вересні 1917 року став професором графіки першого закладу вищої освіти Української Народної Республіки – Української академії мистецтв, який існує і досі як НАОМА;
  • викладав разом з іншими відомими діячами культури: Олександром Мурашком, Михайлом Бойчуком та Василем Кричевським;
  • на початку 1919 року бере на себе керівництво академією, адже майже всі викладачі залишили Київ (з професорів залишилися тільки двоє: Георгій Нарбут та Михайло Бойчук), а коли більшовики забрали приміщення академії, Нарбут проводив заняття у власній квартирі, "чим врятував її від неминучої загибелі";
  • у квартирі Нарбута на Георгіївському провулку регулярно гостювали найпрогресивніші митці тогочасного Києва: письменники Павло Тичина, Михайль Семенко, Микола Зеров, режисер Лесь Курбас, композитори Пилип Козицький, Яків Степовий, мистецтвознавець Федір Ернст;
  • в історію Нарбут увійшов як творець "українського стилю" в графіці, адже вказав мистецький напрямок своїм наступникам;
  • за свої останні три роки Георгій Нарбут зробив надзвичайно багато: розробив проєкти поштових марок, акцизних паперів та грошових купюр для УНР; створив герб Української Держави, коли владу перебрав гетьман Павло Скоропадський, де основою став символ Війська Запорозького – козак із мушкетом; оформив збірку віршів молодшого брата Володимира Нарбута "Алілуя"; працював над альманахом "Мистецтво" за 1919 рік; створив "Українську абетку", яка стала кульмінацією його творчости;
  • на початку 1919 року Київ захопили більшовики, і як українця, який працював при Скоропадському, митця переслідували;
  • згодом захворів на тиф (невдало випив води із придорожньої криниці), одужав, але хвороба дала ускладнення – запалення печінки;
  • вже восени 1919 року митець майже не вставав з ліжка, але з допомогою учнів облаштував мольберт і практично не випускав із рук олівця;
  • останнім великим мистецьким задумом Нарбута було ілюстрування "Енеїди" Івана Котляревського, але він встиг виконати лише одну ілюстрацію;
  • помер 23 травня 1920 року в Києві, йому було 34 роки.
  Важливе уточнення: у тексті подано лише біографічну інформацію, тож аби дізнатися власне про книги – запрошуємо до перегляду відео.
  Очевидно, що постать Георгія Нарбута – його творча спадщина, ідеї та погляди, життєвий і творчий шлях – вкрай важлива як для українського мистецтва загалом, так і зокрема для книжкової графіки, шрифтярства та вивчення розвитку модерністських течій в Україні. А отже ми неодмінно маємо знати про нашого видатного митця та ознайомлювати з його творчістю інших, адже Георгій Нарбут є прекрасним прикладом поєднання сучасних течій із українськими традиціями.

  Список використаної у відео літератури:
  1. Нагорна, О. Георгій Нарбут / Олена Нагорна. – Харків : Фоліо, 2021. – 119, [2] с. – (Знамениті українці : засн. в 2009 р.).
  2. Мудрак, М. Образний світ Георгія Nарбута і творення українського бренду / Мирослава Мудрак ; [пер. укр. Я. Стріха]. – Київ : RODOVID, 2021. – 159 с. : іл.
  3. НАРБУТ: студії, спогади, листи : [реконструкція знищеного 1933 року "Нарбутівського збірника"] / упоряд., вступ. ст. С. І. Білокінь, ред. А. Білоусова, ред. Б. Завітій. – Київ : Родовід, 2020. – 407 с. : іл.
  4. Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута / [авт. передм. М. Ю. Філевич; упоряд. О. О. Савчук ; худож. оформ. О. Г. Чекаль]. – Харків : Видавець Олександр Савчук, 2020. – 36, [2] c. + [24с.] іл.
  5. Венгринюк, Х. Ловці світла : історії українських художників / Христя Венгринюк, Євгенія Завалій, Максим Дупешко ; іл. Юлії Мархішуд. – Чернівці : Книги-XXI, 2023. – 39 с. : кольор. іл.
  6. Горбачов, Д. О. Стилі українського мистецтва ХХ століття: ар-нуво, ар-деко, авангард / Дмитро Горбачов, Ірина Магдиш, Андрій Тараненко ; передм. Наталії Кривди ; упоряд. Галини Глодзь ; дизайн Олени Старанчук і Олега Грищенка. – Київ : Портал, 2024. – 271 с. : кольор. іл.
  7. Клочко, Д. 65 українських шедеврів. Визнані й неявні / Діана Клочко. – Київ : ArtHuss, 2019. – 255 с. : іл.

  Підготувала
  Катря Скрипка