Анатолій Гайдамака – український художник-монументаліст, дизайнер, живописець, автор музейних експозицій та меморіальних комплексів, один із найвідоміших творців сучасного українського музейного простору.
  Народився Анатолій Васильович 9 червня 1939 року в селі Волосківці Менського (нині Корюківського) району. Майбутній митець виріс на Чернігівщині, серед мальовничої природи й народних традицій, що згодом глибоко вплинули на його світогляд і творчість. Перші уроки мистецтва отримав іще в дитинстві, а вже з юності проявив здібності до малювання та композиції. Значний вплив на розвиток його художніх здібностей мав дядько, який любив малювати й підтримував творчі зацікавлення хлопця.
  1961 року Анатолій Гайдамака закінчив Харківське художнє училище, а 1967-го здобув вищу художню освіту за спеціальністю "Монументально-декоративне мистецтво". Митець навчався у провідних технічних і художньо-промислових закладах тогочасного СРСР.
  Після завершення навчання Анатолій Гайдамака працював художником-архітектором у проєктному інституті "Київпроєкт". Саме тут він здобув великий досвід у поєднанні архітектури, художнього оформлення та просторової композиції.
  З 1966 року Анатолій Васильович почав брати участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставках. Його твори експонувалися в Україні, Німеччині, Болгарії, Японії, Польщі, Чехії, Данії, Швеції та інших країнах.
  Основною сферою діяльності Анатолія Гайдамаки стало монументально-декоративне мистецтво та музейний дизайн. Його роботи вирізнялися масштабністю, символічністю і глибоким філософським осмисленням української історії й культури.
  Серед найвідоміших робіт Анатолія Васильовича – оформлення історико-культурного заповідника на острові Хортиця, художнє оформлення музею Михайла Коцюбинського в Чернігові, музею Тараса Шевченка у Києві, Одеського літературного музею, Національного музею "Чорнобиль", створення концепції та художнього образу Музею Голодомору-геноциду, меморіалу Героїв Крут, меморіальні композиції Батурина, музейні комплекси в Житомирі, Каневі та інших містах, проєкти храмів і меморіалів в Україні та за кордоном. З нуля Анатолій Гайдамака створив величезний комплекс – храм Святої Трійці у Македонії, який розписували українські художники.
  Особливе місце у творчості митця посідала тема історичної пам'яті України. Він прагнув через мистецтво передати трагедії, боротьбу й духовну силу українського народу. Серед живописних циклів Анатолія Васильовича – "Материн сад", "Мій рід", "Моє дитинство", "Розп'яття", "Чорнобильський хрест", "Історія України".
  З 1995 року Анатолій Гайдамака був головним художником Меморіального комплексу "Національний музей історії України у Другій світовій війні". Саме в той період заклад був визнаний кращим музеєм Європи у військовій тематиці.
  Анатолій Гайдамака був одружений з художницею-монументалісткою та дизайнеркою Ларисою Міщенко. Вона – його однодумниця, співавторка багатьох мистецьких проєктів і творча партнерка протягом десятиліть. Подружжя разом створювало монументальні мозаїки, декоративні композиції та художні оформлення громадських будівель. Особливо відомими стали їхні мозаїчні панно на бульварі Лесі Українки в Києві, виконані в 1960–1970-х роках. Ці роботи сьогодні вважаються цінними пам'ятками українського монументального мистецтва другої половини XX століття. Сучасники згадували, що їхня родина була справжнім творчим союзом, де мистецтво було невід'ємною частиною повсякденного життя.
  Донька – Христина Гайдамака – продовжила мистецьку традицію родини. Христина Анатоліївна народилася 27 травня 1969 року в Києві, закінчила Київський художньо-промисловий технікум і працювала у сфері дизайну, живопису та оформлення художніх проєктів. З 1996 року увійшла до складу Національної спілки художників України. Пані Христина неодноразово популяризувала творчість батьків, брала участь у збереженні й захисті їхніх монументальних робіт. Саме вона публічно порушувала питання реставрації та охорони знаменитих київських мозаїк, створених її батьком і матір'ю.
  Для Анатолія Гайдамаки родина була не лише близьким колом людей, а й джерелом натхнення. У його живописних циклах "Мій рід", "Материн сад", "Моє дитинство" відчувається особлива увага до пам'яті поколінь, родинного коріння і духовного зв'язку з рідною Чернігівщиною. Сам художник неодноразово підкреслював значення родової пам'яті та українських традицій у формуванні особистості митця. Родина стала справжньою мистецькою династією: дружина була його співавторкою і творчою підтримкою, а донька продовжила художню справу батьків та зберігає їхню культурну спадщину.
  Анатолій Васильович брав активну участь у громадському й культурному житті держави, підтримував українські культурні ініціативи. Він багато років був членом Національної спілки художників України, з липня 2007 року входив до Центрального правління Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Анатолій Гайдамака – лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1985), народний художник України. Відзначений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня – за вагомий особистий внесок у розвиток української культури та мистецтв.
  Відомо, що останніми роками Анатолій Васильович продовжував працювати над мистецькими та музейними проєктами, хоча вже був у поважному віці.
  Помер Анатолій Гайдамака 27 жовтня 2023 року. Йому було 84. Похований на Аскольдовій могилі, навпроти хреста Героям Крут. Анатолія Васильовича називають "художником національної пам'яті", адже більшість його робіт присвячено історії України, її героям, трагічним і визначним сторінкам минулого. Понад пів століття Анатолій Гайдамака працював над створенням художнього образу української історії в музеях та меморіалах.

  Література
  1. Добра пам'ять про Анатолія Гайдамаку // Світ-інфо. – 2024. – 20 черв. – С. 12.
  2. Здоровило Т. "У музеї хочу показати "червоний терор" проти України за сто років" / Тарас Здоровило // Україна молода. – 2018. – 20 листоп. – С. 10–11.
  3. Самійленко Л. Яблунева Хортиця Анатолія Гайдамаки / Леся Самійленко // Молодь України. – 2008. – 17–21 квіт. – С. 1, 6.
  4. Гайдамака Анатолій Васильович // Художники України : енцикл. довід. – Київ, 2006. – Вип. 1. – С. 145–146 : фот.
  5. Скляренко Г. Гайдамака Анатолій Васильович / Галина Скляренко // Шевченківська енциклопедія. – Київ, 2012. – Т. 2 : Г – З. – С. 25–26 : фот.