21 вересня традиційно відзначається День Чернігова – одного з найдавніших міст України. Ця дата пов'язана з історією Другої світової війни – 21 вересня 1943 року з Чернігова вигнали нацистських окупантів. Тому це не день заснування міста, а пам'ятна дата, яка згодом перетворилася на міське свято.
  Перша літописна згадка про Чернігів датується 907 роком, а саме місто, за оцінками дослідників, виникло ще раніше. За свою довгу історію Чернігів пережив кілька періодів зростання і занепаду.
  Уже в Х столітті місто було одним із центрів молодої Київської держави. На початку ХІ століття перший відомий за ім'ям чернігівський князь Мстислав Володимирович перетворив Чернігів на столицю великого князівства та заклав величний Спаський собор, що й донині прикрашає місто.
  Поступальний розвиток Чернігова перервала монгольська навала, що стала найбільшою катастрофою за всю його історію. Спустошене місто поринуло в морок "темних віків", про які мало що відомо. Проте завдяки давньоруській спадщині в наступні сторіччя ніхто не заперечував високого адміністративного статусу Чернігова.
  Однією зі знакових дат історії міста став 1623 рік, коли Чернігів отримав привілей на магдебурзьке право. Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького місто перетворилося на військово-адміністративний центр козацького полку. Чернігівські козаки брали участь у всіх воєнних кампаніях наступні півтори сотні років, а чернігівські полковники входили до вузького кола найвпливовіших військових і політичних діячів Гетьманщини.
  Друге в історії піднесення Чернігова припадає на другу половину XVII – початок XVІІІ ст., завдяки діяльності визначних історичних діячів, насамперед архієпископів Лазаря Барановича, Феодосія Углицького, Іоанна Максимовича, полковників Василя Дуніна-Борковського та Якова Лизогуба за активної підтримки гетьмана Івана Мазепи. У місті відновили монастирі, відбудували старі храми та спорудили нові, відкрили друкарню і колегіум. Тут працювали прозаїки та поети, гравери й музиканти.
  Надалі, через брутальний наступ російського царизму, процес культурного піднесення міста був перерваний. У 1750 році Чернігів вигорів і відтоді аж до кінця XVІІІ ст. не міг прийти до того "благополуччя та многолюдства", яке мав раніше.
  На межі ХІХ–ХХ ст. Чернігів знову здобув славу одного з центрів української культури. У ньому жили і творили, працювали або навчалися такі відомі особистості як Григорій Верьовка, Леонід Глібов, Борис Грінченко, Василь Еллан-Блакитний, Марія Заньковецька, Михайло Коцюбинський, Софія Русова, Володимир Самійленко, Павло Тичина, Ілля Шраг та інші. У Чернігові з'явився один із найкращих українських музеїв, створений на основі колекції Василя Тарновського.
  ХХ ст. принесло місту промислову модернізацію, швидке зростання населення, та одночасно – трагедії революцій, сталінізму і нацизму. У роки Другої світової війни Чернігів був зруйнований, і після відбудови його вигляд невпізнанно змінився. Незважаючи на це, у місті збереглися цілісні архітектурні комплекси різних історичних епох. Його славетні Єлецький і Троїцько-Іллінський монастирі, Спасо-Преображенський та Борисоглібський собори, церкви – П'ятницька, Катерининська, Михайла і Федора, Казанської ікони Божої Матері, Колегіум – видатні архітектурні шедеври зі своєю дивовижною історією. Красна площа, кургани Чорна могила, Гульбище й Безіменний, Дитинець (Вал), залізничний вокзал, будинок архієпископа, Красний міст, музеї та інше стали історичними достопам'ятностями Чернігова.
  Після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Чернігів опинився в епіцентрі бойових дій на півночі України. Місто понад місяць перебувало фактично в облозі й зазнавало інтенсивних артилерійських та авіаційних ударів.
  Унаслідок обстрілів були пошкоджені або зруйновані житлові будинки, школи, дитячі садки, лікарні, підприємства, дороги, мости та об'єкти критичної інфраструктури.
  Через бойові дії багато мешканців були змушені залишити місто. Водночас жителі Чернігова, військові, рятувальники, медики та волонтери допомагали захищати місто й підтримувати його життя в надзвичайно складних умовах.
  Драматичний час настав і для чернігівських святинь. Протягом лютого–березня 2022 року найбільших пошкоджень зазнали огорожа та дзвіниця Єлецького монастиря, Катерининська церква. Під час того ж обстрілу декілька невеликих фрагментів від касетної бойової частини пошкодили пам'ятник Тарасові Шевченку на Валу. У комплексі споруд Троїцько-Іллінського монастиря внаслідок бойових дій були вибиті вікна в Іллінській церкві й пошкоджено уламками тинькування у Троїцькому соборі та одному з келійних корпусів монастиря.
  Обстрілами російських військ знищено будівлю Музею українських старожитностей В. В. Тарновського (пам'ятка кінця ХІХ ст., де розміщувалася обласна бібліотека для юнацтва), альтанку на території Болдиних гір (початок ХХ ст.), пошкоджено споруду Дворянського та селянського земельного банку (початок ХХ ст., нині тут розміщена ОУНБ імені Софії та Олександра Русових), будівлю державного банку (початок ХХ ст.), будинок-музей М. Коцюбинського, обласний художній музей імені Г. Галагана (пам'ятка архітектури ХІХ ст.), центральну міську бібліотеку імені М. Коцюбинського, колишній будинок окружного суду. Постраждали будівля військово-історичного музею, церква святителя Феодосія. Частково зруйнований обласний молодіжний центр (колишній кінотеатр імені Щорса).
  Руйнування Чернігова не припинилися повністю після 2022 року. Місто й надалі зазнає російських ракетних та безпілотних атак, але, незважаючи на війну, що триває, і подальші обстріли, Чернігів продовжує відновлюватися та розвиватися. Чернігівці демонструють стійкість і спільними зусиллями повертають місту нормальне життя.
 

 

  Список літератури

  1. Леп'явко С. А. Чернігів: історія міста / Сергій Леп'явко. – Вид. 2-ге, випр. і перероб. – Київ : Кліо, 2020. – 543 с. : іл.
  2. Пилипенко В. Чернігів. Невигадані історії старовинного міста / Володимир Пилипенко. – Київ : Віхола, 2025. – 191, [1] с.
  3. Руйнування пам'яток історії та культури [Чернігова під час активних бойових дій російсько-української війни] // Світ-інфо. – 2022. – 11 трав. (№ 218). – С. 16.
  4. Шугалій О. Архітектурні пам'ятки Чернігова в часи військових конфліктів / Олександр Шугалій, Данило Рига // Світ-інфо. – 2023. – 6 лип. (№ 246). – С. 14 : фот.
 

  Підготувала провідна бібліотекарка
  відділу краєзнавства Юлія Супрун