2 Лютого

Марія Євгенівна МАЛИШ-ФЕДОРЕЦЬ

140 років тому народилася в Ніжині Марія Євгенівна МАЛИШ-ФЕДОРЕЦЬ (1885–1960) – українська артистка з трупи М. Садовського, учениця М. Заньковецької. У роки Другої світової війни опинилася в Німеччині. Згодом переїхала до Австралії, де жила і знайшла спочинок. Наразі маловідома на Батьківщині.

Поділитись:

5 Лютого

Борис Микитович НАРІЖНИЙ

90 років тому народився Борис Микитович НАРІЖНИЙ (1935–2006) – перший на Чернігівщині заслужений журналіст України, краєзнавець, член Національної спілки письменників України, нагороджений медаллю "За доблесну працю" та орденом "Знак пошани". Жив і працював у Чернігові.

Поділитись:

6 Лютого

Віталій Галійович ВАСИЛЕВСЬКИЙ

75 років від дня народження Віталія Галійовича ВАСИЛЕВСЬКОГО (1950) – чернігівського художника-монументаліста, графіка, голови чернігівського осередку Національної спілки художників України. Народився в Харкові.

Поділитись:

11 Лютого

Самійло ВЕЛИЧКО

355 років тому народився козацький літописець Самійло ВЕЛИЧКО (1670 – після 1728), доля якого міцно пов’язана з Батурином, де йому судилося провести кращі роки свого життя. Зберігся будинок генерального судді В. Кочубея в Батурині, де жив і працював Самійло Величко.

Поділитись:

Іван Михайлович СКОРОПАДСЬКИЙ

220 років тому в с. Дунаєць Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Глухівського р-ну Сумської обл.) народився Іван Михайлович СКОРОПАДСЬКИЙ (1805–1887) – меценат, громадський та культурно-освітній діяч. Обирався предводителем дворянства Прилуцького повіту. Як людина надзвичайно діяльна, чесна і безкорислива, мав беззаперечний авторитет серед усіх, хто його знав. Вдячні земляки надали Івану Скоропадському, першому в історії Прилук, звання Почесного громадянина міста. Головною справою життя Івана Скоропадського стало створення Тростянецького дендрологічного парку – одного з кращих у Європі.

Поділитись:

Надія Миколаївна КОНДРА

75 років тому в с. Монастирище Ічнянського (нині Прилуцького) р-ну народилася Надія Миколаївна КОНДРА (1950–2004) – директор Монастирищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів, заслужений учитель України, лауреат премій імені О. Довженка, М. Коцюбинського, кавалер ордена Архистратига Михаїла, призер багатьох конкурсів у галузі українознавства.

Поділитись:

17 Лютого

Ісидор Васильович СТРОКУН

125 років тому народився Ісидор Васильович СТРОКУН (1900–1953) – художник-педагог, директор Чернігівського державного історико-культурного заповідника (1930–1933). Залишив місто після ліквідації заповідника. У 1940–1946 рр. перебував у сибірському засланні як член "контрреволюційної націоналістичної організації". Після звільнення повернувся до Чернігова. Працював скульптором та художником в історичному музеї.

Поділитись:

20 Лютого

Ганна Петрівна ЗАТИРКЕВИЧ-КАРПИНСЬКА

170 років тому в Срібному народилася Ганна Петрівна ЗАТИРКЕВИЧ-КАРПИНСЬКА (1855–1921) – українська актриса комедійного жанру, яку Марко Кропивницький називав "радісною актрисою".

Поділитись:

22 Лютого

Урочиста церемонія обрання гетьманом К. Г. Розумовського

275 років тому (1750) в Глухові відбулася урочиста церемонія обрання гетьманом К. Г. Розумовського (1728–1803), який народився у с. Лемеші на Козелеччині (нині Чернігівського р-ну).

Поділитись:

Михайло Павлович ДАШКЕВИЧ

85 років від дня народження Михайла Павловича ДАШКЕВИЧА (1940) – українського дипломата, Надзвичайного і Повноважного Посла України. Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня та імператорською нагородою Уряду Японії "Орден Вранішнього Сонця, Золота і Срібна Зірка" (2018). Народився в с. Вересоч Куликівського (нині Чернігівського) р-ну.

Поділитись:

Цього року:

• 1010 років тому (1015) під Любечем відбулася історична битва між військами князів Ярослава і Святополка.
• 965 років (1060) з часу зведення Єлецького монастиря в Чернігові.
• 840 років тому (1185) відбувся похід Новгород-Сіверського князя Ігоря проти половців.
• 400 років тому (1625) на рештках давньоруських укріплень було відбудовано Батуринську фортецю і засновано м. Батурин.
• 325 років тому (1700) родиною Лизогубів споруджено дзвіницю Єлецького монастиря в Чернігові.
• 275 років тому (1750) Батурин знову став гетьманською резиденцією.
• 270 років тому (1755) з'явилася перша згадка про Чернігівську міську лікарню № 1, основою якої став богоугодний заклад, збудований неподалік від Воскресенської церкви на пожертви. З 1766 р. його стали називати лікарнею.
• 200 років тому (1825) багатий поміщик О. Г. Кушельов-Безбородько побудував у селищі Макошине Сосницького повіту (нині Корюківського р-ну) першу в Україні цукроварню.
• 190 років тому (1835) по Десні і Дніпру почали курсувати пароплави. У Чернігові, Новгороді-Сіверському, Острі побудовано великі пристані.
• 130 років тому (1895) в Чернігові введено вуличне електричне освітлення.
• 120 років тому (1905) у Ніжині відкрилася народна бібліотека.
• 120 років тому (1905) Чернігівською громадською бібліотекою керувала В. У. Коцюбинська. Цього ж року побачив світ "Каталог книг Черниговской общественной библиотеки", який зберігся до наших днів.
• 85 років тому (1940) в Чернігові засновано військову авіаційну школу пілотів. У вересні 1945 року школа була перетворена на училище.
• 85 років тому (1940) утворено Чернігівський обласний інститут удосконалення вчителів.
• 80 років тому (1945) відкрито Остерський будівельний технікум.
• 75 років тому (1950) завершено будівництво залізничного вокзалу в Чернігові.
• 60 років тому (1965) на місці всесвітньовідомої Мезинської палеолітичної стоянки у Коропському районі засновано Мезинський археологічний науково-дослідний музей, названий на честь його засновника – археолога, краєзнавця, художника В. Є. Куриленка.
• 40 років тому (1985) в Чернігові завершено спорудження низки великих підземних переходів.
• 20 років тому (2005) Прилуцька міська центральна бібліотека започаткувала премію імені Л. Забашти "Квіт папороті".
• 10 років тому (2015) вийшла книга "Чернігівська Шевченкіана", яка стала результатом спільного проєкту Чернігівської обласної організації Національної спілки письменників України та ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах обласної Програми підтримки розвитку інформаційно-видавничої сфери Чернігівщини на 2012–2015 роки. Видання присвячене 200-річчю Т. Г. Шевченка.

  Персоналії

• 200 років тому на хуторі Мотронівка поблизу Борзни (нині в межах с. Оленівка Ніжинського р-ну) народився Василь Михайлович БІЛОЗЕРСЬКИЙ (1825–1899) – громадський і культурний діяч, учений, педагог, журналіст, один із засновників Кирило-Мефодіївського братства.
• 200 років тому у Мені народився Павло Савич БРАТИЦЯ (1825–1887), кобзар. Виконував думи, які за ним записали М. Лисенко та В. Горленко.
• 385 років тому в с. Бірківка на Менщині (нині Корюківського р-ну) народився Василь Андрійович ДУНІН-БОРКОВСЬКИЙ (1640–1702) – козацький політичний діяч, полковник чернігівський, меценат. На його кошти 1675 року відреставровані та оздоблені собори і монастирі в Чернігові. Одна з вулиць міста названа на його честь.
• 160 років тому народився Олександр Миколайович ЄФИМОВ (1865–1932) – призабутий кафедральний протоієрей Чернігівського Спасо-Преображенського собору, науковець, невтомний краєзнавець, учасник церковно-історичного краєзнавчого руху кінця ХІХ – початку ХХ ст., який виступав за збереження і популяризацію історичної спадщини та церковної старовини Чернігово-Сіверщини.
• 150 років тому народився Іван Омелянович КОНОВАЛ (Іван Вороньківський) (1875–1925) – письменник, педагог, громадський діяч, збирач народної творчості. Тривалий час мешкав у Чернігові, працював у губернській земській управі. Був активним членом Чернігівської "Просвіти".
• 350 років тому народився Яків Юхимович ЛИЗОГУБ (1675–1749) – генеральний бунчужний, обозний і наказний гетьман. Разом з братом Семеном спорудив на власні кошти Катерининську церкву в Чернігові, освячення якої відбулось у 1715 році.
• 365 років тому в Чернігові народився Павло Леонтійович ПОЛУБОТОК (1660–1724) – чернігівський полковник, наказний гетьман України, загинув у Петропавлівській фортеці за часів Петра І.
• 220 років тому народився Андрій Іванович СТРАДОМСЬКИЙ (1805–1878) – церковний діяч, викладач, історик Чернігівської єпархії, перший біограф Лазаря Барановича.
• 100 років тому (1925) етнографиня Марія Олексіївна ФРІДЕ (1889–1955) зробила світлини, на яких зображені предмети побуту та вбрання селян Чернігівщини ХХ ст. Жінка стала однією з перших науковиць, які досліджували українську етнографію. Жертва радянських репресій проти науковців 1933 року. Реабілітована у 1956 році. Проживала у Німеччині, де померла.