2 ВЕРЕСНЯ 1945-ГО РОКУ ЗАВЕРШИЛАСЯ ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА – НАЙБІЛЬША ТРАГЕДІЯ ХХ СТОЛІТТЯ

 

  Після капітуляції Німеччини 9 травня 1945 р. Друга світова війна ще майже чотири місяці продовжувалася з союзницею Берліну – Японією.

 

 

 

 

Церемонія підписання Акта про капітуляцію.

Підписує Акт представник СРСР – генерал К. М. Дерев’янко.

 

  26 червня 1945 р. союзники антигітлерівської коаліції (Китай, США, Велика Британія) висунули Японії умови капітуляції під назвою "Потсдамська декларація". У разі відмови вони погрожували повністю знищити країну. 28 червня Японія офіційно відхилила умови цього документа. У відповідь 6 та 9 серпня американські збройні сили завдали ядерного удару по Хіросімі та Нагасакі. 8 серпня 1945 р., виконуючи свої зобов'язання перед союзниками Великої Трійки, у війну проти Японії вступив Радянський Союз. Уже 10 серпня 1945 р. у Токіо офіційно заявили, що готові прийняти Потсдамські умови капітуляції за умови збереження імператорської влади в країні. 11 серпня США відхилили японську поправку, наполягаючи на умовах Потсдамської декларації. 14 серпня Токіо офіційно прийняв умови із застереженням щодо гарантій недоторканості імператора. Однак бойові дії та спротив Квантунської армії продовжувалися аж до підписання Акта про капітуляцію.

 

 

 

 

 

 

Лінкор Тихоокеанського флоту ВМС США "Міссурі", на якому було підписано Акт про капітуляцію Японії.

Токійська затока, 1945 р.

 

  Загальні втрати японських збройних сил за 24 дні бойових дій досягли 677 тис. осіб, зокрема вбитих – 84 тис. 1 вересня 1945 р. склав зброю гарнізон о-ва Кунашир, внаслідок чого 60 тис. японських солдатів та офіцерів здалися в полон.
  Офіційна церемонія підписання Акта про беззастережну капітуляцію імператорської Японії відбулася в Токійській затоці на борту американського лінкора "Міссурі", тривала лише 23 хвилини й транслювалася на весь світ. О 9:04 порядок капітуляції від імені імператора та уряду Японії підписав японський міністр закордонних справ Сіґеміцу Мамору, згодом його підтвердив начальник генерального штабу квантунської армії генерал Есідзіро Умедзу. Від союзних держав першим капітуляцію Токіо прийняв верховний командувач союзних держав генерал армії США Дуглас Макартур, а потім інші представники, зокрема: адмірал Честер Німіц – від США, Брюс Фрезер – від Великобританії, генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко – від Радянського Союзу. Генерал Дерев'янко здійснив символічний акт, який фактично завершив найбільший воєнний катаклізм в історії людства. Він був представником народу (українець, уродженець Уманщини), чиї демографічні втрати у війні є одними з найбільших. Капітуляція Японії ознаменувала остаточне припинення бойових дій у світі та завершення Другої світової війни.
  Друга світова війна відзначилася численними масовими вбивствами й злочинами проти людяності, насамперед Голокостом, стратегічними бомбардуваннями та єдиним в історії військовим застосуванням ядерної зброї.
  Війна завдала народам світу величезних людських і матеріальних утрат. Кількість жертв досі точно не встановлено. За приблизними підрахунками у війні загинуло понад 60 млн осіб, 90 млн стали інвалідами. Найбільших людських жертв зазнали СРСР (до 27 млн), Республіка Китай (до 10 млн), Польща (6 млн), Югославія (1,7 млн). Втрати держав-агресорів становили: Третього Рейху – до 9 млн, Японської імперії – 2,5 млн, Королівства Італія – 500 тис. осіб.
  Величезного горя і страждань, неймовірних утрат зазнав у цій війні український народ: з чотирьох років німецько-радянської війни на українських землях бойові дії тривали три роки й чотири місяці. Людські втрати України склали щонайменше 14 млн осіб. Понад 2 млн українців нацисти вивезли до Німеччини для роботи на промислових підприємствах і в сільському господарстві.
  До Дня завершення Другої світової війни відділ документів із гуманітарних наук підготував книжкову виставку "Перемога над нацизмом у Другій світовій війні: чернігівці і Чернігівщина".

  Список літератури:

  1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної нації ХІХ–ХХ століття / Ярослав Грицак. – Київ : Yakaboo Publishing, 2019. – 653 с. : іл., фот., карти.
  2. Гнатюк О. Відвага і страх / Оля Гнатюк ; [пер. з пол. М. Боянівської]. – 4-те вид. – Київ : Дух і Літера : Києво-Могилянська бізнес школа (kmbs), 2018. – 488 с. : іл., портр.
  3. Друга світова війна в історичній пам'яті України : за матеріалами Українського інституту національної пам'яті / Укр. ін-т нац. пам'яті ; [упоряд.: Л. Герасименко, Р. Пилявець]. – Київ ; Ніжин : Лисенко М. М., 2010. – 247 с. : іл.
  4. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні / Володимир Косик ; Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка у Львові. – Париж ; Нью-Йорк ; Львів : [б. в.], 1993. – 658 с.
  5. Пігідо-Правобережний Ф. П. Велика Вітчизняна війна : спогади та роздуми очевидця / Федір Пігідо-Правобережний. – Київ : Смолоскип, 2002. – 287 с.
  6. Спалені села і селища Чернігівщини в 1941–1943 роках: злочини проти цивільного населення : зб. док. і матеріалів / Черніг. облдержадмін. [та ін.] ; [упоряд.: С. В. Бутко, О. В. Лисенко ; відп. ред. Р. І. Пилявець]. – Чернігів : Десна Поліграф, 2013. – 223 с.
  7. Студьонова Л. В. Слідами Чернігівського підпілля / Л. В. Студьонова. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. – 230 с. : іл.
  8. Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI ст. : іст. нариси : у 2 кн. Кн. 1 / [А. Айсфельд та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій [та ін.] ; НАН України, Інститут історії України. – Київ : Наукова думка, 2011. – 731 с.
  9. Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI ст. : іст. нариси : у 2 кн. Кн. 1 / [А. Айсфельд та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій [та ін.] ; НАН України, Інститут історії України. – Київ : Наукова думка, 2011. – 731 с.
  10. Україна в полум'ї війни, 1941–1945 / [П. П. Панченко, О. І. Уткін, В. І. Горєлов [та ін.] ; редкол.: П. П. Панченко (голова) та ін.]. – Київ : Україна, 2005. – 557 с. : іл.
  11. Україна у Великій війні, 1939–1945 / [упоряд. : Л. Герасименко, В. Расевич ; редкол.: І. Юхновський та ін.]. – Київ : ЕММА, 2014. – 262 с. : іл., карти.
  12. Українська Друга світова : матеріали міжнарод. наук. конф. до 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (5 трав. 2015 р., м. Київ) / НДІ українознавства, Укр. ін-т нац. пам'яті, Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, Іст. ф-т ; [упоряд. В. М. Яременко]. – Київ : К. І. С., 2015. – 207 с. : іл.
  13. Чернігівщина в роки нацистської окупації : док. і матеріали / Ін-т історії України НАН України та [ін.] ; [упоряд.: О. Коваленко та ін.]. – Чернігів : Лозовий В. М., 2013. – 492 с. : табл.

Підготувала:
заввідділу документів
із гуманітарних наук
Куценко В. К.