Студійці висловили бажання завітати на додаткові заняття, які мали відбутися ще у квітні, але на заваді став карантин. Для організаторів таке прагнення дуже приємне та важливе, бо це – визнання необхідності роботи саме УКРАЇНСЬКОЇ студії. Люди хочуть пізнавати нове й удосконалювати свої знання рідної мови та вміння спілкуватися з аудиторією. Це те, що точно згодиться в житті кожному.
  Отже, на численні прохання шанувальників української мови та ораторського мистецтва 26 травня у великій читальній залі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка відбулося чергове практичне заняття. На нього завітали студенти-першокурсники юридичного факультету Національного університету "Чернігівська політехніка" зі своїми викладачками. Керівниця студії – вчителька української мови й літератури Чернігівської ЗОШ № 28 Ольга Петренко – на початку зустрічі дала студійцям основні поради для успішного виступу на публіці. Головне – впевненість у собі. На цьому постійно наголошує пані Ольга. Перед початком виступу необхідно зробити ковток води, щоб уникнути дискомфорту в горлі. Не треба боятись аудиторії, чийогось зустрічного погляду. А промовцеві потрібно дивитися не на когось конкретного, а ніби "поверх голів" людей, перед якими він виступає. Так оратор і сам з думки не зіб'ється (бо раптом той, до кого "прикований" погляд, зненацька, скажімо, засміється: спробуй-но в цьому випадку стриматися…), і не створить незручностей слухачеві (бо кому сподобається, коли його "пронизують" поглядом…).
  Важлива річ – контакт з публікою. Протягом виступу інколи буває, що, навпаки, слухач пильно дивиться на доповідача або озвучує якісь думки. Звісно, це заважає та збиває лектора з пантелику. Але треба опанувати себе, звернутися до цієї людини й запитати: "Можливо, ви маєте іншу думку?" Це або спонукає слухача дотримуватися тиші, або стане приводом для невимушеної дискусії. Не бійтеся контактувати. Забули якусь інформацію? Переключіть увагу аудиторії на щось цікаве (розкажіть короткий анекдот, порадуйте кого-небудь із зали компліментом, зверніть увагу на погоду за вікном), зберіться з думками і продовжуйте доповідь.
  Далі керівниця студії перейшла від теорії до практики: роздала всім картки з малюнками й попросила поки що не перевертати їх. А трішки згодом запропонувала присутнім скласти за цими малюнками невеличку розповідь (на політ фантазії давалося 4–5 хвилин). Потім кожен охочий зачитає свою історію, після чого аудиторія повинна відгадати, що саме було зображено на картках. Наприклад: "Щоразу, коли я дивилася на зоряне небо, заздрила космонавтам, бо вони хоч як, але наближалися до космосу. А там такі яскраві зорі, які приваблюють своєю таємницею… І ось нарешті сталося так, що я уві сні потрапила в цю космічну країну. Було дуже незвичайно, цікаво, я побачила Землю… Але час – дуже швидкоплинна річ. Треба повертатися. Космічна капсула приземлилася на полі. Яка красива наша Земля тут! Але за цей політ треба заплатити, тому я звернулася до банкомата. На мою радість, там були кошти! Як чарівно!" Ось така розповідь за п'ять хвилин. Присутні відгадали, що авторка цієї розповіді мала такі картки: банкомат, космос, космонавт, поле.
  На завершення пані Ольга звернулася до аудиторії та запропонувала кожному обрати будь-яку картку і пояснити свій вибір. У всіх, звісно, з'явилися різні цікаві думки. Скажімо, один із учасників обрав картку, де зображена шапка. Він пояснив, що одразу згадав маму, яка в дитинстві завжди нагадувала йому, що потрібно одягати шапку, коли йдеш гуляти в холодну погоду. Кожен студієць протягом заняття мав змогу проявити свою креативність!
  Ольга Петренко дуже влучно аналізує виконання студійцями будь-якого завдання, тактовно вказуючи на помилки та виправляючи їх. Таким чином усі набувають нових навичок ораторського мистецтва. Щиро дякуємо пані Ользі за вміння навчати, бо не кожному це дано!