Наприкінці 2020 року серія біобібліографічних покажчиків "Історики та краєзнавці Чернігівщини", започаткована 2003 року ОУНБ імені В. Г. Короленка й Чернігівською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, поповнилася черговим посібником.
  Побачив світ 27-й випуск серії, присвячений відомому громадському діячеві, краєзнавцю, журналістові та етнографу, одному з фундаторів Чернігівської громадської бібліотеки (нині ОУНБ ім. В. Г. Короленка) Олександру Амфіановичу Тищинському, який чимало прислужився розвою громадського, культурного і наукового життя на Чернігівщині.
  Олександр Амфіанович Тищинський народився 5 липня 1835 року в селі Голубичі Городнянського повіту Чернігівської губернії (нині – Ріпкинського району Чернігівської області) в сім'ї дрібномаєткових дворян Амфіана Петровича й Олександри Василівни Тищинських.
  Початкову освіту Олександр Тищинський здобув удома, а середню – в Чернігівській чоловічій гімназії, після закінчення якої продовжив навчання в Харкові та Києві.
  У січні 1860 року розпочалося слідство у справі так званого Харківсько-Київського таємного студентського товариства. Під час допитів арештованих учасників товариства та аналізу їхнього листування до кола підозрюваних потрапив і Олександр Тищинський. З 26 лютого по 24 червня 1860-го він був ув'язнений в Олексіївському равеліні Петропавлівської фортеці в Санкт-Петербурзі.
  30 серпня 1861 року Олександр Амфіанович попрямував на батьківщину – в Чернігівську губернію, де за ним було встановлено поліцейський нагляд.
  Оселившись у Чернігові, Олександр Тищинський подав прохання про прийняття його на службу до канцелярії чернігівського губернатора. У жовтні 1864-го Олександр Амфіанович був призначений на посаду канцеляриста, а згодом – помічника керівника канцелярії губернатора. Зазначимо, що за підтримки губернатора 1867 року почало виходити "Особое прибавление к Черниговским губернским ведомостям", редагування якого незабаром було доручено Олександрові Тищинському.
  1872 року Олександр Амфіанович був звільнений від поліцейського нагляду. Надалі Олександр Тищинський зосередився на роботі в органах місцевого самоврядування Чернігівської губернії.
  Олександр Тищинський був одним із ініціаторів і членів-засновників Чернігівської громадської бібліотеки, яка почала діяти у березні 1877 року.
  Також Олександр Амфіанович плідно працював у губернському земстві. Чимало прислужився він і міському самоврядуванню Чернігова. Протягом 1875–1886 років Олександра Тищинського тричі обирали гласним Чернігівської міської думи. Разом з тим він плідно працював на засіданнях Чернігівської міської думи.
  На початку 1860-х років Олександр Тищинський одружився із Зінаїдою Францівною Дельмас (1843–05.03.1901), яка мала французьке коріння і була лютеранського віросповідання. Садиба родини Тищинських розташовувалася неподалік Казанської церкви й садиби М. М. Коцюбинського на Сіверянській вулиці, але до наших днів не збереглася. Неподалік діяв невеликий цегельний завод, який належав родині Тищинських. Подружжя виховувало сімох дітей, з-поміж яких була Любов (1878 р. н.) – відома співачка Л. О. Андреєва-Дельмас, приятелька О. О. Блока, якій він присвятив цикл віршів "Кармен".
  Олександр Тищинський брав участь в українському визвольному рухові. 1893 року він разом з В. Т. Андрієвським, А. В. Верзиловим та І. Л. Шрагом відновив діяльність Чернігівської української громади. М. М. Грінченко згадувала: "У Чернігові Тищинський, або "кум", як його звичайно звали, був після Шрага найпопулярнішою людиною. Мабуть, не було ніякої справи громадської, де б він не був діяльним робітником".
  Поряд із громадською діяльністю Олександр Амфіанович повсякчас вивчав історію та етнографію Чернігівщини, оприлюднював статті, замітки та джерельні матеріали, публікував цікаві кореспонденції зі злободенних питань повсякденного життя мешканців краю.
  Помер Олександр Тищинський, як засвідчив сучасник, "на бібліотечному посту". Під час "вечора в залі Дворянського зібрання на користь громадської бібліотеки, якого він був відповідальним розпорядчиком, почув себе … недобре, непомітно зник, ні з ким не попрощавшись, а через годину дочки небіжчика, вертаючись додому, знайшли батька мертвим на порозі власної хати…".
  На засіданні Чернігівського губернського земського зібрання 28 січня 1896 року його голова – губернський предводитель дворянства граф Г. О. Милорадович, "заявив о внезапной кончине А. А. Тищинского, предложил собранию почтить память его, как бывшего земского деятеля – губернского гласного и председателя Черниговской уездной земской управы – вставанием, а также отслужить панихиду по умершем, пользовавшимся симпатиею и любовью всех, кому приходилось сталкиваться с этим человеком идеальной честности".
  Біобібліографічний покажчик "Олександр Амфіанович Тищинський (1835–1896)" продовжує серію "Історики та краєзнавці Чернігівщини" і має на меті систематизувати його доробок. У покажчику дотримано хронологічний характер розміщення літературних джерел у прямій послідовності. У межах одного року джерела розміщено за алфавітом назв. Бібліографічні записи проанотовані, якщо в тому була потреба.
  Покажчик супроводжується допоміжним довідковим апаратом, що складається з іменного та географічного покажчиків. Добір матеріалу завершено у березні 2020 року. Бібліографічний опис здійснено відповідно до чинних стандартів.
  Видання розраховане на викладачів та вчителів, науковців, працівників музеїв та архівів, краєзнавців.