2020 завершується! Непростий рік для усіх нас… Карантин… Обмежений доступ до бібліотеки, неможливість звичного спілкування… Але ми знаємо, що пройде час і усе повернеться на круги своя! А впевненості нам додають цікаві видання, що дарують бібліотеці її найвідданіші друзі-читачі. 

  Так, днями, завдяки клопотам шановної нашої читачки, Тамари Павлівни Демченко, ми отримали декілька томів надзвичайно цінного наукового видання Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України "Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія", з якими і хочемо вас познайомити.
  Але повернемося трошки в історію. Багато років відділ краєзнавства бібліотеки відвідував відомий журналіст і краєзнавець із Городні Іван Петрович Дудко. Він був членом клубу "Краєзнавець", брав активну участь у його засіданнях. Син Івана Петровича, Віктор Дудко, по закінченні факультету журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка майже чотири роки працював кореспондентом молодіжної газети "Комсомольський гарт" (тепер "Гарт") і весь цей час, як і батько, був читачем і другом нашої бібліотеки.
  П'ять років тому, у 2015 р. Віктора Івановича Дудка не стало. Було йому лише 55. Він жив у Києві, працював в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка АН України, мав вчену ступінь кандидата філологічних наук. Написав понад 300 статей, присвячених Михайлу Коцюбинському, Павлу Грабовському, Борису Грінченку, Пантелеймону Кулішу, Леоніду Глібову, Тарасу Шевченку, Івану Франку і багатьом іншим. Кожна його наукова праця – нове слово у досліджуване питання. В історію української літератури Віктор Іванович Дудко увійшов як видатний літературознавець, текстолог, шевченкознавець. А ще він був неабияким бібліографом. Статті Віктора Дудка завжди супроводжувалися ідеально оформленим науковим апаратом. Його краєзнавчі розвідки були надзвичайно цікавими. Достатньо згадати хоча б студію "Забуті публікації Леоніда Глібова" у газеті "Черниговские губернские ведомости".
  Редактор журналу "Україна модерна" Андрій Портнов згадував: "В особистому спілкуванні, як і в текстах, Віктор Дудко був винятково шляхетною, тактовною, скромною людиною, яка гостро не сприймала поверховості, голослівності, поспішності. В нього зовсім не було таких типових для наукового середовища рис, як самовихваляння чи сенсаційність. Але була чиста радість інтелектуального спілкування". Як точно сказано!
  Таким у нашій пам'яті залишився Віктор Іванович. Він до кінця життя не розривав зв'язків з нашою бібліотекою. Його приязнь до нас передалася дружині Оксані Костянтинівні Супронюк – нашій землячці з Ніжина, кандидату філологічних наук, старшому науковому співробітнику відділу зарубіжної літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Нею передані до фонду ОУНБ імені В. Г. Короленка сім томів унікального видання "Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія", яке веде свій початок з 2004 року. Віктор Дудко стояв біля витоків єдиного в Україні фахового щорічника, призначеного для публікації найновітніших вітчизняних досліджень з текстології та джерелознавства, а також не оприлюднених досі архівних матеріалів українських письменників та культурних діячів.
  Отже, на сьогодні у фонді бібліотеки є 2, 4, 5, 6, 8, 10 та 13/14 томи академічного періодичного видання, сторінки якого чекають на свого читача. Збірники наукових праць містять дослідження з літературного джерелознавства і текстології, коментовані першопублікації архівних джерел з історії українського письменства XIX–ХХ століть, бібліографічні матеріали, огляди наукових надходжень до Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України тощо.
  Цікавими є публікації, що стосуються літераторів, які життям і діяльністю пов'язані з Чернігівщиною. Це Григорій Честахівський і Марко Вовчок, Пантелеймон Куліш і Василь Білозерський, Леонід Глібов і Михайло Коцюбинський, Микола Вербицький, Павло Білецький-Носенко, Володимир Дрозд, Леонід Полтава, Михайлина Коцюбинська та ін.
  На особливу увагу заслуговує 10-й том збірника, який побачив світ у 2015 році і був присвячений пам'яті Віктора Дудка. У спогадах рідних, близьких друзів та колег науковець постає світлою і цілісною особистістю, унікальним фахівцем, пошуковцем. Друг його юності, полтавець Василь Неїжмак зауважив: "Творчий спадок Віктора Дудка не лише істотно розширює наші уявлення про історичний контекст вітчизняного літературного процесу, а й слугує блискучими зразками авторської методології наукового пошуку насамперед для молодих дослідників. Її також варто вивчати в університетах, надто за умов, коли останнім часом з'являється все більше різношерстих "інтернет-науковців", які, здається, далі "Вікіпедії" взагалі нічого не помічають…".
  Саме науковому пошуку, який можна порівняти з детективним розслідуванням, і сприяє пропоноване сьогодні видання "Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія".