Олександр-Едуард Ягн – автор унікальних архітектурних ансамблів у селах Чернігівщини │ Рубрика "Цей день в історії"

Олександр-Едуард Ягн – автор унікальних архітектурних ансамблів у селах Чернігівщини │ Рубрика "Цей день в історії"

11.03.2023
651
  Олександр-Едуард Ягн (11.03.1848 – 10.02.1922) – архітектор, художник. Увійшов в історію як один із засновників стилю "український модерн". Став одним із перших, хто намагався відродити пластичні форми української національної архітектури та виробництва художньої майоліки і теракоти за мотивами українського народного орнаменту.
  Народився Олександр-Едуард Ягн у 1848 році у Пензі в сім'ї лікаря. Освіту здобував у Московському училищі живопису, скульптури і зодчества, згодом – в Академії мистецтв у Римі. З 1876 року жив в Україні. Працював на Чернігівщині, Полтавщині й Сумщині.
  Започаткувала співпрацю з майстром Олена Волконська-Рахманова. На її замовлення протягом 70–80-х років ХІХ ст. Ягн створив архітектурний ансамбль з палацу, готелю, флігеля, пекарні, церкви та парку у Вейсбахівці Прилуцького повіту. До нашого часу від цього комплексу зберігся лише флігель. Архітектурно він нагадує українську хату на дві половини, його дах, фриз та віконні наличники виготовлені з майоліки й теракоти, ними обкладені колони та печі.
  Продовжив співпрацю з Ягном син Олени Сергіївни – Михайло Кочубей. У 90-х роках ХІХ ст. вони разом організували в селі Вороньки сучасного Ніжинського району майстерні з виготовлення художньої майоліки і теракоти з мотивами народної орнаментації.
  Функціонував навчальний заклад на ентузіазмі його засновників. Заняття проводилися в одному з приміщень маєтку Кочубея. Протягом усіх трьох років навчання учні перебували на повному утриманні. Враховуючи закупівлю одягу, продуктів харчування, сировини для навчання, витрати на кожного учня в рік становили 3–4 тисячі рублів, а оскільки навчалося 35–40 учнів, то загальна сума виходила солідною. Майстерні утримувалися на власні кошти Ягна та кошти, виручені за товари, які виготовляли учні на замовлення місцевого населення. Чистого прибутку така навчальна діяльність не приносила. Для навчання набирали місцевих хлопців віком від 12 років, переважно вихідців із найбідніших сімей.
  Будівництво родинної церкви-усипальниці святого Миколая у Вороньках М. Кочубей також довірив Ягну. Архітектор створив проєкт споруди й безпосередньо керував зведенням цього величного п'ятибанного храму протягом 1898–1904 років. Він був побудований із білої цегли та оздоблений майолікою, чим привертав увагу кожного, хто його бачив.
  Серед інших творів архітектора Олександра Ягна слід відзначити каплицю-усипальню Кочубеїв у селі Ярославка на Сумщині, будинок Капніста в селі Велика Обухівка на Полтавщині, будинок О. М. Горчакова в селі Ташань на Київщині. Олександр Юлійович розпланував два парки і три фруктові сади, розробив проєкт даху і внутрішнього оздоблення Московських торговельних рядів; у 1902 році виконав ескізи майолікового оздоблення храму біля міста Шипки у Болгарії.
  Помер Олександр-Едуард Ягн 1922 року та похований у тій же Вейсбахівці (нині село Білорічиця Прилуцького району Чернігівської області).
 









 
Повернутись
Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00
Інтернет-центр:
ПН-ЧТ – 9:30-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 10:00-18:00

обслуговування користувачів до 17:45
 

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється