8 квітня у світі відзначають Міжнародний день ромів – свято ромської культури, історії та національної ідентичності, яке було встановлене на IV Всесвітньому конгресі ромів, що відбувся у 1990 році у місті Сероцьку (Республіка Польща). Свято приурочене до дня проведення I Всесвітнього конгресу ромів у Лондоні 1971 року.
  Також під час проведення конгресу було створено Міжнародний союз циган та затверджено прапор циганського народу й гімн під назвою "Джелем, джелем", написаний на основі однойменної старовинної ромської пісні.
  За традицією роми цього дня запалюють мільйони свічок як символ єдності ромського народу і спускають на воду тисячі яскравих вінків, що символізує нелегку долю народу – вічного мандрівника без історичної батьківщини.
  У сучасній науці панує точка зору, згідно з якою предки ромів – вихідці з Індії, що залишили батьківщину наприкінці І тисячоліття нашої ери. Осівши у Передній Азії, роми надовго затрималися на східній околиці Візантійської імперії. У XIII–XV століттях вони поширилися Південно-Східною та Східною, а потім Центральною і Західною Європою, в подальшому – Північною Африкою, Північною та Південною Америкою й Австралією в XIX столітті.
  Уперше в Україні роми з'явилися у XV–XVII ст. – спочатку в Бессарабії та Криму. Перша письмова згадка про них в Україні – 1501 рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром ромському ватажкові Василю).
  Роми – найчисленніша етнічна меншина у Європі та значна за кількістю етнічна спільнота в Україні. Станом на 2001 рік за останнім всеукраїнським переписом кількість ромського населення становила близько 47 тисяч осіб, проте за різними міжнародними оцінками це число може сягати від 200 до 400 тисяч. Роми розселені по всіх областях України, але найбільше їх на Закарпатті, у Криму і Південній Бессарабії. Це понад 10 етнічних груп ромів: серви, келдерари, ловарі, крими, сінті, унгріко рома, словацькі роми, кишинівці, урсари, волохи та інші.
  Загальний імідж, або портрет, ромської національності можна представити трьома типами ромів: представники творчої та інтелектуальної еліти, представники міського середнього класу (місто як середовище проживання, схоже, найбільш характерне і природне для сучасних ромів), типові представники молоді середнього класу. Саме з показу, опису цих людей, їхнього життя, їхньої культури сформується нормальний ("позитивний") імідж циган як народу. Варто звернути увагу на властиві народові аспекти культури, приміром, орієнтування на такі цінності як сім'я, професійна успішність, релігія. Відомо, що в сім'ях ромів люблять і поважають дітей, докладають зусиль для побудови міцних подружніх взаємин, у чому зазвичай допомагають старші родичі, виховують дітей у любові до родинної професії. Для ромів характерні релігійність, прагнення до мирного співіснування із сусідніми народностями, до інтеграції в суспільство, до досягнення успіхів у своїй професії, до соціального схвалення, повага до старших, любов до мистецтва, миролюбність, оптимізм і висока культура застілля.
  Традиції ромського народу, ромська мова – частина культурного розмаїття нашої держави. Підтримка і розвиток ромської мови важливі для збереження національної самобутності ромів, їхньої оригінальної культури, забезпечення їхніх освітніх потреб.
  Роми були на Майдані, відстоювали свободу і незалежність України з 2014 року в АТО/ООС. Від початку повномасштабної війни роми нарівні з усіма громадянами України, що мають різне етнічне походження, продовжують протистояти російському агресорові, беруть участь у русі опору. Роми служать у лавах ЗСУ, займаються волонтерською діяльністю, наданням гуманітарної допомоги цивільним громадянам та військовим.
  Водночас необхідно звернути увагу на те, що роми завжди були однією з найуразливіших в Україні етнічних спільнот, а повномасштабна війна ще більше погіршила їхнє становище. Багато ромських родин залишилося на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій через відсутність грошей та можливості евакуюватися. Через відсутність документів ромам складно працевлаштуватися, отримати медичну допомогу чи статус ВПО й гуманітарну допомогу. Війна відбилась і на ромських дітях: вони не завжди мають пристрої для дистанційного навчання з використанням цифрових технологій. Тому вкрай необхідне сприяння держави у здобутті ромами дошкільної та вищої освіти.
  На території Чернігівської області наразі зареєстровані і діють декілька громадських організацій, які переймаються проблемами ромів. Чернігівську обласну громадську організацію ромів "Черген" очолює Петро Главацький, Чернігівську міську громадську організацію "Романо дром" – Марина Казанська. У Ніжині діє ГО ромів "ЗОР", що означає "СИЛА". Її голова Марина Бублик – справжня ромська лідерка, яка здобула вищу юридичну освіту і здійснила свою давню мрію: згуртуватися для вирішення проблем ромів Ніжина. Чернігівським міським національно-культурним товариством циган "Неве рома" керує ромська громадська діячка з Чернігова, одна з перших активісток ромського правозахисного руху України, адвокатка Марія Іванова. Фільм про волонтерську діяльність цієї організації під час повномасштабної війни можна переглянути за посиланням.
  Також в Україні питаннями захисту прав ромів опікується Ромська програмна ініціатива Міжнародного фонду "Відродження" (заснований 1990 року). Мета ініціативи – підтримати зусилля НУО й активістів, спрямовані на залучення представників ромського народу до соціальних процесів і протидію дискримінації ромів.
  На державному рівні 2013 року в Україні було прийнято Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Наразі Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) завершила проведення консультаційних зустрічей з національними меншинами (спільнотами) України щодо обговорення правових механізмів імплементації Закону України "Про національні меншини (спільноти) України", зокрема проєкту Концепції державної цільової національно-культурної програми "Єдність у розмаїтті" та проєкту майбутньої Програми. Уже відбулася консультація з представниками громадських об'єднань ромської спільноти. Під час обговорення було відзначено важливість розробки державою освітньої програми та збереження ромської мови й необхідності її кодифікації. Порушувалися питання стосовно потреби в забезпеченні документами. Також наголошено було на регіональній специфіці й необхідності конкретної взаємодії з органами обласної виконавчої влади та місцевого самоврядування.
  Розроблення й затвердження плану заходів до Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року, поглибило та розширило б заходи, передбачені у проєкті майбутньої Державної цільової національно-культурної програми "Єдність у розмаїтті" для спільноти. Зазначені заходи – найближчий пріоритет діяльності ДЕСС. Також і надалі є необхідність проводити інформаційні кампанії з питань недискримінації ромської спільноти. У ході консультацій прозвучали також окремі критичні зауваження та рекомендації стосовно покращення взаємодії з ромськими громадськими організаціями.
  З нагоди Міжнародного дня ромів у відділі документів із гуманітарних наук Чернігівської ОУНБ розгорнуто тематичну викладку літератури, де розкрито історичні аспекти національного становлення, розповідається про культуру, звичаї і традиції ромів.

  Список літератури

  1. Амаро чачімо : посіб.-довід. з правових питань / Форумо Ромен Українатар ; [ред. П. Д. Григоріченко]. – Київ : Форумо Ромен Українатар, 2001. – 48 с.
  2. Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація : матеріали науково-практичної конференції, м. Київ, 4 жовт. 2016 р. / Укр. центр вивч. історії Голокосту. – Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2016. – 228 с.
  3. Переслідування та вбивства ромів на теренах України у часи Другої світової війни : зб. док., матеріалів та спогадів / Укр. центр вивч. історії Голокосту, Міжнар. громад. орг. "Міжнар. фонд "Взаєморозуміння і толерантність" ; [авт.- упоряд. М. Тяглий]. – Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2013. – 207 с.
  4. Порт Маттійс ван де. Цигани, війни та інші приклади неприборканості / Маттійс ван де Порт ; пер. з англ. В. П. Канаша. – Київ : Свенас, 2001. – 287 с.
  5. Роми: міфи та факти : навч.- метод. посіб. для вчителя з протидії ромофобії / [авт.-упоряд.: О. Войтенко, М. Тяглий] ; Укр. центр вивч. історії Голокосту. – Київ : КВІЦ, 2018. – 138 с.
  6. Роми України: із минулого в майбутнє / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського ; [редкол.: В. Наулко та ін.]. – Київ : Юстініан, 2008. – 438 с.
  7. Ромські медичні посередники в Україні: досягнення, виклики, можливості / авт. кол.: О. Цвілій, З. Кондур ; Міжнар. фонд "Відродження". – Київ : Аладин-принт, [2014]. – 52 с.

  Періодичні видання

  1. Гайдук С. Портрети ромів, відзняті чернігівським митцем, демонстрували на виставці у Києві / Сергій Гайдук // Деснянка. – 2021. – 26 серп. (№ 34). – С. 16.
  2. Казанська М. "Роми були на Майдані та служать в АТО" / Марина Казанська // Деснянська правда : Чернігівська обласна газета. – 2017. – 6 квіт. (№ 14). – С. 5.
  3. Климковська Н. Як розірвати коло бід? Людина і право / Н. Климковська // Демократична Україна. – 2012. – 27 лип. (№ 30). – С. 6.
  4. Лісова Ю. Відповідальність ОМС за дотримання прав національних груп на його території / Ю. Лісова // Місцеве самоврядування. – 2019. – № 7. – С. 33–35.
  5. Малімон Н. Волинські роми вшанували свого Кобзаря / Наталія Малімон // День. – 2012. – 28 лют. (№ 35). – С. 2.
  6. Павленко С. Міжнародні експерти зацікавилися буттям ромів / Сергій Павленко // Голос України. – 2015. – 24 черв. (№ 111). – С. 11.
  7. Проць А. Табір за бетонною стіною. Найчисленніший осередок українських циган табориться на Закарпатті / А. Проць // Пенсійний кур'єр. – 2013. – № 43. – С. 14.
  8. Салата О. Політика нацистського окупаційного режиму щодо ромів СРСР у 1941–1942 роках / О. Салата // Університет. – 2009. – № 1. – С. 54–60.
  9. Церемонія пам'яті репресованим під час Голокосту ромам "Будемо жити, ромале" // Зовнішні справи. – 2017. – № 8. – С. 62.
  10. Цирфа Ю. Соціальна інтеграція ромів і суспільні реформи / Юлія Цирфа // Віче. – 2012. – № 13. – С. 46–47.
  11. Чуття єдиної родини України : з поезій сучасних поетів України кримськотатарського походження : з поезій сучасних поетів України ромського походження // Дніпро. – 2016. – № 4. – С. 48–49.
  12. Шанували [в Чернігові] ромів, розстріляних під час війни // Світ-інфо. – 2019. – 15 серп. (№ 157). – С. 4.
  13. Щербонос В. Роми змивають білі плями з історії / Василь Щербонос // Деснянська правда. – 2015. – 13 серп. (№ 32). – С. 6.