18 травня – День вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цього дня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар, яка завершилася 20 травня. До цих злочинних дій було залучено 32 тисячі співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до пів години, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. Насправді ж удавалося зібрати в середньому 20–30 кг речей і продуктів. Протягом двох днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
  Під час головної хвилі депортації було виселено 180 014 осіб, для перевезення яких використали 67 ешелонів. Крім того 6 тисяч кримськотатарських юнаків окремо відправили на наряди Головного управління формування резервів до Гур'єва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тисяч кримських татар заслали на роботи до таборів тресту "Московуголь". Загалом за перші два дні було вигнано з Криму 191 044 особи. Окремо 5989 людей, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого "антирадянського елементу" заарештували під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися у зведеннях про вигнанців.
  Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та "іноземних підданих" було додатково виселено 3141 кримського татарина з числа тих людей, яким пощастило врятуватися у травні. Таким чином загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тисячі осіб на загальне спецпоселення, 6 тисяч – у табори управління резервів, 6 тисяч – до ГУЛАГу, 5 тисяч спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом – 200 тисяч осіб. Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня, певна частина кримських татар дорогою загинула. Кількість таких за офіційними джерелами – 191 людина – викликає сумніви. Втім, навіть радянська статистика дозволяє простежити зменшення кількості вигнаного населення.
  Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар із лав радянської армії. Протягом 1945–1946 рр. у трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз'єднатися з родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму. Постановою радянського уряду від 8 січня 1945 року "Про правовий статус спецпоселенців" відзначалося, що ці люди користуються всіма правами громадян СРСР, але при цьому не мають права самовільно залишати райони спецпоселення, визначені для них. Голови родин повинні були щомісяця реєструватися у міліції, а про всі зміни у сім'ях необхідно було доповідати міліції у триденний термін.
  Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар у місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Після депортації радянський режим удався до нівелювання історичної пам'яті про кримську державність і кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.
  З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 "Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави", якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення у складі України, а також 17 квітня 2014 року – Закон України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою".
  До Дня вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу працівники відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки організували книжково-інформаційну виставку "Не стерти пам'яті народу".

  Список літератури

  1. Абдулаєва Г. Кримські татари: від етногенезу до державності / Гульнара Абдулаєва. – Київ : Гамазин, 2021. – 384, [23] с. 15.
  2. Бекірова Г. Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки) : нарис політ. історії / Гульнара Бекірова ; передм. М. Джемілєва ; авт. післямови Р. Чубарова ; [Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту, Ін-т Критики]. – Київ : Критика, 2017. – 480 с.
  3. Березовець Т. Анексія: острів Крим : хроніки "гібридної війни" : [головне дослідження захоплення півострова] / Тарас Березовець. Вид. 2-ге. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2016. – 391, [16] с.
  4. Винниченко І. Україна 1920–1980-х: депортації, заслання, вислання / І. Винниченко ; [ред. Т. Соломаха]. – Київ : Рада, 1994. – 124, [3] с.
  5. Грабовський С. І. Azat Qirim чи колонія Москви? Імперський геноцид і кримськотатарська революція / Сергій Грабовський, Ігор Лосєв. – Київ : Стилос, 2017. – 119 с.
  6. Грибовський В. В. Як Росія Крим поневолила / Владислав Грибовський. – Київ : ПП Наталія Брехуненко, 2009. – 62, [1] с. : іл.
  7. Громенко С. В. #КрымНаш : історія російського міфу / Сергій Громенко. – Київ : Хімджест, 2017. – 207 с.
  8. Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х рр.) очима радянських спецслужб / НАН України, Ін-т історії України ; [редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; упоряд. О. Г. Бажан]. – Київ : [б. в.], 2004. – 360 с.
  9. Громенко С. В. 250 років фальші: російські міфи історії Криму / Сергій Громенко. – Харків : Фоліо, 2019. – 254, [1] с. : іл.
  10. Гуменюк Н. Загублений острів : кн. репортажів з окупованого Криму / Наталя Гуменюк. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. – 310, [1] с. : іл.
  11. Коваль Д. А. Історія Українського Криму : іст. розвідка / Данило Коваль. – Мена : Домінант, 2016. – 66 с.
  12. Крим по-українськи : новели / [упоряд. А. Тонюк]. – Брустурів : Дискурсус, 2015. – 180 с.
  13. Кульчицький С. В. Кримський вузол / Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова. – Київ : Кліо, 2018. – 495 с.
  14. Люди "сірої зони" : свідки російської анексії Криму 2014 року / [Укр. ін-т нац. пам'яті ; упоряд., вступ. ст.: А. Андрієвська, О. Халімон]. – Київ : К. І. С., 2018. – 263 с.
  15. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3. Ч. 1. Автономна Республіка Крим – Луганська область / Укр. ін-т нац. пам'яті ; [уклад.: О. Білобровець та ін.]. – Київ : К. І. С., 2017. – 415 с.
  16. Мусаєва С. Мустафа Джемілєв. Незламний / Севгіль Мусаєва, Алім Алієв. – Харків : Vivat, 2018. – 252, [1] с.
  17. Наш Крим: неросійські історії українського острова : [зб. ст. / Укр. ін-т нац. пам'яті ; упоряд., вступ. ст., іл. С. Громенко, авт. кол.: Я. Антонюк та ін.]. – Київ : К. І. С., 2016. – 313, [1] с. : іл.
  18. Наш Крим = Our Crimea = Bizim Qirimimiz : зб. ст. за матеріалами Перш. Міжнар. наук.-конф. "Крим в історії України", присвяч. 700-літтю спорудження мечеті хана Узбека в Старому Криму. Вип. 1 / Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Нац. заповідник "Софія Київська" ; редкол.: Г. В. Папакін (голова) та ін. – Київ : [б. в.], 2015. – 263 с.
  19. Наш Крим = Our Crimea = Bizim Qirimimiz : [зб. ст. за матеріалами Друг. Міжнар. наук. конф. "Крим в історії України", присвяч. 160-й річниці капітуляції Росії у Крим. війні 1853–1856 рр.]. Вип. 2 / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Нац. заповідник "Софія Київська" ; [ред. кол. : Г. В. Папакін (голова) та ін.]. – Київ : [б. в.], 2016. – 282, [1] с. 14.
  20. Українська держава: жорсткі уроки: Павло Скоропадський: погляд через 100 років / Кирило Галушко [та ін.]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 334, [1] с. : іл.
  21. Щирба О. Україна. 30 років Незалежності: [у 3 кн.]. Кн. 3. 2011–2021 / Оксана Щирба, Олександр Ільїних. – Київ : Саміт-книга, 2021. – 199, [1] с.

  Періодичні видання

  1. Арфіст Д. Мій Крим : [поезії] / Домінік Арфіст // Дзвін. – 2016. – № 6. – С. 89–97.
  2. Більченко О. Пам'ять. Минуле і уроки : урок до Дня пам'яті депортації кримських татар / О. Більченко // Історія в рідній школі : наук.-метод. журн. – 2015. – № 7/8. – С. 40–45.
  3. Бескид О. Депортація кримських татар = геноцид / Олекса Бескид // Урядовий кур'єр. – 2020. – № 90. – С. 2.
  4. Бикова Т. Б. Кримські татари в імперській Росії: витіснення з Батьківщини / Т. Б. Бикова // Український історичний журнал. – 2017. – № 4. – С. 47–68.
  5. Гладун О. В. Оцінка демографічних втрат кримськотатарського народу внаслідок депортації 1944 року / О. М. Гладун, О. П. Рудницький, Н. В. Кулик // Демографія та соціальна економіка. – 2017. – № 2. – С. 11–28.
  6. Гуменюк О. Рекрутчина та еміграція в кримськотатарському фольклорному епосі / О. Гуменюк // Слово і час. – 2017. – № 5. – С. 69–78.
  7. Дорош Є. Вагони відчиняли тільки для того, щоб забрати трупи / Євген Дорош // Пенсійний кур'єр. – 2019. – 17 трав. (№ 20). – С. 9.
  8. Книга – національна пам'ять людства / підгот. Олена Подобєд // Історія України (Шкільний світ). – 2016. – № 24. – С. 23.
  9. Кулик Н. Український Крим: розвінчування міфів / Н. Кулик // Освіта України. – 2016. – 21 листоп. (№ 46). – С. 14–15.
  10. Кульчицький С. Боротьба кримських татар за повернення на Батьківщину (1956–1989 рр.) / С. Кульчицький // Український історичний журнал. – 2018. – № 2. – С. 75–109.
  11. Пасова Т. Спецпоселенці 1944 року: загинув кожен другий / Тетяна Пасова // Голос України. – 2018. – 18 трав. (№ 90). – С. 1, 8.
  12. Сюндюков І. Крим з Україною: спільність долі мовою документів / І. Сюндюков // День. – 2016. – 26 жовт. (№ 193). – С. 5.
  13. Суворова Т. Депортація кримських татар – геноцид. Тепер і офіційно / Т. Суворова // Голос України. – 2015. – № 215. – С. 13.
  14. Хаялі Р. Депортація кримських татар та регулювання організації режиму їх спецпоселень (1944–1948) / Рустем Хаялі // Юридична Україна. – 2013. – № 3. – С. 21–26.
  15. Якубов Ф. В історії нашої депортації з'єдналися ненависть до нас тодішньої влади й доброта простих людей / Ф. Якубов / розмову з ректором КІПУ вів М. Семена // День. – 2011. – № 83. – С. 4.
 

  Підготувала Валентина Куценко,
бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук