Найбільше і найдорожче добро в кожного народу –
це його мова, ота жива схованка людського духу,
його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя,
і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
  Панас Мирний
 

  Щороку 24 травня в усіх слов'янських країнах відзначають День слов'янської писемності і культури. Також цього дня урочисто прославляють творців слов'янської писемності святих Кирила і Мефодія – вчителів словенських.
  Святі рівноапостольні брати Кирило та Мефодій народилися у IX столітті у грецькому місті Солунь. Походили вони із знатного і благочестивого роду.
  Цікаво, що Кирило та Мефодій не мали за мету створити слов'янську абетку. Вони прагнули перекласти Біблію мовою, зрозумілою слов'янам. А абетка була тільки засобом для цього.
  Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької. Для того, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, довелося внести до абетки-основи суттєві зміни. А саме – доповнити її новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних та південних слов'ян, отримавши назву "кирилиця". Також у той час була створена і глаголиця. Незважаючи на першоджерело, як кирилиця, так і глаголиця – цілком оригінальні слов'янські системи письма.
  Також брати працювали й над перекладом зі старогрецької мови на старослов'янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило і Мефодій переклали значну кількість книг. Це стало передумовою започаткування слов'янських мов та книжкової справи. Найдавнішою кириличною книгою вважається давньоруське Остромирове Євангеліє (1057 рік).
  Кирилиця стала основою для таких абеток: українська, білоруська, болгарська, македонська, сербська, російська, чорногорська.
  Загалом виникнення писемності у східних слов'ян пов'язане з їхнім політичним та соціально-економічним розвитком у IX ст. Саме в цей період утворилася Київська Русь.
  Відзначення дня пам'яті святих братів іще у давні часи мало місце у всіх слов'янських народів. Проте під впливом різних історичних і політичних обставин це свято було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських першовчителів.
  Уперше День слов'янської писемності і культури було відзначено в 1863 році на честь 1000-річчя створення слов'янської абетки.
  Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їхніх учнів мала всеслов'янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов'янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов'янської писемності, фундамент усіх слов'янських літератур.
  З нагоди Дня слов'янської писемності і культури варто згадати і про нашу рідну мову. Так, українська мова увібрала в себе значну частину праслов'янської мовної спадщини, яка в інших слов'янських мовах відображена меншою мірою або й зовсім зникла. У протоукраїнських діалектах протягом VІ–ІХ ст. виникло в різний час чимало інших специфічно українських або українсько-білоруських, менше – українсько-російських діалектних особливостей, деякі з них – під впливом інших мов. Цей процес тривав і в епоху Київської Русі, і в наступний період – від ХІV ст. і далі.
  У підсумку варто відзначити, що нині у світі існує приблизно 60 народів, чия писемність ґрунтується на кирилиці.
  Великі брати Кирило та Мефодій залишили по собі спадщину, яка об'єднує слов'янський світ.

  Список використаної літератури

  1. 24 травня – рівноапостольних Кирила та Мефодія, вчителів слов'янських // Наука і суспільство. – 2017. – № 5–6. – С. 82.
  2. Брайчевський М. Походження слов'янської писемності / Михайло Брайчевський. – 4-те вид. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2009. – 152, [1] с. : іл. – (Видання викладачів НаУКМА). – Бібліогр. в підрядк. прим.
  3. Булгак О. В. Свято духовної єдності : День слов'янської писемності й культури (24 травня) / О. В. Булгак // Календар знаменних і пам'ятних дат"2002. ІІ квартал. – К., 2002. – . – С. 68–72. – Бібліогр.: с. 71–72.
  4. Возносименко Г. М. Історія виникнення і становлення письма : до Дня української писемності та мови / Г. М. Возносименко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2016. – № 28–29. – С. 65–70.
  5. Кирило і Мефодій – просвітники слов'ян // Все для вчителя. – 2009. – № 21/22. – С. 192.
  6. Киричок О. Б. Писемність як політичний феномен: зміст, атрибути, форми репрезентації : (на прикладі дослідж. писем. спадщини Київ. Русі) : [монографія] / Олександр Киричок. – Київ : Український центр духовної культури, 2016. – 330, [1] с. – Бібліогр. в підрядк. прим., бібліогр.: с. 294–323.
  7. Мараховська Г. Кирило та Мефодій / Гретта Мараховська // Віче. – 2013. – № 1. – С. 21.
  8. Мірошко О. І. Свято до Дня української писемності та мови / О. І. Мірошко // Виховна робота в школі. – 2017. – № 10. – С. 27–30.
  9. Писемність Київської Русі і становлення української літератури : зб. наук. пр. – Київ : Наукова думка, 1988. – 316, [3] с. – Бібліогр. в підрядк. прим.
  10. Сербенська О. Кирилиця як азбука-тайнопис: На відзначення Дня слов'янської писемності і культури / Олександра Сербенська // Слово Просвіти. – 2020. – 2–8 лип. (№ 22/23). – С. 4–5.
  11. Хоменко Л. Свято української писемності та мови : роздуми з приводу / Людмила Хоменко // Початкова школа. – 2011. – № 11. – С. 37–38.
  12. Шумило С. До питання просвітницької місії святих Кирила і Мефодія, винайдення слов'янської писемності і початкової християнізації Русі в IX cт. / С. Шумило // Сіверянський літопис. – 2016. – № 1. – С. 3–17.

  Список інтернет-ресурсів

  1. 24 травня – День слов'янської писемності і культури [Електронний ресурс] // Бібліотека Державного університету "Житомирська політехніка". – Режим доступу: https://lib.ztu.edu.ua/?q=ua/news/24-travnya-den-slovyanskoyi-pysemnosti-i-kultury-1
  2. 24 травня – День слов'янської писемності і культури [Електронний ресурс] // Київська обласна військова адміністрація. – Режим доступу: https://koda.gov.ua/24-travnya-den-slovyanskoyi-pysemnosti-i-kultury/
  3. День слов'янської писемності та культури [Електронний ресурс] // Дубенська філія університету "Україна". – Режим доступу: https://dubno.uu.edu.ua/den-slov-yanskoyi-pysemnosti-ta-kultury/
  4. День слов'янської писемності і культури [Електронний ресурс] // Профспілка працівників освіти і науки України. – Режим доступу: https://pon.org.ua/novyny/8754-den-slovyanskoyi-pisemnost-kulturi.html
  5. Слов'янська писемність – безцінне надбання людства [Електронний ресурс] // Наукова бібліотека Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка. – Режим доступу: https://library.chnpu.edu.ua/slov-yanska-pysemnist-beztsinne-nadbannya-lyudstva/
 

  Підготувала Катерина Денисенко,
  бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук