"Якою би багатою не була натура людини, щоб стати досконалою, їй необхідно використовувати досвід інших" (М. Нуайме (1889–1988), ліванський письменник, філософ). В Україні найбільш відомий як перекладач безсмертного твору Т. Г. Шевченка "Заповіт" арабською мовою. Цей чудовий афоризм якнайкраще пасує до сьогоднішньої теми – продовження ознайомлення з роботою бельгійських колег-бібліотекарів у межах рубрики "Бібліотеки Бельгії – знання, досвід, партнерство!".
  Сьогодні представляю до вашої уваги бібліотеку "Вамабі" міста Мальмеді (фр. Мalmedy, Валлонія). Коротка інформація про місто: розташоване у бельгійській провінції Льєж. Кількість населення на 1 січня 2020 року – 12 785 людей, франкомовна частина Бельгії. Загальна площа – 99,96 км².
  Бібліотека розташована в центрі міста біля кафедрального собору. Її приміщення вражає своєю величністю і побудоване з різнокольорового каменю, який подарувала природа. Уявляєте? Будівля 1708 року, раніше це було старовинне абатство, потім школа. У 1997 році там відкрилася бібліотека "Вамабі". Перше враження від її інтер'єру – багато світла, простору, яскравості. Мене зустріли дуже приємні працівники – мадам Луїза та месьє Борис і Матьє. Я представилася, повідомила, що я – їхня колега з України, з Чернігова. Вони зацікавилися. Я пояснила мету відвідування бібліотеки й попросила рандеву з директоркою. Очільниця бібліотеки мадам Люмер розповіла про рік заснування книгозбірні, про те, що її фонд складає 110 000 книжок разом з іграми та журналами. У свою чергу я теж коротко ознайомила бельгійських колег з історією Чернігівської ОУНБ, розповіла, як ми працюємо, яких пошкоджень і втрат зазнала бібліотека у зв'язку з війною. Мадам Люмер одразу запропонувала книжки для нашого закладу (у них є резервний фонд). Але як їх переслати? Я погодилася. Спробуємо організувати.
  Далі мадам Луїза і месьє Матьє розповіли, що план роботи їхньої бібліотеки складається на п'ять років. Комуна відповідно до бюджету щомісяця закуповує приблизно 200 книжок, і працівники ламінують їх, таким чином продовжуючи книжкам життя. Кожна з них має штрихкод і чип. При виході з бібліотеки розміщена рамка, яка гарантує, що книгу не вкрадуть, бо чип одразу "повідомляє". Мені показали, як це працює.
  Бібліотека має два філіали. Перший – у м. Сурбродт (Sourbrodt), час роботи – з 15:00 до 18:00, середа і п'ятниця. Другий філіал – у м. Ваймс (Waimes). Сюди можна завітати у понеділок і п'ятницю з 9:30 до 14:00, у вівторок – з 9:30 до 18:00, у суботу – з 9:30 до 12:30. Бібліотека м. Мальмеді працює у вівторок і п'ятницю з 9:00 до 18:00, у середу – з 9:00 до 19:00, у четвер – з 9:00 до 14:00, у суботу – з 9:00 до 16:00. Вона розрахована на дітей і дорослих та розділена на зони: цифрову (тут стоять комп'ютери), ігрову, анімаційну. Всі фонди відкриті, в кожній зоні є стіл, стільці. Можна обрати будь-яку книжку, зручно розташуватися й почитати. Такі собі міні читальні куточки. Біля кожного стелажа вказана тематика книжок: психологія, історія, філософія, екологія, соціологія, економіка, медицина тощо.
  Мадам Луїза звернула увагу на те, на кожній книжці є наклейка з квіткою в чорно-білому кольорі. Це підказка, на який вік розраховане видання. Загалом пелюсток п'ять. Якщо всі вони білі – ця книжка для малюків від 0 до 3 років, у чорний колір замальована одна пелюстка – для дітей від 1–3 до 6 років, дві – від 6 до 9 років, три або – від 12 до 15 років. Якщо ж замальовані всі п'ять пелюсток – ця книжка для читачів від 12 до 18 років і старших. Є ще одна позначка на книжках – наклейка з оком. Це свідчить про те, що книжка має великий за розміром шрифт і людина з поганим зором може обрати саме її. Цікаво й дуже правильно! В іншій зоні розміщені аудіокниги, багато альбомів та книг з мистецтва. Також бельгійці дуже люблять комікси.
  У кожного користувача бібліотеки є картка з кодом. Читачі сплачують два євро на рік за користування книжками. Їх люди обирають самі, далі підходять до терміналу, сканують спочатку картку читача, потім штрихкод книги. Вона автоматично реєструється на картку читача, і все, ніяких формулярів. Термінал видає квиток, де вказано термін повернення книги (як правило, через місяць).
  Мені дуже сподобався дизайн бібліотеки, особливо дитяча зона. Так привабливо та зручно! Оформлення нагадало мені нашу бібліотеку, дитячий куточок "Почитайко" у відділі абонемента. Але тут простір для маленьких читачів більший.
  При вході до зали стоїть декоративне дерево, на ньому – шухлядки з брошурами, закладками, на яких написано такий афоризм: "Le Livre? Le seul de mes amours Qui ose passer de main en main" ("Книжка? Єдине моє кохання, яке наважується переходити з рук у руки" (уривок із вірша бельгійської письменниці Ізабель Белецкі).
  Масові заходи в бібліотеці, де я гостювала, не проводяться так часто й масштабно, як у нас. Раз на рік – театр на вулиці, куди запрошують місцевих акторів і приходять школярі. Улітку (теж один раз) працівники бібліотеки організовують читання у парку для дітей і заздалегідь повідомляють про це своїх користувачів. Я розповіла колегам про наш літній читальний зал і про те, як він працює, про масові заходи, про те, які відділи є у бібліотеці, про кількість книжок. Бельгійські бібліотекарі були вражені, зацікавились і попросили розмістити на їхньому блозі статтю про нашу книгозбірню з фотографіями. А директорка бібліотеки висловила пропозицію надрукувати статтю про Чернігівську ОУНБ у місцевій газеті й одразу познайомила мене з журналісткою мадам Валері (вона якраз була у бібліотеці).
  Роблю висновки, що рандеву було вдалим, а головне – корисним. Сподіваюся, всім буде цікава ця інформація. Маю намір далі вивчати досвід європейських колег для вдосконалення бібліотечної справи!

  Наталія Утиро