5 червня виповнюється 165 років від дня народження українського патолога, ендокринолога-імунолога, мікробіолога, основоположника київської школи патологів, члена-кореспондента Анатомічного товариства у Парижі, члена-кореспондента Імператорської військово-медичної академії, ординарного почесного члена Королівського інституту експериментальної терапії у Франкфурті-на-Майні Володимира Валеріановича Підвисоцького (1857–1913). Він – автор понад 90 наукових праць із питань регенерації тканин, етіології злоякісних пухлин, автор одного з перших оригінальних підручників із загальної та експериментальної патології.
  Володимир Валеріанович Підвисоцький народився 5 червня 1857 року в с. Максимівка Борзнянського повіту Чернігівської губернії (пізніше – Ічнянського району, нині – Прилуцького району Чернігівської області) в сім'ї юриста, доктора медицини, професора-фармаколога Валеріана Йосиповича Підвисоцького (1822–1892).
  Володимир Підвисоцький навчався у Женевській класичній колегії, у 1877 р. закінчив із золотою медаллю Житомирську гімназію і вступив на медичний факультет Університету св. Володимира в Києві. Основними дисциплінами, якими жваво цікавився майбутній учений, були анатомія, фізіологія, гістологія, загальна патологія. Як відзначають біографи вченого, мрію стати лікарем вітав і його батько, Валеріан Підвисоцький. "Зцілювати – і немає благороднішого покликання в людини", – казав він синові.
  Улітку 1884 р. Володимир Підвисоцький брав участь в експедиції на Північний Кавказ для вивчення прокази. Після закінчення університету стажувався в Німеччині та Франції. У 1886 році захистив докторську дисертацію "Відродження тканин печінки".
  Протягом 13 років В. Підвисоцький завідував кафедрою загальної та експериментальної патології Київського університету св. Володимира (1887–1890). Ім'я талановитого вченого стає відомим широкому медичному колу. Серед його учнів були майбутні українські академіки О. Богомолець, Д. Заболотний, Л. Тарасевич.
  В. Підвисоцький вивчав захисні функції організму людини, вплив на нього збудників хвороб, патології мікроорганізмів. Результатом цих досліджень стала праця "Основи загальної та експериментальної патології. Керівництво до вивчення хворої людини", яка вперше вийшла друком у 1891 р., була перевидана понад 20 разів, перекладена 17-ма іноземними мовами. В. Підвисоцький уперше ввів мікробіологію у вітчизняну загальну патологію і дав класифікацію інфекційних хвороб.
  З 1889 р. В. Підвисоцький починає цікавитися питаннями онкології. У праці "Нові точки зору для обґрунтування теорії подразливості при виникненні раку та інших злоякісних пухлин" він наголошував на великому значенні механічних, фізичних та хімічних подразників у процесі появи пухлини.
  Багато уваги вчений приділяв літературно-просвітницькій діяльності. Він опублікував окремими виданнями всі свої праці, навіть виступи на з'їздах і конференціях. У 1896 р. В. Підвисоцький розпочав у Петербурзі випуск журналу "Русский архив патологии, клинической медицины и бактериологии". У ньому друкувалися статті з питань патології, клінічної медицини і бактеріології; реферати з найновішими відомостями в галузі науково-практичної медицини; науково-критичні огляди актуальних медичних проблем; рецензії та відомості про нові книжки і праці; огляди зарубіжної медичної літератури.
  У 1900–1905 рр. В. Підвисоцький – декан медичного факультету в Новоросійському університеті в Одесі (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).
  У 1905 р. В. Підвисоцький обійняв посаду директора петербурзького Імператорського інституту експериментальної медицини. З 1910 p. вченим було розпочато експериментальну роботу з хіміотерапії злоякісних новоутворень.
  22 січня 1913 р. В. В. Підвисоцький помер у Петербурзі від тяжкої грипозної пневмонії.
  Володимир Валеріанович Підвисоцький усе своє життя присвятив боротьбі з небезпечними інфекціями, фактично врятував Київ від епідемій холери й дифтериту, від яких місто захлиналося на зламі XIX та XX століть.
  1959 р. іменем нашого земляка, професора В. В. Підвисоцького було названо вулицю в Печерському районі Києва.

  Література

  Воронцовська І. Володимир Підвисоцький: науковець, художник, будівничий / Ірина Воронцовська // Десн. правда. – 2017. – 22 черв. – С. 7.
  Григор'єва О. Володимир Підвисоцький. Стояти на службі вітчизні [Електронний ресурс] / Ольга Григор'єва // УНІАН. – 2012. – 5 черв. – Режим доступу: https://www.unian.ua/kyiv/658089-volodimir-pidvisotskiy-stoyati-na-slujbi-vitchizni.html
  Запорожець С. Володимир Підвисоцький: рятівник Києва від холери та дифтериту [Електронний ресурс] / Семен Запорожець . – Режим доступу: https://dojo.ua/volodymyr-pidvysotskyj-riativnyk-kyieva-vid-kholery-ta-dyfterytu/
  Підвисоцький Володимир Валеріанович // Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах. – Львів, 2004. – С. 232.