Надія Куліш – авторка поезії та прози. Народилася в селі Вишеньки на Чернігівщині. Журналістка Суспільного мовника (Чернігів). Під час повномасштабної війни у березні 2022 року виїхала до Німеччини, де живе й нині з десятирічною донькою. Тато дівчинки – військовий ЗСУ.
  У Берліні Надія Куліш працює журналісткою в газеті "Der Tagesspiegel" ("Дзеркало дня"). Пише книгу "Молитви з підвалу" – про початок повномасштабної війни в Україні, молитви про порятунок та евакуацію з поля бою. Каже, що нині її вірші – переважно про війну. Вони спадають на думку, коли Надія дізнається новини з України. Особливо у дні масових обстрілів чи то Дніпра, чи то Харкова, а чи Києва. Втім, вірші про кохання вона теж пише, хоча їх значно менше. Випустила поетичну збірку "Донька Десни" (Чернігів, 2014 рік), до якої увійшли, зокрема, і вірші про війну. Авторка стривожена тим, що й зараз закінчує писати книгу про війну з тим самим ворогом – Росією. Хоч від моменту виходу першої збірки минуло чимало часу, війна триває і досі.
  У поезії Надії Куліш відчувається багато болю, страждань. Авторка розмірковує про події, що трапляються у житті, ставить запитання, але відповідей на них, на жаль, нема. Людська природа не може сказати, для чого потрібно проживати життя саме таким чином. Можна провести асоціацію, що слова у віршах – це жорстока реальність, яка врізається у твоє життя без дозволу і залишає такі рани, що загоїти їх важко. Але все змінюється, і ми теж, тому, думаю, у Надії з часом буде більше віршів про кохання, бо це основа нашого чудового життя. Саме життя, а не існування!
 

  Наталія Утиро