З нагоди 145-річчя від дня народження українського та російського художника-авангардиста польського походження, засновника супрематизму, одного з фундаторів кубофутуризму, педагога, теоретика мистецтва Казимира Севериновича Малевича (1879–1935) у відділі краєзнавства Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових підготовлено книжково-інформаційну виставку "Жив я тоді в Конотопі".
  Казимир Северинович Малевич народився 23 лютого 1879 р. у Києві в польській родині. У сім'ї зберігалися польські традиції, проте і дорослі, і діти добре спілкувалися в оточенні інших людей українською. У деяких анкетах двадцятих років, де була графа "національність", Казимир Малевич писав про себе "українець".
  Батько художника – Северин Малевич – у 1882–1883 рр. служив помічником дирекції на Корюківській цукроварні, побудованій у 1858 р. в селі Корюківці в Сосницькому повіті і весь час працював як спеціаліст із цукровиробництва в Чернігівській губернії.
  На Чернігівщині сім'я Малевичів також проживала в селі Вовчок Остерського повіту і в Конотопі 1894–1895 рр. Про цей період художник згадував у автобіографії українською мовою так: "Жив я тоді в Конотопі. О, славне місто Конотоп! Воно всеньке лисніло від сала. На базарах і біля станцій довгими рядовицями сиділи за столиками тітки, котрі називалися сальницями, від них пахло часником. На столиках було навалено купи найрізноманітнішого сала, вудженого і невудженого, з смачною шкіркою, лежали крильцями ковбаски, я ламав їх на шматки і їв, як їли на базарах люди. Я зростав серед цього українського сала і часнику в Конотопі".
  Тут Казимир створив перші картини в техніці олійного живопису за назвою "Місячна ніч" і "Буслик". Северин Антонович не підтримував сина в його бажанні стати художником. Тому єдиною освітою Казимира були п'ять років аграрного училища. Коли юнак написав заяву на вступ до Московського училища живопису, батько сховав цей лист, натомість сказав хлопцю, що там немає місць, додаючи, що живописці завжди опиняються за ґратами. А мама, Людвига Олександрівна, була на боці Казимира.
  З часом Казимир Северинович Малевич став відомим усьому світові художником. Він виріс і сформувався в Україні. Гарно співав українських пісень у супроводі бандури художника Володимира Татліна. Українська селянська хата, білостінна мазанка, яку художник бачив, зокрема, в селі Вовчок, в Конотопі, в Корюківці, відіграла помітну роль у його творчості як супрематиста та авангардиста. У 1927–1930-х рр. викладав у Київському художньому інституті, де працювали видатні живописці Федір Кричевський, Михайло Бойчук, Володимир Татлін, Василь Касьян та інші зіркові особистості.
  Казимир Малевич єдиний тогочасний український художник, у творчості якого відображено Голодомор 1932–1933 рр. Так, на малюнку за назвою "Где серп и молот, там смерть и голод" (із народної пісні), зображені три постаті, риси обличчя яких замінені на серп і молот, хрест і гроб. Інші "селянські" картини, як і цей малюнок, – твори протесту.
  Почалися репресії проти деяких представників української інтелігенції. У лютому-травні 1930 р. твори Малевича експонувалися на виставках у Берліні і Відні, скорочений варіант виставки відкрився у Києві. А восени 1930 р. художника заарештували як німецького шпигуна. У Ленінградському ОГПУ його катували. Під тиском йому впорскували воду у сечогінний канал – вимагали зізнатися у шпигунстві. Наслідки допитів далися взнаки пізніше – лікарі виявили у художника рак. Від цієї хвороби Казимир Малевич помер 15 травня 1935 р.
  Найбільш відомі полотна художника – "Жнива", "Червоний квадрат", "Чорне коло", "Автопортрет" та інші. А "Чорний квадрат" хвилює не одне покоління прихильників образотворчого мистецтва. У Конотопі 2017 р. відкрито пам'ятник Казимиру Малевичу.

  * * *
  На виставці "Жив я тоді в Конотопі" представлені книги, альбоми, статті з періодичних видань, що знайомлять з творчістю всесвітньо відомого художника-авангардиста, засновника супрематизму, педагога, теоретика мистецтва Казимира Малевича, становлення якого як митця відбувалося на землях історичної Чернігівщини.

  Література

  75(477)
  М 18
  Малевич К. С. Автобіографічні записки, 1918–1933 / Казимир Северинович Малевич. – Київ : Родовід, 2017. – 96 с.
  
  63.3(4Укр) / 9(С2)
  Х 94
  Малевич К. С. Статті. Лекції / Казимир Малевич // Хроніка-2000. – Київ, 2007. – Вип. 65/66. – С. 569–700.

  * * *
  63.3(4Укр) / 9(С2)
  Д 58
  Малевич Казимир Северинович (11(23).02.1878–15.05.1935) – видатний український художник // Довідник з історії України. А–Я. – 2-ге вид., доопр. і доп. – Київ, 2002. – С. 445–446.  

  75(477)
  В 29
  Дупешко М. Казимир Малевич (1879–1935) / Максим Дупешко // Венгринюк Х. Ловці світла : історії українських художників / Христя Венгринюк, Євгенія Завалій, Максим Дупешко ; іл. Юлії Мархішуд. – Чернівці, 2023. – С. 22–23.

  78.34 / 02
  П 88
  Казимир Малевич (1879–1935) // Публічна бібліотека імені Лесі Українки. Відділ мистецтв. – Київ, [2006]. – С. 39–47. : іл.
  Подано бібліогр. список, присвяч. життю і творчості видатного митця.

  75(477)
  М 18
  Коляда І. Казимир Малевич / Ігор Коляда ; худож.-оформлювач Д. О. Чмуж. – Харків : Фоліо, 2018. – 121 с. : іл. – (Знамениті українці).

  85.143 / 75С
  М 18
  Сарабьянов Д. В. Казимир Малевич. Живопись. Теория / Д. В. Сарабьянов, А. С. Шатских. – Москва : Искусство, 1993. – 414 с.
  
  7(477)
  Ш 66
  Шкандрій М. Казимир Малевич : автобіографія та мистецтво / Мирослав Шкандрій // Авангардне мистецтво в Україні, 1910–1930: пам'ять, за яку варто боротися / Мирослав Шкандрій. – Харків, 2021. – С. 125–141.

  Авраменко О. Казимир Малевич – транзит у вічність : про маловідому – конотопську – сторінку у творчості великого художника / Олеся Авраменко // День. – 2012. – № 33/34 (лют.). – С. 16.
  Коляда І. Кохання супрематиста. Жінки у житті Казимира Малевича / Ігор Коляда // Історія в рідній школі. – 2018. – № 5. – С. 37–40.
  Коновалова Х. Почему Малевич наш: пять причин / Х. Коновалова // Сегодня. – 2019. – № 43 (6 марта). – С. 8.
  Ломонос І. Чернігівська геометрія Казимира Малевича / Ірина Ломонос // Молодь України. – 2008. – № 27 (квіт.). – С. 22.
  Пугач О. Казимир Малевич : до 140-річчя від дня народження / Ольга Пугач // Культура і життя. – 2018. – № 5 (2 лют.). – С. 13.
  Самченко В. Чорне і біле Малевича : мистецтвознавець Дмитро Горбачов – про українське коріння автора знаменитого мистецького квадрата / Валентина 
  Самченко // Україна молода. – 2018. – № 118 (31 жовт.). – С. 11.