Третя неділя травня – важлива дата для кожного українця. Щороку цього дня в нашій країні вшановують пам'ять тих, хто пройшов крізь жорна репресій тоталітарного режиму. Цьогоріч День пам'яті жертв політичних репресій припадає на 19 травня.
  "Великий терор" був розгорнутий на території Радянського Союзу в 1937 році за ініціативи Сталіна та всієї керівної верхівки радянської влади. Унаслідок репресивних дій на території України були цілковито винищені представники інтелігенції, зруйновані суспільні зв'язки, відбувалося поширення антинаціоналістичних ідей, у суспільстві панувала масова депресія.
  Як стверджують історики, за період масових репресій на території Української Радянської Соціалістичної Республіки було засуджено близько 200 тисяч людей, а понад 150 000 осіб – розстріляно. Звільнення отримало менше 1000.
  1937 рік. У Радянському Союзі продовжується 20-річна боротьба з так званими соціально-ворожими елементами. Керівництво радянської влади на чолі з Йосипом Сталіним прагне цілковито підкорити собі населення країни. Проте насправді гасло Великого терору мало досить невинну назву – "Загострення класової боротьби з метою досягнення успіхів у будівництві соціалізму".
  У зв'язку з цим 30 липня 1937 року виходить Наказ НКВД СРСР, у якому йдеться про нагальну необхідність репресувати куркулів, політичних засуджених та осіб з антирадянськими настроями. І хоча ця дата вважається офіційним початком масштабних політичних переслідувань, документи свідчать, що до запровадження Великого терору радянська влада готувалася заздалегідь. Окрім цього в Наказі були передбачені так звані плани – кількість громадян, які мали понести ті чи інші покарання. У цих планах визначалися дві категорії людей. До перших зараховували тих, що підлягали розстрілу, до других – тих, кого мали ув'язнити в таборах Головного управління таборів. Так, для Української Радянської Республіки план на розстріл у 1937–1938 рр. складав понад 80 000 осіб. Ще до того як наказ про введення масових репресій увійшов у силу, почалася чистка в лавах самої партії та органів внутрішніх справ. Таким чином верхівка намагалася максимально досягти своїх цілей.
  У відповідності до закону 1991 року було реабілітовано близько 250 тисяч громадян, а понад 100 тисяч осіб так і не дочекалися бажаної реабілітації. І тільки нещодавно, у 2015-му, злочини тоталітарного режиму радянської влади були цілковито засуджені спеціальними законодавчими актами. У 2018 році депутати Верховної Ради України прийняли закон, який розширив коло людей, що вважаються жертвами політичних переслідувань та підлягають обов'язковій реабілітації.
  До роковин Дня пам'яті жертв політичних репресій у відділі документів із гуманітарних наук підготовлено книжково-інформаційну виставку-пам'ять "Без права на забуття: зі свободою в серці". Вона спрямована на відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства. Інформація, що представлена на виставці (книги, публікації з періодичних видань), розкриває питання технології терористичної політики: як саме вона втілювалася в життя, хто вони – виконавці антигуманних вказівок центральної влади, якою була мотивація їхньої поведінки та дій.

  Список літератури

  1. Винниченко І. Україна 1920–1980-х: депортації, заслання, вислання / І. Винниченко ; [ред. Т. Соломаха]. – Київ : Рада, 1994. – 124 с.
  2. Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих / упоряд. Є. Пронюк. – Київ : Український Центр духовної культури, 2007. – 679 с. : фот., іл.
  3. Герасим'юк О. Розстрільний календар / Олена Герасим'юк. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 431 с.
  4. Деревінський В. Ф. В'ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою / Василь Деревінський. – Харків : Vivat, 2017. – 493 c. : іл.
  5. Долі репресованих земляків. Чернігівський район / Черніг. район. центр. бібл. система, Черніг. центр. район. б-ка, Черніг. район. осередок Нац. спілки краєзнавців ; упоряд. Н. С. Коса. – Чернігів : Десна Поліграф, 2018. – 711 с. : фот.
  6. Дорошенко О. Є. Василь Стус / О. Дорошенко. – Харків : Антологія, 2015. – 127 с.
  7. З архівів ВУЧК, ГПУ, НКВД, КГБ : наук. і докум. журн. № 1 (47), 2017 / [редкол.: О. Рубльов (голов. ред.) та ін.]. – Київ ; Харків : [б. в.], 2017. – 436 с. : табл.
  8. Епплбом Е. Історія ГУЛАГу / Е. Епплбом ; пер. з англ. А. Іщенка. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2006. – 511 с. : іл., фот.
  9. Конквест Р. Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років / Роберт Конквест ; [пер. з англ. Н. Волошинович, З. Корабліна] ; Міжнар. благод. фонд "Україна 3000". – Луцьк : Терен, 2009. – 879 с.
  10. Лук'яненко Л. Г. Вірую в Бога і в Україну / Л. Лук'яненко. – [2–ге вид.]. – Київ : Софія, 2007. – 308 с.
  11. Реабілітовані історією : у 27 т. Чернігівська область. Кн. 4 / [НАН України та ін.] ; голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) [та ін.] ; обл. редкол.: В. М. Хоменко (голова) [та ін.] ; [упоряд. : О. Б. Коваленко, Р. Ю. Подкур, О. В. Лисенко]. – Чернігів : Лозовий В. М., 2012. – 630 с. : іл.
  12. Репресії 20–30–40-х і початку 50-х років на Україні : наук.-допом. бібліогр. покажч. / АН України, Ін-т історії, Держ. іст. б-ка України, Всеукр. спілка краєзнавців ; [упоряд.: Л. Ю. Ступак [та ін.]. – Київ : [б. в.], 1992.
  13. Славутич Я. Розстріляна муза. Мартиролог : нариси про поетів / Яр Славутич. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Либідь, 1992. – 181 с.
  14. Україна в добу "Великого терору": 1936–1938 роки / [авт.-упоряд. С. Богунов [та ін.] ; редкол. Ю. Шаповал [та ін.]]. – Київ : Либідь, 2009. – 541 с. : іл.
  15. Українська інтелігенція і влада: зведення секретного відділу ДПУ УСРР, 1927–1929 рр. / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського ; упоряд. В. Д. Даниленко. – Київ : Темпора, 2012. – 755 с. : іл.
  16. Шевченко С. В. Соловецький реквієм / Сергій Шевченко. – Київ : Експрес-Поліграф, 2013. – 591, XXXII с. : фот.
 

  Підготувала Валентина Куценко,
бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук