28 травня країна відзначає щорічне свято краєзнавців – Всеукраїнський день краєзнавства. Саме цього дня 1925 року в Харкові розпочалася І Всеукраїнська конференція з краєзнавства, під час роботи якої було створено Український комітет краєзнавства. Від цієї дати, яка вважається офіційною датою інституціоналізації вітчизняного краєзнавчого руху, веде відлік своєї історії Національна спілка краєзнавців України.
  Розквіт краєзнавства на Чернігівщині припадає на другу половину ХІХ – першу чверть ХХ ст. У Чернігові почала діяти губернська вчена архівна комісія, яка випускала свої "Труды", видавалися "Черниговские епархиальные известия", "Черниговские губернские ведомости", "Земский сборник Черниговской губернии", повітові видання, на сторінках яких публікувалися краєзнавчі матеріали П. Добровольського, О. Русова, А. Верзилова, О. Лазаревського, Філарета (Гумілевського), А. Доброгаєва, С. Носа, Г. Милорадовича та інших. На початку 1920-х рр. формувалися громадські окружні краєзнавчі товариства. У жовтні 1924 року утворено Чернігівський інститут краєзнавства, яким особисто опікувався Михайло Грушевський. Бував історик і в Чернігові.
  На початку тридцятих років в Україні було понад 30 тисяч активних краєзнавців. Але розпочався Великий терор. Численні краєзнавчі осередки було розгромлено. Найактивніші діячі краєзнавства стали жертвами політичного терору.
  Особливого поширення краєзнавство набуло в 60-х рр. ХХ ст. Свідченням цьому – 26-томний енциклопедичний серіал "Історія міст і сіл", виданий іще в радянський час. Чернігівська ОУНБ стала притулком краєзнавців. Василь Куриленко, Іван Дудко, Дмитро Хропачов, Микола Таратин, Михайло Яцура, Іван Єдомаха та інші були відомі далеко за межами Чернігівщини. Ними написані книжки, статті, укладені бібліографічні посібники, організовані музеї – скарб для прийдешніх поколінь.
  Приклад ентузіастів краєзнавчої справи минулого об'єднав наступників. У грудні 1989 року відбулась установча конференція, яка ухвалила рішення про заснування Чернігівського обласного історико-краєзнавчого товариства. 27 березня 1990 року в Києві відбувся Перший Всеукраїнський краєзнавчий з'їзд, який мав статус установчого для Всеукраїнської (з 2008 року – Національної) спілки краєзнавців. Чернігівське товариство трансформувалося в її обласну організацію. Незмінним головою правління є Олександр Борисович Коваленко – кандидат історичних наук, професор кафедри історії України, археології та краєзнавства Інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка.
  Плідно працювали осередки організації у районах області.
  Сьогодні Чернігівська обласна організація Національної спілки краєзнавців України переживає нелегкі часи через повномасштабне вторгнення рф на українську територію, що призвело до тимчасової окупації Чернігівщини. Попри всі труднощі краєзнавці займаються своєю дослідницькою справою, пишуть і видають книжки, більшість із яких презентують на засіданнях клубу "Краєзнавець", що майже 50 років діє у Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових.
  Нова плеяда краєзнавців Чернігівщини в особі Андрія Курданова, Сергія Горобця, Тамари Демченко, Наталії Ребрової, Володимира Руденка, Олександра Рахна, Світлани Половнікової, Анатолія Адруга, Людмили Ясновської, Ервіна Мідена, Сергія Павленка, Івана Кирієнка, Віктора Єреми та багатьох інших гідно представляють Чернігівську обласну організацію Національної спілки краєзнавців України.