Краєзнавець, громадський діяч, учасник чернігівської Громади Андрій Микитович Балика народився 5 жовтня 1873 р. у Седневі в сім'ї козака. Навчався у Чернігівській чоловічій гімназії, яку залишив 1890 р., не завершивши повного курсу. Наступного року він склав іспит та отримав звання вчителя сільського початкового училища. Невдовзі Андрій Балика взяв шлюб із дочкою викладача гімназії, надвірного радника, Марією Харитонівною Карнаковою і мав з нею двох синів – Дмитра (1894 р.) та Георгія (1898 р.).
  Трудова діяльність Андрія Балики розпочалася у 1892 р. на посаді вчителя Хрінівського початкового училища Городнянського повіту. З 1900 р., із невеликими перервами, він був службовцем оціночно-статистичного бюро Чернігівського губернського земства. Водночас його було обрано гласним Чернігівської міської думи, а з 26 лютого 1914 р. – членом міської управи. Для затвердження цього рішення губернатором до нього був доданий рапорт чернігівського поліцмейстера № 1361 від 1 березня 1914 р. такого змісту: "Избранный в члены Городской Думы Андрей Никитич Балыка, по сообщенным мне черниговским исправником сведениям, вполне благонадежный, под судом не был, поведения и нравственных качеств хороших. По Петербургской и на Глебовщине имеет усадьбы. Сын седневского купца". 5 березня 1914 р. губернатор це рішення затвердив.
  Як земський діяч і житель Чернігова, А. М. Балика намагався поліпшити умови життя мешканців міста. Про ці його наміри свідчить повідомлення в газеті "Черниговское слово": "Домовладелец Петербургской ул. (сучасна вулиця Оборонців Чернігова) А. Н. Балыка в прошлом году подал в городскую управу заявление, в котором указал ряд мер, необходимых для улучшения предместья "Березки"". Однак міська управа заблокувала ініціативу.
  Андрій Микитович брав активну участь у краєзнавчому русі. У вересні 1902 р. його було обрано членом Чернігівської губернської вченої архівної комісії. Саме тоді постало питання про розробку "старовини живої" – народного побуту, занять місцевого населення, етнографії та фольклору. З цією метою у вересні 1902 р. було створено комісію, покликану опрацювати "Программу для собирания сведений археологических, исторических и этнографических по Черниговской губернии", до складу якої увійшов і А. М. Балика. Він розробив одинадцятий розділ Програми під назвою "Занятия, ремесла и промыслы", що передбачав збирання відомостей про землеробство, скотарство та птахівництво, чумацький промисел, рибальство і мисливство, бджільництво, шевство, млинарство, обробку деревини, виготовлення дерев'яного посуду, кравецтво, торгівлю. Цю Програму було опубліковано в "Земском сборнике Черниговской губернии", пізніше надруковано окремим виданням.
  У 1902 р. Андрій Балика видав у Чернігові книгу "Город Сновеск ныне м. Седнев", що була першою спробою докладного висвітлення унікальної історії населеного пункту й не втратила свого пізнавального значення до сьогодні.
  Андрій Микитович цікавився також минувшиною та пам'ятками Чернігова. Про це свідчить упорядкована ним добірка фотографій великого формату, що знаходиться у відділі мистецтв Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Київ) під назвою "Чернігів. Фото І половина ХХ ст.". Ймовірно, вона потрапила до книгозбірні від його сина Дмитра Андрійовича Балики (1894–1971) – відомого бібліотекознавця та бібліографа.
  Як склалася подальша доля А. М. Балики, де і коли завершив він свій життєвий шлях, наразі невідомо. Та в будь-якому разі після 26 червня 1925 р., адже ця дата вказана у дарчому написі на обкладинці його книги про Седнів, яку виявили у книгозбірні місцевої жительки Т. П. Блинець.
  Пам'ять про родину Балик зберігається у місцевій топоніміці. Йдеться про так звану "Баликину яму" на річці Снов, глибиною до 12 м. Як встановили краєзнавці, саме на околиці Седнева знаходилися земельні володіння родини Балик. Це був важливий логістичний пункт з причалом і паромною переправою, через яку пролягав шлях до містечка Березни, що славилося своїми ремісниками і торговцями.

  ЛІТЕРАТУРА
  1. Міден Е. Топонімічний словник Седнева / Ервін Міден // Сіверянський літопис. – 2013. – № 2. – С. 144–158.
  2. Половнікова С. Чернігівський краєзнавець і громадський діяч Андрій Балика / Світлана Половнікова, Тетяна Луговська // Шрагівські читання. – Чернігів, 2022. – Вип. 5. – С. 76–79.
  3. Программа для собирания сведений археологических, исторических и этнографических по Черниговской губернии // Земский сборник Черниговской губернии. – 1903. – № 1 (янв.). – Приложение.