Ім'я Петра Добровольського свого часу було добре відоме в Чернігові. Активний громадський діяч і педагог, архівіст, краєзнавець, управитель Чернігівської губернської вченої архівної комісії, він зробив вагомий внесок у дослідження історії Чернігівщини.
  Народився Петро Михайлович 28 січня 1871 року в сім'ї диякона в селі Яриловичі Городнянського повіту Чернігівської губернії. Початкову освіту здобув у духовному училищі, а потім вступив до Чернігівської духовної семінарії, яка була на той час найзначнішим навчальним закладом у місті. У 1894 році через матеріальну скруту вимушений був покинути навчання.
  Маючи привабливу зовнішність і гарний голос, Петро Добровольський став псаломщиком в Іллінській церкві. Згодом вступив на службу до Чернігівської духовної консисторії, де невдовзі виявив себе найкращим працівником, якому довіряли найскладніші завдання. Завдяки своїй наполегливості він став особистим секретарем преосвященних вікаріїв єпархії – єпископа Євфимія, потім єпископів Михайла та Філіппа. Саме під час роботи в консисторії Петро Михайлович зацікавився минулим рідного краю і особливо – історією церкви. Згодом це стало справою його життя.
  Одним із найважливіших напрямів діяльності Петра Добровольського стали пошук і вивчення стародавніх документів – грамот, листів тощо.
  З 1898 року на сторінках "Черниговских епархиальных известий" з'являються публікації церковно-історичного змісту за підписом П. М. Добровольський. Перу Петра Михайловича належить опис багатьох безцінних документів стосовно видатних діячів православної церкви – святого Феодосія Углицького, святого Дмитра Ростовського та ін. Певний інтерес викликають надруковані дослідження чернігівських чудодійних ікон – Іллінської та Єлецької Божої Матері. 1900 року була надрукована праця "Царские и патриаршие грамоты, хранящиеся в ризнице Троицкого Архиерейского дома".
  Значне місце у науковій діяльності Петра Добровольського займало вивчення й висвітлення історії церков і монастирів міста. Він дослідив розписи Спаського собору, Єлецького монастиря, залишки Юр'євої божниці в Острі та інші пам'ятки.
  У 1899 році Петро Добровольський був обраний членом Чернігівської губернської ученої архівної комісії, а в липні 1902 року став керуючим справами (ученим секретарем) цієї установи. У серпні того ж року Петро Михайлович брав участь у роботі XII Всеросійського археологічного з'їзду в Харкові і відтоді захопився археологією. Спілкування з відомими вченими дозволило йому ознайомитися з методами та прийомами археологічних досліджень. Уже у жовтні 1902 року за участі Петра Добровольського Чернігівська губернська вчена архівна комісія ухвалила "Програму збирання археологічних, історичних та етнографічних відомостей по Чернігівській губернії". В археологічних розкопках, що проводилися комісією, брали участь В. Шугаєвський, Є. Корноухов, П. Добровольський, кн. В. Голіцин, В. Модзалевський, Н. Сахновський.
  У 1903 році через конфлікт із керівництвом, пов'язаний з питаннями охорони місцевих пам'яток старовини, Петра Михайловича звільнили з роботи в Казенній палаті. Він склав іспит на звання вчителя церковноприходської школи, викладав у церковнопарафіяльних школах на Чернігівщині, працював у Чернігівському повітовому земстві, Чернігівському сирітському притулку. Служив у конторі губернської земської лікарні, Чернігівській духовній консисторії, Чернігівській міській думі (з 1905 року – гласним, у 1906–1910 – секретарем).
  Історичне краєзнавство було головним, але не єдиним захопленням Петра Добровольського. Його вважали великим фахівцем у галузі церковних співів. Він був регентом церковних хорів кількох місцевих храмів, викладав співи у дитячому притулку, згодом був регентом Єлецького архієрейського хору. Саме під керівництвом Петра Михайловича цей хор набув найбільшої величі.
  Яскравою сторінкою життя і діяльності Петра Добровольського став період підготовки та проведення XIV Всеросійського археологічного з'їзду в Чернігові. У 1905 році, будучи головою чернігівської делегації на Катеринославському з'їзді, Петро Михайлович запропонував проведення чергового форуму науковців у стольному граді літописних сіверян. Цю пропозицію підтримали П. С. Уварова та Д. Я. Самоквасов. Відтак у 1906 році було створено Чернігівське відділення Підготовчого Комітету по влаштуванню XIV Всеросійського археологічного з'їзду, яке очолив Петро Добровольський.
  До з'їзду історик підготував свою останню роботу "Где находились старинные несуществующие ныне храмы Чернигова". Вона була опублікована в "Черниговских епархиальных известиях" і складалася з 8 частин. Використавши велику кількість джерел, Петрові Михайловичу вдалося з'ясувати розташування церков та їх значення в духовному житті міста. Крім цього він зробив доповіді про печери Єлецького монастиря, іконостас Введенської церкви Троїцького монастиря.
  Головною турботою відділення Підготовчого Комітету була організація традиційної виставки старожитностей. Петро Добровольський, що входив до виставочної комісії, особисто займався каталогізацією експонатів. Він систематизував їх за культурно-хронологічною приналежністю та джерелами надходження.
  Багато сил віддав Петро Михайлович організації XIV Археологічного з'їзду. За його редакцією підготовлені та видані "Труды черниговского предварительного комитета по устройству XIV Археологического съезда" (1908) та "Каталог выставки при XIV Археологическом съезде" (1908).
  Після закриття XIV Всеросійського археологічного з'їзду всі нерозібрані музейні колекції перейшли у власність міста Чернігова. За активної участі Петра Добровольського Чернігівська міська дума вирішила створити зі своїх колекцій історичний музей у пам'ять 1000-ліття першої літописної згадки про місто і об'єднати його з музеєм Чернігівської губернської вченої архівної комісії. Реорганізацію експозиції музею було закінчено восени 1909 року. У грудні цього ж року Петро Михайлович передав власну бібліотеку Чернігівській губернській вченій архівній комісії.
  Напружена праця під час підготовки та проведення XIV Всеросійського археологічного з'їзду підірвала здоров'я Петра Добровольського. Після з'їзду він захворів і 3 вересня 1910 року помер на дачі в селі Подусівка. Поховали Петра Михайловича в Чернігові біля Воскресенської церкви. Його пам'ятають і шанують усі, хто вивчає історію рідного краю.

  Література

  1. Руденок В. Пошуковець минулого / Володимир Руденок // Новые Черниговские ведомости. – 1995. – № 52 (29 груд.). – С. 3.
  2. Федусь Д. М. Церковна історія у доробку П. М. Добровольського / Д. М. Федусь // Сіверщина в історії України. – 2018. – Вип. 11. – С. 267–269.
  3. Черненко О. Археологічні дослідження П. М. Добровольського на Чернігово-Сіверщині / Олена Черненко, Людмила Ясновська // Сіверянський літопис. – 1999. – № 5. – С. 34–40.
  4. Черненко О. Петро Добровольський – краєзнавець, археолог, музеєзнавець / Олена Черненко, Людмила Ясновська // Чернігівщина краєзнавча : календар 2005. – Київ, 2004. – С. 200, 202, 204.