18 травня в Україні відзначають День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цього дня 1944 року радянська влада здійснила насильницьку депортацію кримських татар з території півострова Крим, що розпочалася близько 5-ї ранку. У більшості випадків кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Кримські татари покинули власні домівки не готовими до довгої та виснажливої дороги. З півострова було виселено понад 200 тисяч осіб. Іще 6 тис. кримських татар ув'язнили до ГУЛАГу безпосередньо під час депортації.
  Протягом кількох днів сотні тисяч людей насильно вивезли до віддалених районів Узбекистану, Казахстану, Сибіру. Їх відправляли в товарних вагонах у нелюдських умовах, без їжі, води та медичної допомоги. За даними Українського інституту національної пам'яті, за перші роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померло, за різними оцінками, понад 46% усіх депортованих. Цей злочин супроводжувався масовими репресіями, знищенням культурної спадщини та забороною кримським татарам повертатися на історичну батьківщину.
  Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але вони так і не отримали права повернутися до Криму. Заборона діяла до 1989 року.
  Верховна Рада України Постановою від 12 листопада 2015 року № 792-VIII "Про визнання геноциду кримськотатарського народу" визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу.
  Пам'ять про ці трагічні події має виняткове значення для кримськотатарського народу та всієї української нації, оскільки нагадує про необхідність захисту прав людини, боротьби з етнічною дискримінацією та недопущення повторення подібних трагедій у майбутньому.

  Література

  1. Абдулаєва Г. Кримські татари: від етногенезу до державності / Гульнара Абдулаєва. – Київ : Гамазин, 2021. – 384, [23] с.
  2. Галичанець М. Наш Український Крим: життя українців на півострові : веди краєзнавця / Микола Галичанець. – Тернопіль : Мандрівець, 2007. – 395 с. : карти. – (Бібліотека журналу "Мандрівець").
  3. Грабовський С. І. Azat Qirim чи колонія Москви? Імперський геноцид і кримськотатарська революція / Сергій Грабовський, Ігор Лосєв. – Київ : Стилос, 2017. – 119 с.
  4. Гримич М. В. Умерови: історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ–ХХI ст. / Марина Гримич. – Київ : Нора-Друк, 2023. – 430, [1] с.
  5. Громенко С. В. 250 років фальші: російські міфи історії Криму / Сергій Громенко. – Харків : Фоліо, 2019. – 254, [1] с.
  6. Громенко С. В. #КрымНаш : історія російського міфу / Сергій Громенко. – Київ : Хімджест, 2017. – 207 с.
  7. Кульчицький С. В. Кримський вузол / Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова. – Київ : Кліо, 2018. – 495 с.
  8. Люди "сірої зони" : свідки російської анексії Криму 2014 року / [Укр. ін-т нац. пам'яті ; упоряд., вступ. ст.: А. Андрієвська, О. Халімон]. – Київ : К. І. С., 2018. – 263, [1] с.
  9. Мусаєва С. Мустафа Джемілєв. Незламний / Севгіль Мусаєва, Алім Алієв. – Харків : Vivat, 2018. – 252, [1] с.
  10. Наш Крим. Вип. 4 / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського ; [редкол.: Г. В. Папакін (голова) та ін.]. – Київ : [б. в.], 2019. – 266, [1] с.