Лев Каток – відомий український архітектор, чия творчість залишила значний слід в архітектурному обличчі багатьох міст України і за її межами. Його проєкти, виконані у період інтенсивного будівництва та розвитку міської інфраструктури, відображають еволюцію тогочасної архітектури від конструктивізму до ампіру середини ХХ ст. й подальшого переходу до більш функціональних рішень.
  Лев Каток народився 22 серпня 1904 року в Новгороді-Сіверському у єврейській сім'ї. Дитячі та юнацькі роки майбутнього архітектора припали на буремні й надважкі часи в житті України. Невідомо, як складалася доля родини в цей період. Проте в 1930 році Леву вдалося здобути вищу освіту в Київському художньому інституті (нині – Національна академія образотворчого мистецтва) під керівництвом одного із засновників цього закладу, архітектора, академіка Павла Альошина.
  Здобуті знання, професійний і творчий підхід до поставлених завдань відкрили Леву Катку можливості не тільки працювати у відомих установах та престижних навчальних закладах, але й займати високі посади. Першого досвіду з фаху він набув у проєктному бюро комісаріату внутрішніх справ, де працював рік; наступні два роки – в Київському військовому проєктному інституті. Згодом, у 1933 році, Лев Бенціонович був змушений виїхати з України.
  До Києва Лев Каток повернувся у повоєнний час. Це був досить важкий для України період, адже її територія стала ареною бойових дій у Другій світовій війні, яка залишила зруйнованими міста і села; було пошкоджено та знищено безліч чудових споруд і пам'яток архітектури. Україна потребувала відновлення з руїн. Була нагальна потреба в інтелектуальній праці архітекторів. Так склалося, що значна творча діяльність Лева Бенціоновича з реалізації будівельних проєктів припала саме на період відбудови нашої країни.
  З 1949 до 1965 року Лев Каток керував архітектурною майстернею № 2 інституту "Київпроєкт" і за сумісництвом викладав у Київському інженерно-будівельному інституті (нині Національний університет будівництва і архітектури). Наприкінці 1940-х років головний архітектор інституту "Союзтопбудпроєкт" міністерства будівництва паливних підприємств Лев Каток брав активну участь у створенні першого в Україні типового 14-поверхового будинку – серія К-14 (1963).
  Найбільш продуктивним періодом роботи в "Київпроєкті" для майстра виявилися 1950-ті роки, коли за кресленнями архітектора в напівзруйнованій столиці зводять серію типових двоповерхових цегляних гуртожитків. Особливістю проєктування цих забудов були портики з колонами та галерейними балконами на других поверхах будівель. Подібні будинки-гуртожитки є і в Чернігові.
  Серед інших значних проєктів Лева Катка варто виділити консерваторію ім. П. Чайковського (у співавторстві з Я. Красним та М. Ліберг, 1951–1953). Ця будівля розташована на Хрещатику, на місці напівзруйнованого готелю "Континенталь". Концертний зал оперної студії, який вміщує 750 місць, був оснащений одним із найбільших у країні органів. Хоча її розташування з містобудівної точки зору було дещо суперечливим (займає підпорядковане становище відносно восьмиповерхового житлового будинку поруч), будівля стала знаковою для Києва. Також у числі ґрунтовних проєктів архітектора – головний корпус Центральної агробіостанції (Вишгородська вул., 19, 1955 р.); будинок Інженерно-будівельного інституту (у співавторстві з В. Гопкалом та М. Ліберберг, 1962–1965 рр.). Сьогодні це Національний університет будівництва та архітектури.
  Творчий шлях Лева Катка охоплював різні періоди тогочасної архітектури. На початку своєї кар'єри Лев Бенціонович був прихильником конструктивізму, що проявилося в його ранніх роботах, де домінували прості геометричні форми, великі площі скління та мінімалістичний декор. Пізніше стиль архітектора змінився у бік більшої монументальності, використання класичних елементів, колон, пілястр і скульптурного оздоблення. Однак навіть у цих проєктах Лев Каток зумів зберегти функціональність та ергономіку, що було його візитівкою.
  Опісля, коли акцент змістився на індустріалізацію будівництва та масове житлове будівництво, Лев Бенціонович також успішно адаптувався до нових вимог, створюючи проєкти, які відповідали потребам часу, зосереджуючись на швидкості й економічності будівництва без втрати якості.
  Лев Каток був архітектором-практиком, який відіграв ключову роль у формуванні міського середовища багатьох українських міст. Його будівлі – це не просто споруди, а свідчення епохи, що відображають її естетичні уподобання. Будівлі, спроєктовані Левом Бенціоновичем, продовжують служити людям, залишаючись важливою частиною архітектурного ландшафту України.
  Помер знаний і шанований серед фахівців архітектор Лев Каток 15 липня 1970 року в Києві.

  Література

  1. Каток Лев Бенціонович (22.08.1904–15.07.1970) – український архітектор // Мистецтво України : енцикл. довід. / [упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський] ; за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1997. – С. 290.
  2. Приход С. Архітектор Каток / Світлана Приход, Олена Путра // Тхія. – 2023. – № 6 (29 черв). – С. 3 : фот.
  3. Приход С. Архітектор родом з Новгород-Сіверського відбудував Хрещатик / Світлана Приход // Сіверський край (Новгород-Сіверський). – 2020. – № 27 (2 лип.). – С. 4: фот.