Щороку 24 серпня відзначається державне свято – День Незалежності України. Ця дата важлива для кожного українця, насамперед зараз, зважаючи на те, що наша держава вкотре виборює власну свободу і суверенітет.
  Є дуже влучне твердження: щоб творити майбутнє, потрібно знати своє минуле. У формуванні української державності й ідентичності важливу роль відіграло козацтво. У наших жилах тече козацька кров, яка творить чудеса і дивує увесь світ своєю жагою до свободи. Одним із центрів козацтва свого часу стала Чернігівщина.
  Наприкінці 1648 року створено Чернігівський, Ніжинський і Стародубський полки у складі козацько-гетьманської держави. Під час Хмельниччини керівником повстанських загонів у регіоні був чернігівський полковник Мартин Небаба.
  Після Білоцерківської угоди, укладеної 28 вересня 1651 року між гетьманом Війська Запорозького Богданом Хмельницьким та урядом Речі Посполитої, яка суттєво обмежила права й територію Гетьманщини, і повернення на Чернігівщину польських панів багато селян рятувалося від утисків польської шляхти переселенням на безлюдні землі Слобожанщини, які належали до московського царства.
  За Андрусівською угодою між Москвою та Польщею (1667) Чернігівщина разом із Лівобережжям підпала під зверхність Москви.
  У прагненні до незалежності України важливу роль відіграв гетьман Іван Мазепа (1639–1709). Він прагнув об'єднати українські землі й відновити гетьманську владу, зробити її незалежною, а його правління характеризувалося значним піднесенням української культури та архітектури, передусім на Чернігівщині.
  Чернігівський полковник, гетьман Лівобережної України (1722–1724) Павло Полуботок (бл. 1660–1724), намагався протистояти посиленню російського впливу на українські справи, але його повноваження були обмежені російською адміністрацією.
  Після ліквідації Гетьманату і полкового устрою російський уряд створив на території Чернігівщини Малоросійську губернію (1764–1801), яка в 1802 році розділилася на Чернігівську й Полтавську губернії.
  Давні державно-козацькі традиції та автономічні прагнення і далі зберігалися на Чернігівщині (найвиразніше в Україні), бо українська старшина й визначні роди не денаціоналізувалися і не пішли на співпрацю з російським урядом; вони поширювали самостійницькі ідеї Івана Мазепи і Павла Полуботка, інформували чужинців про минуле України, публікували матеріали з історії, літератури, етнографії, про церкву України. Найактивнішими в національному русі були Новгород-Сіверський патріотичний і Чернігівський гуртки, до яких належали визначні культурно-політичні діячі Чернігівщини або ті, що працювали на Чернігівщині.
  На початку революційних подій 1917 року Чернігівщина активно включилася в національно-політичне життя української державності. Від Чернігівської губернії членами Центральної Ради на Всеукраїнському Національному Конгресі були обрані І. Шраг, Г. Одинець, М. Рубісов. Під час наступу більшовиків на Україну на початку 1918 року Чернігівщина була театром завзятої боротьби (бій під Крутами).
  Остаточно захопивши Чернігівщину наприкінці 1918 – на початку 1919 року, більшовики відірвали від Чернігівської губернії чотири північні повіти, приєднавши їх до Брянщини.
  Упродовж усього ХХ століття розвивався безперервний процес боротьби проти радянського режиму, який і завершився здобуттям незалежності в 1991 році. Чернігівські борці за права і свободи українського народу, незважаючи на жорстокі репресії щодо них, намагання тоталітарної влади заглушити правду про їхню опозиційну діяльність, разом з іншими дисидентами дали животворний імпульс пробудження в народних масах критичної думки про навколишню дійсність. Спочатку вони дивували, викликали невдоволення й навіть обурення своєю окремішністю, затятою позицією, яку важко було збагнути. А потім їхня правда, поєднана з прозрінням людей під час розвитку процесів демократизації в СРСР у 1986–1990 роках, додала багатьом політичної зрілості у важливо-переломний для України час.
  Так історично склалося, що Чернігівщина, яка дала Україні одного з найяскравіших борців за державну незалежність Левка Лук'яненка, стала ще й місцем одного з перших у Радянському Союзі громадянських вибухів, спрямованих проти прогнилого вже на той час комуністичного режиму. Так звана "Ковбасна революція" запам'яталася та увійшла в історію як енергетичний спалах і поштовх, який дуже прискорив політичні процеси, зокрема в Україні.
  Наслідком "Ковбасної революції" в Чернігові стала зміна партійної номенклатури й цілого покоління керівників. У результаті такої кадрової зміни у владу прийшли дуже активні люди з великим потенціалом.
  На думку громадського діяча та одного із засновників Народного Руху в Чернігові Сергія Соломахи, "Ковбасна революція" відіграла надзвичайно важливу роль у становленні Української держави. Адже після Чернігова стихійні бунти відбулися в багатьох інших містах, де так само від влади усунули стару номенклатуру. У результаті до парламенту потрапили люди, які згодом підготували доленосні для держави документи і проголосували за незалежність України.
  Важливу роль у процесі змін відіграли створення Чернігівської крайової організації Народного Руху України в 1989 році, а також культурологічний похід "Дзвін-90", що розпочався в 1990 році з відродження гетьманської столиці Батурина. Організаторами "Дзвону-90" на Чернігівщині були місцеві осередки Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка й Народного Руху України.
  Саме завдяки тим просвітницьким походам відсоток прихильників незалежності України на Чернігівщині був одним із найвищих у державі.
  Таким чином, Чернігівщина активно брала участь у загальноукраїнському русі за незалежність, сприяючи формуванню демократичних інституцій та відродженню національної свідомості.
  Минали роки, в Україні мінялися президенти і прем'єр-міністри, однак багата на людські й матеріальні ресурси держава не розцвітала так, як мала би, і не сприяла задоволенню моральних та матеріальних потреб своїх громадян. А отже, народ знову повставав. У період Помаранчевої революції 2004 року він кричав "Банду геть!", у часи Революції гідності 2014-го заявив про намір жити по-європейськи у правовій державі.
  Помаранчева революція на Чернігівщині була частиною загальнонаціонального руху протестів, що тривав у листопаді–грудні 2004 року. У Чернігові, як і по всій країні, відбувалися мітинги, пікети й інші акції громадянської непокори. Місцеві активісти, політичні партії і громадські організації координували дії та проводили акції на підтримку Помаранчевої революції.
  Вплив Помаранчевої революції на Чернігівщину був значним, змінивши політичний клімат у регіоні і вплинувши на подальший розвиток подій в Україні.
  Революція гідності на Чернігівщині була частиною загальноукраїнських протестів, які розпочалися восени 2013 року й досягли піку в лютому 2014-го. Люди виходили на майдани, висловлюючи свій протест проти дій влади, проти корупції, свавілля правоохоронних органів та на підтримку європейського курсу України.
  У лютому–березні 2022 року Чернігівщина стала ареною запеклих боїв між українськими захисниками і російськими окупантами, що є частиною боротьби за незалежність України. Оборона Чернігова та області стала ключовим етапом у стримуванні просування ворога на Київ та інші регіони, а також продемонструвала стійкість і героїзм українського народу.
  За мужність і героїзм, виявлені під час оборони, Чернігову було присвоєно почесну відзнаку "Місто-герой України".
  Боротьба за Чернігів та область, героїчний опір чернігівців стали яскравим прикладом стійкості й відданості українського народу своїй державі та сприяли консолідації українського суспільства у боротьбі за її незалежність.

  * * *

  Відділ краєзнавства Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових запрошує всіх охочих до ознайомлення з книжково-інформаційною виставкою "Шлях до Незалежності. Чернігівщина: від козацьких часів до сучасності", підготовленою до Дня Незалежності України.
 

  Література

  1. 66.7 / 32С
      Б 83
      Боротьба за незалежність України у 1989–1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного Руху України за перебудову : зб. док. і матеріалів / Укр. ін-т нац. пам'яті та ін. ; [упоряд. С. В. Бутко]. – Чернігів : Чернігівські обереги, 2009. – 431 с. : іл.
  2. 63.3(4УКР)6 / 9(С2)
      Б 93
      Бутко С. В. За Україну, за її волю. Короткий нарис боротьби ОУН-УПА за незалежність України. Другий етап національно-визвольного руху на Україні 30-х – поч. 50-х рр. / Сергій Бутко, Тамара Демченко ; [ред. М. М. Биковець]. – Чернігів : Редакційно-видавничий відділ обласного управління по пресі, 1992. – 54 с. : карти.
  С. 38–39 : Діяльність груп націоналістів на Чернігівщині в 1941 – на поч. 50-х рр.
  3. 63.3(4УКР)5 / 9(С2)
      Д 31
      Демченко Т. П. Батько Шраг : [монографія] / Тамара Демченко. – Чернігів : Деснянська правда, 2008. – 263 с. : фотогр.
  4. 016:355
      З-11
      З повагою і шаною...: чернігівці-захисники територіальної цілісності України : рек. бібліогр. покажч. / Черніг. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; [уклад.: Л. В. Студьонова, І. Я. Каганова ; відп. за вип. І. М. Аліференко]. – Чернігів : Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка, 2021. – 72 с.
  5. 355.4
      І-96
      Ічнянці на війні проти російських окупантів / [авт.-уклад. О. Г. Реута]. – Ніжин : Лисенко М. М., 2020. – 502 с. : фот.
  6. 63.3(4УКР)4 / 9(С2)
      К 56
      Коваленко О. Б. Павло Полуботок – політик і людина / Олександр Коваленко ; [ред. С. Павленко]. – Чернігів : Деснянська правда, 1996. – 92 с.
  7. Косенко Ю. Михайло Куриленко [1885–1940?] – борець за незалежність України / Юрій Косенко // Михайло Куриленко : зб. матеріалів. – Ічня, 2017. – С. 3–6.
  8. 84(4УКР)
      Л 52
      Леус В. М. "Ковбасна революція" : худож.-док. повість, оповідання / Віталій Леус ; ред. Сергій Дзюба. – Чернігів : [б. в.], 2015. – 62, [1] с.
  9. 66.3(4УКР) / 32С
      Л 84
      Лук'яненко Л. Г. Національна ідея і національна воля / Левко Лук'яненко. – Київ : [б. в.], 2008. – 190, [2] с.
  10. 63.3(4)6 / 9(И)
        М 58
        Міжнародний біографічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Ч. 1 / [Олександр Даніель та ін. ; упоряд. : Євген Захаров, Василь Овсієнко] ; Харків. правозахис. група. – Харків : Права людини, 2006. – 514, [32] с. : фот.
  11. 63.3(4УКР)6 / 9(C2)
        П 12
        Павленко С. О. Опозиція на Чернігівщині: 1944–1990 рр. / Сергій Павленко ; [ред. О. Ткаченко]. – Чернігів : Редакційно-видавничий відділ Чернігівського обласного управління по пресі, 1995. – 66, [2] с.
  12. 94(477)
        П 27
        Перша шеренга / [упоряд.: Василь Чепурний, Владислав Савенок]. – Чернігів : Десна, 2024. – 263 с. : фот.
  13. Потапчук Н. "Ковбасна революція" в Чернігові. За рік до Незалежності : [Електронний ресурс] / Наталія Потапчук // Укрінформ : актуальні новини України та світу. – 2016. – 18 серп. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2068401-kovbasna-revolucia-v-cernigovi-zarik-do-nezaleznosti.html
  14. 94(477.51)
        С 60
        Соломаха С. В. Сіверянські акценти Помаранчевої революції / Сергій Соломаха ; Черніг. обл. орг. Всеукр. т-ва "Просвіта", Музей боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині. – Чернігів : Сіверський центр післядипломної освіти, 2025. – 211 с. : іл., табл.
  15. 94(477.51)
        С 60
        Соломаха С. В. Чернігівський Євромайдан. Хроніка, факти, спогади / Сергій Соломаха ; [Черніг. обл. орг. Всеукр. т-ва "Просвіта" ім. Т. Шевченка]. – Чернігів : Сіверський центр післядипломної освіти, 2023. – 447 с. : іл.
  16. 94(477.51)
        Ч-49
        Чернігів у вогні : тетралогія : журналісти газети "Чернігівщина" – про війну з рос. загарбниками і героїчну оборону України. Кн. 4. Щит нації / [керівник проєкту, упоряд., ред.] Сергій Дзюба [та ін.] ; консультанти: полковники ЗСУ Валентин Буряченко, Вадим Мисник та Олександр Єрмоленко ; Газ. "Чернігівщина: новини і оголошення", Міжнар. літератур.-мист. Акад. України. – Чернігів : Десна Поліграф, 2025. – 847 с. : фот.