Нам горе люте миром перебути,
  Нам поховати зло в бетон і бронь,
  І – не забути! – доки світ і люди,
  Синів землі, що відвели вогонь.
  Борис Олійник

  26 квітня у великому читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулася зустріч у межах поетичного бібліопростору "А+" під символічною назвою "Весни обірване суцвіття…", присвячена 40-річчю Чорнобильської трагедії.
  Щорічно в Україні та світі вшановують пам'ять про одну з наймасштабніших техногенних катастроф в історії ХХ сторіччя – аварію на Чорнобильській атомній електростанції, що сталася 26 квітня 1986 року поблизу міста Прип'ять на Київщині. 40 років тому о 1:23 ночі на четвертому енергоблоці станції пролунали два потужні вибухи, які зруйнували дах реактора, внаслідок чого в атмосферу було викинуто десятки тонн радіоактивних матеріалів. Отруйна хмара поширилася над Європою, забруднивши території України, прикордонні й віддалені країни.
  Цього пам'ятного дня згадують усіх тих, хто самовіддано став на боротьбу з наслідками аварії: пожежників, працівників станції, військових, льотчиків, будівельників, шахтарів, водіїв, науковців, медиків. Усі ці люди ризикували життям та здоров'ям, виконуючи свою роботу.
  Ведуча заходу – бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук Юлія Татаренкова – зробила екскурс у минуле, нагадавши присутнім про день Чорнобильської трагедії, а також назвала імена багатьох українських авторів, які зверталися у своїй творчості до цієї теми. Це, зокрема, Ліна Костенко, Іван Драч, Борис Олійник та інші відомі постаті.
  Запрошені чернігівські поетки представили свої вірші, багато з яких було присвячено Чорнобильській трагедії та героїчним ліквідаторам її наслідків.
  Авторка багатьох поетичних збірок Ганна Демиденко зачитала більше п'яти віршів до роковин аварії на ЧАЕС: "Голос Чорнобиля", "Постчорнобильська Прип'ять", "Летіли лебеді над Бугом", "Пішов у вічність через атом", "Коли Чорнобиль небо зранив". . Валентина Григоренко виступила з віршем "Зірка Полин" і літературною замальовкою в пам'ять про ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
  Постійна учасниця поетичного бібліопростору "А+" Світлана Дрозд представила до уваги присутніх вірш-присвяту "Тої весни обірване суцвіття", написаний до 40-річчя Чорнобильської трагедії, а також більш ранні твори – "Вечір. Тиша", "Хрестик до хрестика".
  Учасниці зустрічі ділилися спогадами про важкий 1986 рік. Ольга Недій згадала свою молодість, створення сім'ї в цей час та виклики долі, які принесла в її життя екологічна катастрофа. Але життя триває – попри все! Утверджуючи цю думку, пані Ольга занурила всіх у милування весняною красою, прочитавши вірші "Лелеки" й "Сьогодні хочеться весною надихатись".
  Авторка кількох поетичних збірок Ірина Кулаковська малювала словом сюрреалістичні картини сьогодення і майбутнього у віршах про фантазійну природу, яка може віддячити людині за небезпечні експерименти: "У снах сльотавих безкінечних", "Так зимно, зимно…", "Бусел". Тетяна Лочерук та Юлія Клочко поділилися своїми ліричними роздумами. Пані Юлія зачитала свій вірш "В яскравій сукні" – про місто Прип'ять, а також згадала твори про Чорнобиль інших авторів. Пані Тетяна завітала на зустріч з віршами "Ми не здамось", "Мамина калина", "Ледь тепла кава", "Біля Стрижня".
  Також до заходу в ролі слухачів долучилися талановита викладачка й музикантка Олена Прищепа і наш постійний читач Максим Леоненко.
  Поетичний бібліопростір "А+" – простір для всіх, хто пише вірші, любить поезію та надихається нею. Цього разу творчий захід перетворився на зустріч-спогад про жахливу техногенну катастрофу, яка сталася з вини необачних людей і за яку ще десятки тисяч років розплачуватимуться нові покоління, а земля в забрудненій зоні буде непридатна для життя.
  Ведуча подякувала авторкам за чуйні щирі виступи й запросила до участі в обласному поетичному фестивалі "Дотиком душі", який відбудеться в бібліотеці 30 травня.