Садити сад – вірити у світле майбутнє.
  Одрі Хепберн
 

  Якщо у вас є сад і бібліотека, у вас є все, що вам потрібно.
  Цицерон

  17 травня у Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулася презентація другої збірки віршів чернігівської поетеси Світлани Дрозд "Я садитиму сад". За професією авторка – економіст, усе своє життя присвятила роботі з фінансами. Вірші пані Світлана почала писати п'ять років тому. Пише їх душею, присвячує рідному краю, своїм батькам і найкращим у світі друзям.
  Ведуча заходу – бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук Юлія Татаренкова – привітала присутніх, представила авторку презентованої збірки – лауреатку обласного поетичного фестивалю "Дотиком душі" та активну учасницю поетичного бібліопростору "А"; розповіла про пані Світлану, про її сім'ю та творчий шлях – від перших віршів до публікацій в альманахах "Осіння пора", "Дякую, Боже", "Світло надії", "Ти будеш вічно жити, Україно" і першої поетичної збірки "Ти вчися танцювати під дощем".
  Свою нову збірку Світлана Дрозд представила сама. Виступ авторка розпочала віршем "Ода поезії". Була приділена увага кожному з шести розділів книги: поетеса читала вибрані твори, деякі – під музику. На великому екрані демонструвалася відеопрезентація, на вірші "Душа болить", "Світ вдягнувся в чорно-білі фарби", "Земле моя", "Я поруч йду палкими молитвами", "Народе мій" були показані відеоролики.
  Привітати й підтримати пані Світлану прийшли друзі, колеги та рідні. Усім стала близькою її життєствердна поезія, присвячена важливим темам: сім'ї, коханню, дружбі, батьківщині та її захисникам, а також пейзажна лірика. Гості зичили авторці продовжувати творити й зачитували її поезії. Онучка Злата виразно прочитала вірш "Вінок з кульбабок одягну на коси", син Євген – офіцер служби безпеки України, учасник бойових дій – щиро привітав маму та прочитав її твір "Солдатові, зниклому безвісти".
  Свій виступ Світлана Дрозд закінчила віршем, який дав назву новій збірці.
  Я садитиму сад!
  Молодий, яблунево-вишневий.
  Ще гнучкий виноград
  Понад стежкою скрізь посаджу.
  Хай він гордо росте,
  Під величним пишається небом.
  Сад – то символ життя!
  Я у віршах про це розкажу…
  На завершення заходу пані Світлана подякувала за організацію презентації, за щирі привітання і добрі слова. А потім Юлія Татаренкова запросила всіх до автограф-сесії та спільної фотосесії з поетесою.