"Продовжуючи тисячолітню традицію державотворення...": до Дня Української Державності

"Продовжуючи тисячолітню традицію державотворення...": до Дня Української Державності

15.07.2026
47
  З нагоди Дня Української Державності фахівці відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготували книжково-ілюстративну виставку "Продовжуючи тисячолітню традицію державотворення...".

  * * *
  15 липня Україна відзначає День Української Державності, який збігається з Днем хрещення Русі-України та днем ушанування видатного державотворця – Київського князя Володимира Великого. Рішення про перехід церков на новоюліанський календар остаточно відірвало український державний календар від російських релігійно-історичних наративів.
  Українська державність – це не політичний здобуток останніх десятиліть, а багатовіковий історичний процес із глибоким корінням. Концепція "тисячолітньої традиції" офіційно закріплена в законах та заходах до Дня Української Державності, щоб підкреслити спадковість нашої країни від найдавніших державних утворень. Державність – уособлення шляху нації до власної держави. Ядро державності – воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення й запорука цілісного існування нації.
  Ознаки успішної державності – втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація у світі.
  Держава і державність нероздільні як дерево й коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв'язку поколінь та конструювання спільного шляху.
  Історія українського державотворення сягає своїми джерелами Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а головне – Київ як політичний і культурний центр України.
  Традиції Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
  З 2014 року традиція державотворення продовжується не в кабінетах, а на полі бою. Повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році стало найбільшим викликом для української державності з часів Другої світової війни. Саме в цьому десятилітті теоретична історія перетворилася на щоденну практичну боротьбу за виживання держави. Оборона країни довела всьому світу, що українська державна інституція життєздатна, а нація – монолітна.
  2020-ті роки довели: тисячолітня традиція – це не просто красиві слова з підручника, а реальна сила, яка дає українцям стійкість перемагати і будувати сучасну, сильну європейську державу. Нинішня війна – це боротьба не лише за майбутнє нашої держави, а й за її минуле, національну незалежність та ідентичність.
  Дуже важливо знати й пам'ятати про всі історичні надбання України, насамперед зараз, під час страшної загарбницької війни проти нашої держави та інформаційної війни, що спотворює історію, приховує факти і створює фейки.
  Сьогодні українська державність тримається на безпрецедентному рівні солідарності суспільства. Потужний волонтерський рух, свідомий перехід мільйонів громадян на українську мову, деколонізація (перейменування вулиць, знесення радянських та імперських пам'ятників) – усе це очищує фундамент держави для майбутніх поколінь.
  Чернігівщина – один із найважливіших історичних осередків української державності, фундамент якого був закладений ще за часів Київської Русі. Протягом століть регіон відігравав ключову роль у формуванні політичної, культурної та духовної ідентичності українського народу.
  У IX–XI століттях Чернігів став одним із наймогутніших державних, політичних та економічних центрів – столицею могутнього Чернігівського князівства, яке за розмірами та впливом змагалося з Києвом. Саме з цього періоду збереглися найстаріші архітектурні пам'ятки, що свідчать про високий рівень культури та державницького будівництва.
  У період Гетьманщини Чернігівщина перетворилася на один із головних стовпів української козацької держави. Територія краю була поділена на впливові полки (Чернігівський, Ніжинський, Стародубський, Прилуцький), які становили військову та адміністративну основу України.
  Сьогодні Чернігівщина залишається форпостом української державності на півночі, щодня стримуючи тиск ворога та демонструючи приклад незламності. Після героїчного звільнення від окупантів навесні 2022 року регіон не припиняє боротьби, яка наразі ведеться одразу на кількох критичних фронтах.
  Російська пропаганда регулярно намагається посіяти паніку, залякуючи мешканців фейками про "новий наступ". Проте громади Чернігівщини виявляють високу цивільну згуртованість, підтримуючи Збройні Сили України, зберігаючи стабільність внутрішнього життя та продовжуючи багатовікові державницькі традиції регіону.
  Наша боротьба розпочалася багато століть тому. Українська історія просочена кров'ю наших героїчних предків. Боротьба досі триває…


  Література

  016:929
  Б 61
  Біля джерел державотворення: чернігівці – учасники української революції, 1917–1921 рр. : біобібліогр. покажч. : у 2-х ч. / Черніг. обл. універс. наук. б-ка імені Софії та Олександра Русових ; [уклад. І. В. Розумій]. – Чернігів : ЧОУНБ, 2019. –
  
  66.7 / 32С
  Б 83
  Боротьба за незалежність України у 1989–1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного Руху України за перебудову : зб. док. і матеріалів / Укр. ін-т нац. пам'яті та ін. ; [упоряд. Бутко С. В.]. – Чернігів : Чернігівські обереги, 2009. – 431 с. : іл.
  
 94(477)
  Г 51
  Гирич І. Б. Українська історія: через ідентичність до держави / Ігор Гирич. – Київ : Українські пропілеї, 2021. – 268 с. : іл., фот.

  94(477.51)
  Д 43
  "Дзвін-90" + "Козацькими шляхами" / Черніг. обл. т-во "Просвіта" ім. Тараса Шевченка ; упоряд. Василь Чепурний. – Чернігів : ПВК Десна, 2025. – 179 с. : фот.

  016:355
  З-11
  З повагою і шаною. . : чернігівці-захисники територіальної цілісності України : рек. бібліогр. покажч. / Черніг. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; [уклад.: Л. В. Студьонова, І. Я. Каганова ; відп. за вип. І. М. Аліференко]. – Чернігів : Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка, 2021. – 72 с.

  Коваленко В. Творець вітчизняної державності : (до 1000-ліття упокоєння Володимира Великого) / Володимир Коваленко // Сіверянський літопис. – 2015. – № 6. – С. 3–17 : рис.

  63.52(45=Укр) / 902.7
  К 64
  Кононенко П. П. "Свою Україну любіть. ." / Петро Кононенко ; худож. оформ. Б. Прокопенка. – Київ : Твім інтер, 1996. – 220, [4] с.

  66.5(4УКР) / 32С
  Л 84
  Лук'яненко Л. Г. Національна ідея і національна воля / Л. Г. Лук'яненко. – Київ : [б. в.], 2006. – 285, [3] с. : фотогр.

  63.3(4УКР)5 / 9(С2)
  М 21
  Малюта О. В. "Просвіти" і Українська Державність (друга половина XIX – перша половина XX ст.) / Ольга Малюта ; НАН України, ін-т історії України, Всеукр. т-во "Просвіта ім. Т. Шевченка". – Київ : Просвіта, 2008. – 838 с. : іл.

  63.3(4УКР)6 / 9(C2)
  П 12
  Павленко С. О. Опозиція на Чернігівщині: 1944–1990 рр. / Сергій Павленко ; [ред. О. Ткаченко]. – Чернігів : Редакційно-видавничий відділ Чернігівського обласного управління по пресі, 1995. – 66, [2] с.

  63.3(4УКР)6 / 9(С2)
  П 17
  Папакін Г. В. Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина / Г. В. Папакін ; Держ. ком. арх. України, Центр. держ. іст. арх. України. – Київ : [б. в.], 2003. – 280, [1] с. – Бібліогр. в кінці ст.

  94(477)
  П 27
  Перша шеренга / [упоряд.: Василь Чепурний, Владислав Савенок]. – Чернігів : Десна, 2024. – 263 с. : фот.
  Нариси про патріотів з Чернігівщини, які боролися за вільну і незалежну Україну.

  63.3(4УКР)4 / 9(C2)
  П 33
  Пиріг П. В. Чернігівщина у визвольній війні українського народу 1648–1654 рр. : [монографія] / П. В. Пиріг ; [ред. Л. С. Мержвінська] ; Навч.-метод. каб. вищ. освіти. – Київ : НМК ВО, 1993. – 86, [2] с.

  63.3(4УКР) / 9(С2)
  П 49
  Поле битви – Україна. Від "володарів степу" до "кіборгів" : воєнна історія України від давнини до сьогодення / [авт. кол.: Б. Черкас [та ін.] ; упоряд. К. Галушко]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 350 с., [14] с. : іл.

  94(477)
  Р 32
  Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.) : матеріали Міжнар. наук. конф. (м. Київ, 1–2 черв. 2017 р.) / Ін-т історії України НАН України [та ін.] ; [упоряд. Владислав Верстюк (відп. ред.) та ін.]. – Київ ; Чернігів : Сіверський центр післядипломної освіти, 2017. – 526, [1] с.

  Ситий І. Чернігівському полку 370 років! / Ігор Ситий // Сіверянський літопис. – 2018. – № 5. – С. 265–267.

  94(477.51)
  С 60
  Солодовник П. В. Боротьба нескорених : хроніка війни і злочини російських окупантів на Чернігівщині / Павло Солодовник. – Київ : Дакор, 2023. – 165 с. : іл., фот.

  94(477)
  Т 28
  Творці державного престижу / [авт.-упоряд. : М. Главацький, Н. Наумова]. – Київ : КМБУКС, 2021. – 567 с. : іл.

  94(477.51)
  Ч-49
  Чернігів у вогні : тетралогія : журналісти газети "Чернігівщина" – про війну з рос. загарбниками і героїчну оборону України. Кн. 4. Щит нації / [керівник проєкту, упоряд., ред.] Сергій Дзюба [та ін.] ; консультанти: полковники ЗСУ Валентин Буряченко, Вадим Мисник та Олександр Єрмоленко ; Газ. "Чернігівщина: новини і оголошення", Міжнар. літератур.-мист. Акад. України. – Чернігів : Десна Поліграф, 2025. – 847 с. : фот.
 
  Підготувала провідна бібліотекарка відділу краєзнавства Юлія Супрун
Повернутись
Поділитись:

Графік роботи:

Бiблiотека:
ПН-ЧТ – 09:00-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 09:00-18:00
Інтернет-центр:
ПН-ЧТ – 09:00-18:00
ПТ – ВИХІДНИЙ
СБ-НД – 09:00-18:00


 

Під час ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ

обслуговування користувачів
призупиняється