18 липня у великому читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових панувала особлива, неймовірно тепла та затишна атмосфера. Після тривалої перерви відновив свою діяльність розмовний клуб української мови "Мова чудова". Його керівницею стала бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук Катерина Труба.
  Перша зустріч була присвячена дуже глибокій і водночас простій темі – "Для мене мова – це...". Такі заходи – чудова нагода зупинитися серед щоденної метушні, відпочити душею та по-новому прислухатися до звучання рідної мови.
  Розпочали з гри-знайомства "Мовний автопортрет", під час якої гості клубу мали назвати своє ім'я та продовжити фразу "Для мене мова – це…". Присутні поділися різноманітними асоціаціями, порівняли мову зі щебетанням пташок, спогадами про дитинство, рідною хатиною.
  Натхненно продовжила розмову завідувачка катедри української мови, літератури та журналістики НУ "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка Тетяна Хомич. Тетяна Леонідівна поділилася особистою історією розуміння мовного багатства і спонукала учасників до жвавої дискусії.
  Наступний етап зустрічі – практична частина. Під час інтерактиву "Мовні метафори" шукали прості щоденні порівняння для мови, її уявляли як музичний інструмент (сопілку чи бандуру), час доби (світанок або вечір), одяг (вишиванку), погоду (теплий дощ і літнє сонце).
  Творчий настрій підхопила гра "Намалюй слово", у якій "оживляли" колоритні українські слова: осоння, серпанок, оксамит, легіт, плесо... Хтось малював олівцями, а хтось – емоціями. Кожне слово перетворилося на маленький шедевр.
  Отже, така невимушена розмова подарувала глибоке усвідомлення того, скільки краси приховано у звичайних рідних словах. Зрештою, мова – це те, що робить нас нами, дарує силу, надихає…
  До зустрічі на наступних засіданнях розмовного клубу "Мова чудова"!