Щороку 24 травня ми відзначаємо День слов'янської писемності і культури. Свято встановлено "...на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури..." згідно з Указом Президента України "Про День слов'янської писемності і культури" від 17 вересня 2004 року та приурочено до дня вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, яких вважають також покровителями Європи.

  Щороку 24 травня в усіх слов'янських країнах відзначають День слов'янської писемності і культури. Також цього дня урочисто прославляють творців слов'янської писемності святих Кирила і Мефодія – вчителів словенських.
  Святі рівноапостольні брати Кирило та Мефодій народилися у IX столітті у грецькому місті Солунь. Походили вони із знатного і благочестивого роду.
  Цікаво, що Кирило та Мефодій не мали за мету створити слов'янську абетку. Вони прагнули перекласти Біблію мовою, зрозумілою слов'янам. А абетка була тільки засобом для цього.

  Ніна Горбань живе у Прилуках, працює у Прилуцькій міській центральній бібліотеці ім. Л. Забашти, організовує культурно-масову роботу, яка, звісно, потребує простору для креативу і творчості. Власні поетичні рядки ставали прологами до свят, легко вписувались у канву тематичних сценаріїв.
  Вірші пані Ніна почала писати давно, ще в юності. Звичайно, перші спроби проявлялись у виплеску емоцій про нерозділене кохання або ж навпаки – про щастя, яке дарує це почуття. У якийсь період авторка зрозуміла, що її віршовані рядочки потребують удосконалення, поетичного шарму та індивідуального голосу. На це не вистачало часу, а ще не знайшлося людини, яка б надала належну підтримку. Тому жінка довгий час не писала. 

  24 травня, напередодні відзначення Всеукраїнського дня краєзнавства, у читальному залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулося чергове засідання клубу "Краєзнавець". На заході було обговорено тему "Літописи громад пишемо разом". Спілкування відбувалося у змішаному форматі. До присутніх у залі істориків, журналістів, краєзнавців, бібліотекарів і студентів в онлайн-режимі приєдналися колеги з бібліотек Чернігівської області.

  У зв'язку з тим, що ми наразі живемо і працюємо в умовах воєнного часу, виникла потреба створити в Чернігівській ОУНБ безпечне укриття для проведення онлайн та офлайн-заходів. Унаслідок влучання у бібліотеку російського снаряда було знищено також і техніку для проведення такої роботи. Тому директорка закладу Інна Аліференко долучилася до культурно-освітнього проєкту з розвитку навичок альтернативного фінансування діяльності бібліотек "AlterFundLib". Проєкт був здійснений за підтримки Стабілізаційного фонду культури й освіти в Україні, який Goethe-Institut упроваджує з 2022 року разом із Міністерством закордонних справ Німеччини. Із 60 претендентів було обрано 20. Серед інших був підтриманий проєкт нашої бібліотеки "Багатофункціональний простір для проведення заходів".

  Поезія – це ще один спосіб висловити свої глибинні почуття і переживання. За допомогою віршів люди часто намагаються заявити про те, що турбує та не дає спокою. Це чудово, коли знаходяться ті, хто римами й віршованими рядками готовий розбурхати людську душу.
  Сьогодні нам пощастило потрапити на молодіжний літературний вечір, який відбувся у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці. Чому молодіжний? Бо саме молодь віком від 14 до 20 років завітала до бібліотеки, аби поділитися своїм поетичним доробком та послухати вірші друзів і знайомих.

  Щорічний національний День пам'яті жертв політичних репресій в Україні припадає на третій тиждень травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року.
  На жаль, до сьогодні не вдається з'ясувати точну кількість жертв політичних репресій. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в'язниці, заслання, табори, піддавалися примусовому психіатричному лікуванню. Наслідки терору та репресій відчули на собі всі верстви українського населення: від наукової і творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об'єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.

  20 травня 1973-го, 50 років тому, у Львові народилася Наталя Сняданко, яку ми знаємо як українську письменницю Наталку Сняданко. Наталя Володимирівна закінчила філологічний факультет Львівського університету та факультет славістики і романістики Фрайбурського університету (Німеччина). У студентські роки належала до жіночого літературного угрупування ММЮННА ТУГа. Ця назва утворена за першими літерами імен: Мар'яна Савка, Маріанна Кіяновська, Юлія Міщенко, Наталка Сняданко, Наталя Томків, Анна Середа: товариство усамітнених графоманок. Після закінчення навчання займалася журналістикою – працювала на телебаченні, у різних періодичних виданнях, друкувалася і продовжує друкуватися в українській та зарубіжній пресі.

  У відділі документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки діє книжкова виставка "Розвиток науки – запорука майбутнього", присвячена професійному святу працівників науки, яке відзначається в Україні щороку у третю суботу травня.
  Наука значно полегшує наше життя, служить на благо людства, об'єднує людей у прагненні зробити світ кращим. Навіть у воєнний час вітчизняна наука проходить потужні трансформації, а сучасні наукові відкриття допомагають пришвидшити ці якісні зміни на краще. День науки – це свято людей, які вірять у силу наукової думки, націлені на відкриття нового, свято нестандартного мислення, креативу.

  Надія Кривопиша живе та працює в нашому рідному Чернігові. Має економічну освіту, за фахом – банківський аналітик, фінансист, ризик-менеджер. Протягом багатьох років займалася питаннями збалансованих показників банківської системи і підприємств.
  Новий Час та енергії, які "звалилися" на нашу планету останніми роками, внесли свої корективи. У 2016 році пані Надія почала писати вірші про збалансовану систему показників усередині людини. Ці знання важливі для кожного з нас і потрібні для того, щоб спрямувати своє мислення у позитивне русло, знайти джерела натхнення, зрозуміти процеси змін, які відбуваються на нашій планеті нині.