6 жовтня 1851 року в містечку Седнів неподалік Чернігова народився український громадський і державний діяч Федір Лизогуб (1851–1928).
  Федір Андрійович походив зі старовинного козацько-старшинського роду Лизогубів. Його старший брат Андрій був чиновником Міністерства юстиції, дійсним статським радником, а молодший, Дмитро, – революціонером, одним із організаторів "Народної волі" (страчений за підготовку замаху на російського царя Олександра II).

  5 жовтня в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбувся круглий стіл "Дослідники української діаспори". Захід пройшов у межах Міжнародної наукової конференції "Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг", що тривала у столиці протягом 4–6 жовтня. Мета цього науково-комунікативного заходу – об’єднання зусиль науковців і практиків у розв’язанні актуальних питань щодо розвитку бібліотечно-інформаційного потенціалу в сучасних умовах; виокремлення найгостріших проблем у бібліотечній сфері та визначення шляхів їх подолання; оприлюднення результатів актуальних наукових пошуків; розробка рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення діяльності сучасних бібліотек.

  4 жовтня 1894 року на зборах повітового земства було ухвалено рішення про створення у Прилуках природничо-історичного музею.

  2 жовтня 1147 року було вбито Ігоря Ольговича (? – 02.10.1147) – князя з династії Рюриковичів, чернігівського роду Ольговичів, сина чернігівського князя Олега Святославича. Князь путивльський (1127–1142), берестейсько-дорогичинський (1142–1146) і великий князь київський (02.08.1146 – 12.08.1146).

  У ході Чернігівсько-Прип'ятської операції 26 серпня 1943 року війська Центрального фронту під командуванням генерал-полковника Костянтина Рокоссовського вийшли до Десни і на південь від Новгорода-Сіверського вступили на територію Чернігівської області. Успішно розвиваючи наступ, частини Центрального фронту 4 вересня звільнили від нацистів Короп, 6 вересня – Батурин, 9 вересня – Бахмач, 15 вересня – Ніжин, 16 вересня – Новгород-Сіверський, 21 вересня – Чернігів.

  Любов Олександрівна Андреєва-Дельмас (у дівоцтві – Тищинська) (1884–1969) – оперна зірка, співачка з унікальним мецо-сопрано, вокальний педагог. Народилася 29 вересня 1884 року в Чернігові в сім'ї відомого чернігівського земського діяча Олександра Амфіановича Тищинського. Батько Любові Олександрівни був банківським службовцем, громадським діячем. Він сприяв утворенню в Чернігові першої громадської бібліотеки та громади медсестер. Олександр Амфіанович часто запрошував додому представників місцевої богеми. Тож дівчина росла у творчій атмосфері, що визначило її подальшу професійну діяльність. А от сценічний псевдонім майбутньої співачки – Дельмас – пішов від дівочого прізвища матері Зеліни Францівни. Саме мама, що мала гарний голос і фахову освіту, навчала дітей співу. Майбутня оперна зірка згадувала: "Ми, п'ятеро дітей, з самого дитинства під керівництвом матері навчалися музиці, розучували багато пісень".

  27 (16) вересня 1781 року вийшов указ імператриці Катерини ІІ про утворення у межах Лівобережної України трьох намісництв – Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського, що означало ліквідацію попереднього полково-сотенного устрою і запровадження на Лівобережній Україні загальноімперського поділу на намісництва й повіти.

  Григорій Олександрович Милорадович народився 24 вересня 1839 року в Чернігові в сім'ї Олександра Григоровича Милорадовича та Софії Григорівни Туманської. Представник відомої аристократичної родини, громадський діяч, історик і генеалог. Меценат, колекціонер, граф. Значною мірою прислужився розвиткові історичних досліджень та краєзнавчого руху в Україні.

  23 вересня (11 вересня за старим стилем) 1890 року в містечку Седнів, у сім'ї, що походила з козаків, народився український поет, перекладач, педагог Аркадій Васильович Казка (1890–1929). Батько поета був чоботарем, любив спів та музику, керував церковним хором. Привчав до цього і сина. У сім'ї було семеро дітей – три сини й чотири доньки.

  З початком Першої світової війни із західних регіонів країни до Чернігова переїжджали державні установи, гімназії та інші навчальні заклади, окремі сім'ї. Усіх необхідно було достойно розмістити. У цей складний час губернське земство розпочинає клопотання про створення у місті учительського інституту. Дозвіл було надано розпорядженням Міністерства народної освіти від 16 травня 1916 року за № 3072. Так розпочався процес відкриття в Чернігові середнього навчального закладу, до якого зараховуватимуть лише чоловіків.