Глухівські статті 1669 року – угода між Гетьманщиною та Російською державою, укладена 16 березня 1669 року в сотенному містечку Ніжинського полку Глухові гетьманом Дем'яном Многогрішним і воєводою російських військ в Україні князем Г. Ромодановським. Потреба в новій угоді була зумовлена тим, що попередня угода – Московські статті 1665 – втратила свою чинність унаслідок українсько-російської війни 1668–1669 рр.

  Олександр-Едуард Ягн (11.03.1848 – 10.02.1922) – архітектор, художник. Увійшов в історію як один із засновників стилю "український модерн". Став одним із перших, хто намагався відродити пластичні форми української національної архітектури та виробництва художньої майоліки і теракоти за мотивами українського народного орнаменту.

  9 березня Україна відзначає 209-ту річницю від дня народження геніального українського поета, художника, громадського діяча Тараса Шевченка (1814–1861). Любов'ю і пошаною оточене ім'я Тараса Григоровича на Чернігівщині, де він провів багато часу. Тут Тарас Шевченко створив низку своїх безсмертних творів, а також безліч малюнків та картин.
  У відділі краєзнавства Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки до річниці від дня народження Великого Кобзаря підготовлено книжкову виставку "Чернігівські шляхи Тараса", яка розкриває тему перебування Тараса Григоровича у нашому краї.

  8 березня клуб "Краєзнавець" Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки запросив на урочистості з нагоди вручення обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова цьогорічним лауреатам.

  Леонід Глібов народився 5 березня 1827 року в селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині, в сім'ї управителя маєтку поміщика Родзянка. Дитинство Леонід провів у родині Родзянків, де виховувався аж до 13 років. Хлопчик спочатку вчився вдома. Його вчителькою була мати, Ірина Гаврилівна, культурна й освічена жінка, а потім Леоніда навчав місцевий панотець.

  2 березня 1823 року (за іншими даними – 1824 року) в сім'ї дрібномаєткового дворянина народився Костянтин Ушинський (1823–1870). Його батько Дмитро Ушинський працював викладачем кадетського корпусу, а після звільнення з військової служби – в різних установах Тули, Полтави, Новгорода-Сіверського тощо. Саме під час перебування Ушинських у Тулі і народився Костянтин.

  23 лютого відзначає 60-річний ювілей знаний український письменник-модерніст, перекладач, музикант і бард Костянтин Москалець.
  Кость Москалець народився 23 лютого 1963 року в селі Матіївка Бахмацького (тепер Ніжинського) району в сім'ї письменника Вілія Москальця. Навчався у Бахмачі в середній школі № 4. Служив в армії, працював на Чернігівському радіозаводі. Заочно закінчив Літературний інститут ім. Горького в Москві. Деякий час жив у Львові, де був учасником театру-студії "Не журись". Виступав як автор-виконавець власних пісень. Відомий творець пісні "Вона". Цей легендарний твір виконували Тарас Чубай і група "Плач Єремії". Низка пісень Костя Москальця записана на дисках В. Морозова "Треба встати і вийти" та "Армія світла".

  Ілля Безбородько народився у родовому маєтку неподалік від Глухова Чернігівської губернії 16 лютого 1756 року. Походив з української шляхетської родини нащадків козацької старшини. Був сином генерального писаря Війська Запорозького Андрія Безбородька та його дружини Євдокії Забіли.

  Український історик, архівіст і етнограф, фольклорист, поет і перекладач, музикант і композитор Микола Маркевич народився 7 лютого 1804 року в селі Дунайці (Дунаєць) Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Сумська область). Нащадок древнього українського роду козацької старшини Марковичів-Маркевичів.

  Володимир Самійленко (1864–1925) – нотар, письменник, драматург, перекладач, громадсько-політичний і державний діяч.
  Він народився 3 лютого 1864 року в містечку Великі Сорочинці на Полтавщині. Нешлюбний син поміщика Івана Лисевича і кріпачки Олександри Самійленко. Виховувався в домі близького приятеля родини Гоголів Олексія Трохимовського. Опікун навчив хлопчика читати, навіть французькою мовою, дозволяв користуватися своєю багатющою бібліотекою, віддав учитися до Миргорода, а потім до Полтавської гімназії (1875–1884).