2 липня 1884 року в містечку Березна Чернігівської губернії народився один із перших професійних художників Чернігова ХХ ст. Андрій Петусь. Його батько – Євфимій Михайлович – був кустарем-шевцем, мати – Ксенія Миколаївна – бублейницею.

  Марія Павлова (у дівоцтві – Гортинська) народилася 27 червня 1854 року в Козельці тодішньої Чернігівської губернії. Батько, Василь Гортинський (1819–1889), походив зі збіднілого українського дворянського роду. У 1842 році Василь Степанович закінчив Московський університет і незабаром зайняв місце губернського лікаря Чернігівської палати державного майна. Автор кількох посібників на допомогу сільським фельдшерам, він багато зробив для розвитку громадської медицини дореформеного часу. З початку 1860-х років Василь Гортинський став інспектором Лікарського відділення Чернігівської губернії і займався організацією медичної та ветеринарної справи у краї. Василь Степанович перевіз до Чернігова сім'ю: дружину Олександру Михайлівну (уроджену Лагоду, з місцевих дворян) і чотирьох дітей.

  Так казала мудра талановита людина – знана українська письменниця, поетеса, науковиця-філолог та педагог Ганна Арсенич-Баран.
  Народилася вона 26 червня 1970 року в селі Нижній Березів Косівського району Івано-Франківської області. У 1992 році закінчила філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту імені В. Стефаника, працювала на Гуцульщині. Широко друкувалася у місцевій пресі. На Гуцульщині побралася зі священником Мироном Бараном. У подружжя народився син Іванко. У 1998 році сім'я переїхала до Чернігова, який дуже припав до душі пані Ганні.

  Юлій Федерс був першим латиським художником, який показав публіці картини своєї рідної землі, ліричну чарівність її пагорбів і рівнин, світлий смуток її лісів, нескінченний берег її струмків та сріблястий розсип далі. У своїх полотнах живописець оспівав латвійський національний краєвид.
  Юлій Федерс народився 19 червня 1838 року в Ліфляндській губернії – історичному регіоні Латвії – поблизу волосного центру Кокнесе неподалік Риги. Його батько – шинкар церковного шинку "Москва" Готліб Йоганн (Ян) Федерс, мати – Юлія, уроджена Бранде.

  Презентація книжково-ілюстративної виставки "Книжкова палітра нескореної Чернігівщини" знайомить з виданнями, що побачили світ у 2022–2024 роках. Це – книги про Велику війну, війну росії проти України. Це – перші рефлексії, особисті щоденники, швидкі замальовки, спогади людей, які пережили страшні часи облоги Чернігова, а також окупацію значної території Чернігівської області. Це – спроби задокументувати події повномасштабного вторгнення, а також збірники віршів, есеї, публіцистичні та художні оповіді і романи.

  13 червня у Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах клубу "Краєзнавець" відбулася презентація книги порад "Особиста безпека в умовах війни" і монографії "Чернігівщина у війні: (нариси відтворення подій 24 лютого 2022 року)" доктора юридичних наук, професора Івана Богатирьова.

  6 червня з нагоди Всеукраїнського дня краєзнавства, який відзначається щороку 28 травня, у приміщенні Чернігівської районної ради відбулося засідання за круглим столом краєзнавців і музейних працівників Чернігівського району щодо обміну інформацією та вивчення досвіду про діяльність в умовах воєнного стану, реалізації нових проєктів.

  30 травня у Блакитній залі відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових відбулося чергове засідання клубу "Краєзнавець". Цього разу у межах відзначення 1000-ліття заснування Чернігівського князівства була презентована монографія "Інша історія: пічонаги, половці – автохтонна опозиція" науковиці з Одеси Надії Агафонової.

  28 травня країна відзначає щорічне свято краєзнавців – Всеукраїнський день краєзнавства. Саме цього дня 1925 року в Харкові розпочалася І Всеукраїнська конференція з краєзнавства, під час роботи якої було створено Український комітет краєзнавства. Від цієї дати, яка вважається офіційною датою інституціоналізації вітчизняного краєзнавчого руху, веде відлік своєї історії Національна спілка краєзнавців України.

  2024 рік, відповідно до постанови Верховної Ради України про пам'ятні дати, визначено датою відзначення 1000-ліття заснування Чернігівського князівства. З цієї нагоди працівники відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготували книжково-ілюстративну та віртуальну виставки "Чернігівське князівство – тисячолітня історія: від князя Мстислава до нескореного регіону Незалежної України", яка ілюструє шлях становлення, розквіту й занепаду князівства, долі його очільників, культурну, економічну та політичну роль у житті Київської Русі.