Особливе місце серед чернігівських меценатів кінця ХІХ – початку ХХ ст. посідає Іван Дунін-Борковський (1832–1902) – дворянин, землевласник та володар фінансового капіталу. Величезні кошти жертвував Іван Якович на розвиток народної освіти, на стипендії студентам вищих навчальних закладів. Саме йому зобов'язані здобуттям вищої освіти сотні молодих людей із небагатих родин, вихованці Чернігівського земського сирітського будинку, що отримали путівку в життя на благодійницькі гроші.

  Михайло Коцюбинський – український письменник-модерніст, видатний естет і людинознавець, художник слова, майстер імпресіоністичного малюнка. У створеному ним світі панує сонце, тому й називають Михайла Михайловича Сонцепоклонником. Сонце, природа, людина – три виміри творчості письменника. Літературний доробок Михайла Коцюбинського становить більше п'ятдесяти творів. Найбільш відомими серед читачів стали "Intermezzo", "Дорогою ціною", "Тіні забутих предків".

  Павло Чабанюк – заслужений лікар України, завідувач хірургічного відділення обласної лікарні (1973–1987). Народився 15 вересня 1924 року в селі Розкішне Ставищенського району Київської області.
  Шкільне навчання юного Павла Чабанюка було перерване Другою світовою війною. Десятикласником він пішов на фронт добровольцем. Пройшов тисячі кілометрів дорогами війни в частинах 1-го Українського фронту, був кулеметником, командиром загону стрільців. Дійшов до Карпат. Після тяжкого поранення переведений співробітником штабу. За бойові заслуги нагороджений орденом Слави.

  11 вересня працівники відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах заходів, присвячених ментальному здоров'ю, провели для студентів І курсу Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка тематичний перегляд літератури "Чому їм вдалося? (Історії успішних людей)".

  11 вересня до Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових завітали студенти-першокурсники спеціальності "Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація" факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка разом зі своїм викладачем – кандидатом мистецтвознавства, активним читачем і давнім другом бібліотеки Анатолієм Адругом.

  11 вересня в Мистецькій вітальні Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулося відкриття виставки картин "Моменти" Сергія Гончаренка.
  Сергій – студент НУЧК ім. Т. Г. Шевченка (спеціальність "Образотворче мистецтво. Декоративне мистецтво. Реставрація"), вчитель мистецтва в Чернігівській гімназії № 3, а ще – лавреат міжнародних та всеукраїнських вокальних конкурсів, тому без музики на вернісажі не обійшлося.

  10 вересня 1894 року на хуторі В'юнище (нині у межах селища Сосниця Чернігівської області) народився Олександр Довженко – український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа. Режисер культових кінострічок "Україна в огні", "Земля", "Звенигора", "Арсенал". Заслужений діяч мистецтв УРСР (1940), народний артист РРФСР (1950). Лауреат Ленінської (1959, посмертно) та двох Сталінських премій (1941, 1949), кавалер ордена Леніна (1935).

  Анатолій Груша – доктор медичних наук, академік Української академії національного наукового прогресу (УАННП), заслужений лікар України, кавалер ордена "За заслуги" III ст., головний лікар Чернігівської обласної лікарні (1974–2003), невропатолог, автор понад 50-ти наукових праць та монографій.
  Він вписав своє славетне ім'я в історію медицини Чернігівщини та України як Лікар з великої літери, науковець, талановитий організатор і відомий медичний краєзнавець. Анатолій Груша став другим доктором медицини серед лікарів-практиків на теренах області. 

  10 вересня минає 130 років від дня народження українського кінорежисера й кінодраматурга, мислителя й оспівувача свого рідного краю – мальовничої Сосниччини – Олександра Довженка. До цієї прикметної ювілейної дати у відділі абонемента Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відкрито книжкову виставку. До уваги читачів представлено низку творів видатного митця (від хрестоматійної "Зачарованої Десни" до менш знаного, однак конче потрібного будь-якому довженкознавцю "Щоденника"), а також досліджень, присвячених його неординарній постаті. 

  Люди, пам'ять про яких живе й житиме століттями, були непересічними та яскравими. Ми хочемо нагадати вам про Івана Котляревського – класика української літератури, письменника, поета, драматурга, громадського діяча, який народився 9 вересня 1769 року. З його поеми "Енеїда" фактично розпочалося формування літературної української мови на основі живої народної мови. Творчість Івана Котляревського ознаменувала собою початок нової ери української літератури. З порівняно невеликого за обсягом творчого доробку письменника починається потужний рух національного відродження. Поема "Енеїда", над якою Іван Котляревський працював майже три десятиліття, стала епохальним за своєю громадською і художньою значущістю явищем у духовному житті українського народу, визначила змістовий напрям та форму нашому письменництву.