МАГІЧНА СИЛА ОБРЯДОВИХ ПІСЕНЬ. СВЯТО ІВАНА КУПАЛА

МАГІЧНА СИЛА ОБРЯДОВИХ ПІСЕНЬ. СВЯТО ІВАНА КУПАЛА

09.07.2020
860

  МАГІЧНА СИЛА ОБРЯДОВИХ ПІСЕНЬ.
  СВЯТО ІВАНА КУПАЛА

  00 Обряд Купала – свято літнього сонцестояння, яке відзначали 24 червня за старим (7 липня – за новим) стилем. Це одне з найбільших літніх свят не тільки в Україні, а й у багатьох європейських народів: midsommar (середина літа) – у шведів, Saint Jeans (Святого Жана) – у французів, flakagajt (день полум'я) – в албанців, sobotka – у поляків, kresu den (вогняний день) – у словенців, Яновден – у болгар, Івана Купала – у східних слов'ян.
  Це свято символізує народження літнього сонця – Купала. А от звідки взялося ім'я Іван у язичницького божества Купала, може відповісти історія християнської церкви. Саме в IV ст. цей день вона проголосила святом народження Івана Хрестителя – предтечі Ісуса Христа. Внаслідок християнізації у святі язичницьке найменування "Купала" поєдналося з християнським "Івана". На території України впродовж багатьох століть купальські звичаї змінювалися, завжди мали локальні відмінності, не скрізь однаково збереглися – найбільше на Поліссі як одній із архаїчних зон слов'янського світу.
  Саме язичницька сутність, містичність, шлюбно-еротичні мотиви купальського обряду привертали увагу багатьох дослідників та митців. Завдяки народному обряду з'явилися такі мистецькі шедеври, як опера С. Писаревського "Купала на Івана"; фольклористична праця Лесі Українки "Купала на Волині"; оповідання М. Гоголя "Ніч проти Івана Купала"; кінофільм Ю. Іллєнка "Вечір на Івана Купала"; фольк-опера Є. Станковича "Коли цвіте папороть". Остання 40 років була під забороною і лише 2017-го на сцені Львівської опери відбулася її світова прем'єра. (Ірина Батирєва, "Автентична Україна") https://authenticukraine.com.ua/blog/kupala.
  Купальські пісні – обрядові пісні, які співали на Івана Купала біля ритуального вогнища. Уривки деяких із тих, що дійшли до нас, сакральні і виявляють тісний зв'язок із давніми віруваннями, за якими цей день вважався шлюбом води й сонця (Лади з Купалом).
  Значну групу купальських пісень становлять твори закликального характеру, якими молодь скликали на свято. У них нерідко звучали заклинання та прокляття на адресу тих людей, які не прийшли величати Купала (ці твори, очевидно, виникали у період двовір'я і стосуються християн, що не підтримували старих звичаїв).
  Серед купальських пісень є велика група творів, якими супроводжувалося збирання квітів і наряджання Купайлиці, обряд плетення вінків. Вінок у купальських піснях – давній язичницький символ річного коловороту, сонячного світила, безкінечності, а також – дівочості, долі. Вінок – обов'язковий атрибут весняно-літніх ігор та ворожінь. Одним із поширених ритуалів був обряд ворожіння на вінках, за яким під "дерево щастя" садили прибрану дівчину із зав'язаними очима, роль якої полягала в тому, щоб бути своєрідною жертвою Дереву життя (спалення антропоморфного зображення людини і є відгомоном людського жертвоприношення). Біля цієї дівчини клали сплетені заздалегідь вінки зі свіжих та зів'ялих квітів. І вона давала кожній дівчині вінок, що був символом її майбутньої долі. Цей обряд супроводжувався піснями-замовляннями. Іншим видом ворожіння на вінках був обряд пускання їх за водою, і за тим, як вони пливли (швидко, обертаючись, тонучи, зв'язавшись з іншим вінком тощо), загадували майбутню долю.
  Удень купальські ігри відбувалися навколо рядженого деревця (Купайлиці), а ввечері – навколо ритуального вогнища, що має "горіти високо", символізуючи з'єднання землі з небом. Залишки давніх ритуалів – свідчення того, що це полум'я вважалося жертовним, його наділяли магічною силою. Купальське вогнище та обряд, що відбувався навколо нього, називали собіткою, відповідно пісні, якими він супроводжувався, – собітковими. Ці твори зафіксували елементи замовлянь та опису всього дійства.
  На книжковій виставці представлені книги, нотні збірники й електронні ресурси з фонду відділу мистецтв, що якомога ширше розкривають фольклорний зміст і підґрунтя, вплив свята на мистецтво та народну творчість українців.

1

  Давидюк В. Ф. Первісна міфологія українського фольклору / В. Ф. Давидюк. – 3-тє вид., допов. та переробл. – Луцьк : Волинська книга, 2007. – 320 с.

  У цьому виданні в розділі "Купальський міф, його семантика й походження" пояснюються зміст і структура купальського дійства, розповідається про символи свята і їх значення для слов'ян.

2

  Лановик М. Б. Українська усна народна творчість : підруч. для вищ. навч. закл. / М. Б. Лановик, З. Б. Лановик. – Київ : Знання-Прес, 2001. – 591 с.

  У книзі, в окремому розділі, акцентується увага на жанрах літнього циклу календарно-обрядової творчості, зокрема на купальських та собіткових піснях.

3

  Народна пісенна творчість в Україні : навч. посіб. / [упоряд. : А. С. Пастушенко, М. І. Пономаренко]. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2012. – 300 с.

  Видання не лише пропонує ознайомитися з теоретичним матеріалом за темою, а й наводить приклади власне купальських пісень.

4

  Пономаревський С. Б. Народна пісня Чернігівського Полісся: жанрово-тематичний і поетичний дискурс : монографія / Станіслав Пономаревський ; Упр. освіти і науки Черніг. облдержадмін., Черніг. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти ім. К. Д. Ушинського. – Чернігів : [б. в.], 2019. – 251 с.

  У монографії доктора педагогічних наук, кандидата філологічних наук Станіслава Пономаревського в розділі "Жанри народної пісенності" акцентується увага саме на купальських піснях Чернігівщини. У книзі подано опис та аналіз їх текстів.

5

  Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: пісні, прислів'я, загадки, скоромовки / упоряд. Наталія Шумада. – Київ: Веселка, 1989. – 608 с.

  До антології увійшли кращі зразки традиційних жанрів української народної поетичної творчості, зокрема обрядова поезія, подана у збірнику без нот.

6  Золоті ключі : укр. нар. пісні / авт.-упоряд. Роман Стецюк. – Київ : Музична Україна, 2011. – 436 с.
7   Купальські пісні : укр. нар. пісні : пісенник / упоряд. О. Ю. Чебанюк. – Київ : Музична Україна, 1989. – 196 с.
8   Купальські пісні / упоряд. Ю. Антків. – Львів : БаК, 2004. – 59 с.
9

  Народні пісні Чернігівщини : (з колекцій збирачів фольклору) / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського ; упоряд. Л. О. Єфремова. – Київ : Логос, 2015. – 750 с.

  Справді унікальний та дбайливо складений збірник містить записи народних пісень ХІХ-ХХІ ст. (зокрема й рідкісні), зроблені на території сучасної Чернігівської області, яка включає в себе частину східного Полісся, Слобожанщини та Наддніпрянщини. Широкий історичний діапазон зосереджених у виданні пісень дозволяє робити висновки стосовно збереження традиційної пісенної культури області, її змін і розвитку.

10   Народні пісні Чернігівщини у запису Валентина Дубравіна / упоряд. В. Г. Дубравін. – Чернігів : [б. в.], 2001. – 363 с.

11   Українські народні пісні з нотами. Засвіти свічу восковую / упоряд. Г. І. Ганзбург. – Харків : Фоліо, 2003. – 286 с. – (Перлини української культури).
12   Українські народні обрядові пісні : в обробці для хору без супроводу. – Київ: Музична Україна, 1973. – 36 с.
13

  Чумарочка рябесенька : укр. нар. пісні у записах Надії Данилевської та Миколи Ткача / [упоряд. та ред.: Надія Данилевська, Микола Ткач]. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2011. – 223 с.

  До збірника увійшли зразки найпоширеніших жанрів українських народних пісень: родинних, соціальних і календарно-обрядових, зокрема купальських. Записані пісні переважно у 80-90-х рр. ХХ ст. від різних виконавців, тексти більшості з них супроводжуються нотами та змістовними коментарями.

14

  Благослови Боже [Електронний ресурс] / викон. "Лукині роси", гурт. – Київ : Компакт-Диск, 2007. – 1 ел. опт. диск (CD-DA).

  Дівочий гурт "Лукині роси" було сформовано 2001 року. Репертуар гурту становлять музичні матеріали власних польових досліджень. Дівчата поєднані спільною метою – наслідувати традицію сільських співаків, щонайточніше відтворювати почуте й доносити до сучасної інтелектуальної молоді досвід багатьох поколінь, утілений у народній пісні. Також мають у репертуарі декілька експериментів, адже сьогодні молодь з особливою увагою сприймає поєднання фольклору з роком та електронною музикою.
  У збірці вміщені купальські пісні, виконані зі збереженням мовно-діалектичних особливостей та у притаманній місцевій звуковій манері.

15

  Іллєнко Ю. Вечір на Івана Купала [Електронний ресурс] / Ю. Іллєнко. – Київ : IBS, 2010. – 1 ел. опт. диск (CD-DV). – (Класика українського кінематографа).

  "Вечір на Івана Купала" – український радянський художній фільм-драма кіностудії ім. Олександра Довженка 1968 року. Це своєрідні варіації на теми оповідань Миколи Гоголя та українських народних казок. Режисер – Юрій Іллєнко.
  На одному хуторі жив молодий бідний селянин Петро, що підробляв у багатого хазяїна Коржа. Він закохався в доньку хазяїна, а дівчина відповіла хлопцю взаємністю. Але батько категорично відмовляється віддавати доньку заміж за батрака. Петро з горя йде в шинок, де зустрічається з бродягою Басаврюком, якого місцеві вважають дияволом у людській подобі. Басаврюк пропонує Петрові угоду: хлопець допоможе бродязі, а натомість той підкаже, як Петрові отримати красуню у дружини…

   Підготувала Катерина Мехеда,
  провідний бібліотекар відділу мистецтв
Повернутись
Поділитись: