Співець України (до 130-річчя від дня народження Павла Тичини)
В історії української літератури постаті співця "Сонячних кларнетів" Павла Григоровича Тичини немає рівних. Павло Тичина увійшов в історію нашої культури як поет-новатор, романтик, співець Весни, перекладач, богослов, науковець, музикант, художник. Багато років хвилює серце його чутлива лірика, яка лине, мов пісня, над безкрайніми степами і лісами України.
Село Піски Ново-Басанського району на Чернігівщині. Тут у січні 1891 року побачив світ наш великий поет. Батько – сільський дяк, учитель – прищепив сину любов до рідної пісні, музики і красного слова.
А найкраща винагорода – те, що Павло Григорович "любив в словах чернігівське звучання…", гордився тим, що родом він "…з тих країв, що звуться Придесенням…".
Павло Тичина – найніжніший лірик. Його "арфами – золотими, голосними" озиваються весни в наших серцях. "Хай розквітне веселково у невиданій красі наша мова калинова, наше серце у росі". Ці натхнені слова поета вічно служитимуть закликом оберігати і збагачувати нетлінний скарб – рідну мову.
Все життя поета турбувала проблема національного відродження України. Павло Тичина болісно переживав крах прагнень рідного народу. Поетові вчувався "золотий гомін" у ритмах нового дня, була надія на національне відродження України. "Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу" – так гримить, наче грім, Павло Тичина, щоби ствердити невмирущість свого народу.
84(4УКР)
Т 46
Тичина П. Г. Лірика [Текст] / П. Г. Тичина ; [авт. вступ. сл. "Як співає соловейко, або інтим поета" І. Драч ; іл. А. Чебикіна] . – Київ : [б. в.], 2002. – 85 с.
Ліричні поезії класика української літератури Павла Тичини (1891–1967) зачаровують якоюсь особливою емоційністю і музикальністю, багатством тонів і напівтонів. З любов'ю пише поет про природу рідного краю, схвильовано та щиро оспівує красу і силу кохання, знаходить неповторні образи, щоби передати найніжніші людські почуття.
84(4УКР)
Т 46
Тичина П. Г. Соняшні кларнети [Текст] / П. Г. Тичина ; [передм. М. Жулинського] ; післяслово "Vita Nova" А. Ніковського. – Київ : Київський університет, 2004. – 86 с.
Представлено друге видання першої книжки Павла Григоровича Тичини "Сонячні кларнети" (1918). До збірки увійшли оригінальні твори, що друкувалися впродовж 1914–1918 років, деякі опубліковано вперше ("Не Зевс, не Пан…", "Цвіт в моєму серці", "Подивилась ясно…", "Світає…", "Туман" і "Вітер" із циклу "Енгармонійне" та ін.). Друге видання збірки "Сонячні кларнети", що вийшло 1920 року в київському видавництві "Друкарь", доповнене поезіями "О панно Інно…", "Світає…", "А я у гай ходила…", "Хор лісових дзвіночків" (уривок із поеми) та "Зелена неділя".
84(4УКР)
Т 93
Тичина П. Г. Золотий гомін [Текст] : вибрані твори / Павло Тичина ; [вступ. ст., упорядкув. та прим. С. А. Гальченка]. – Київ : Криниця, 2008. – 606 с. : 1 арк. портр. – (Бібліотека Шевченківського комітету).
До книги "Золотий гомін" увійшли вибрані твори першого серед українських поетів лауреата Шевченківської премії 1962 року Павла Григоровича Тичини, який здобув визнання у слов'янському світі як геніальна особистість після публікації трьох збірок: "Соняшні кларнети" (1918), "Плуг" (1920), "Замісць сонетів і октав" (1920).
У цьому виданні вищеназвані три збірки вперше після їх появи на світ повністю відтворено за першовиданнями без будь-яких змін чи виключень.
Із багатого творчого доробку поета відібрано те, що й через кілька десятиліть не втратило своєї літературно-мистецької цінності.
Творчість Павла Тичини неповторний, оригінальний внесок в українську та світову літературу. Новаторство в поетичній формі, витончена яскрава словотворчість, а також своєрідна музикальність поетичних творів стали для широких верств українців XX і вже й XXI століття символічними "тичинівськими" – вершинами в поезії.
"Золотий гомін" кращих поетичних творів Павла Тичини звучить як прекрасний і трагічний сплеск української душі.
84(4УКР)
Т 93
Тичина П. Г. Твори [Текст] / П. Г. Тичина ; авт. передм. С. В. Тельнюк ; ілюстр. В. Ф. Головачова. – Київ : Молодь, 1976. – 237, [1] с. : іл. – (Шкільна бібліотека).
84(4УКР)
Т 46
Тичина П. Г. Вибрані твори [Текст] : у 2 т. Т. 1. Вірші. Поеми / Павло Тичина ; [вступ. ст. А. Г. Погрібного ; уклад.: С. А. Гальченко, Ю. Г. Попсуєнко, Т. В. Сосновська]. – Київ : Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 2011. – 605 с. : іл. – (Бібліотека Української Літературної Енциклопедії: вершини письменства). – Бібліогр.: с. 593–596.
"Вибрані твори" Павла Тичини у двох томах – видання із започаткованої видавництвом "Українська енциклопедія" імені М. П. Бажана багатотомної серії "Бібліотека Української Літературної Енциклопедії: вершини письменства в УЛЕ.
У першому томі вміщено вірші та поеми, написані митцем у різні періоди творчої діяльності. Читач може долучитися до справжніх шедеврів слова, створених одним із найбільших поетів ХХ століття.
До другого тому ввійшли переклади Тичини з поетичного виднокола понад 30 народів світу.
83.3(4УКР) / 8
Ж87
Жулинський М. Г. Українська література. Творці і твори [Текст] : учням, абітурієнтам, студ., учителям / Микола Жулинський. – Київ : Либідь, 2011. – 1150 с. : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим.
Цю свою книжку відомий критик, літературознавець, громадський діяч, професор, академік НАН України Микола Григорович Жулинський замислював як велику шпаргалку – підручний літературознавчий матеріал із текстами. З п'ятдесяти нарисів-есеїв, героями яких є як широко-, так і маловідомі українські митці, автор творить велике панно-цілісний портрет національної літератури XIX–XX ст.
Провідна ідея книжки: змагання за своє світобачення для багатьох українських письменників було змаганням за збереження цілісності української культури, за збереження і розвиток української мови, а отже – української нації. Важливим складником цієї своєрідної антології є художні тексти, ретельно дібрані до кожного нарису, серед них – раритетні чи призабуті.
83.3(4УКР) / 8У
А 72
Бойко Л. З когорти одержимих: життя і творчість Б. Антоненка-Давидовича в літературному процесі XX ст. [Текст] / Л. Бойко. – Київ : Видавничий дім "КМ Академія", 2003. – 580, [1] с.
Книга літературознавця Леоніда Бойка – найповніше наразі монографічне дослідження життя і творчості видатного українського письменника та громадського діяча, духовного лідера і наставника "шістдесятників", людини героїчного духу і трагічної долі Бориса Антоненка-Давидовича, все життя якого нерозривно пов'язане з долею українського народу у ХХ столітті.
821.09(477)
Т 46
Коляда І. А. Павло Тичина [Текст] / Ігор Коляда, Юлія Коляда. – Харків : Фоліо, 2019. – 118, [2] с. : фот. – (Знамениті українці : засн. в 2009 р.). – Бібліогр.: с. 118–119.
Павло Григорович Тичина увійшов в історію нашої культури як поет-новатор, романтик, співець Весни, автор неперевершених "Сонячних кларнетів", перекладач, богослов, науковець, музикант, художник. Він збагатив українську мову понад 1500 неологізмами, які внесені до сучасних словників. Навчив відчувати в поезії музику та мислити образами, говорив до Всесвіту мовою рідної української землі. І водночас він був людиною, про яку Василь Стус написав: "Феномен Тичини – феномен доби. Його доля свідчитиме: поет жив у час, що заправив генія на роль блазня. І поет погодився на цю роль... ставши блазнем при дворі кривавого короля...".
83.3(4УКР) / 8У
Т 46
Наш Тичина [Текст] : вірші, роздуми про творчість великого поета. – Чернігів : Лозовий В. М., 2011. – 175 с.
Ця книга була присвячена 120-річчю від дня народження видатного українського поета, нашого земляка П. Г. Тичини. Кожен, хто прочитає книгу, побачить розвиток розмаїття поетичних тенденцій Павла Тичини, зміцнення людинолюбних тенденцій у літературі, зростання загального рівня поетичної майстерності.
8У2
Т46
Тичина П. Г. Читаю, думаю, нотую [Текст]. – К. : Рад. письменник, 1974. – 187 с.
Статті про літературу й мистецтво, зауваження на берегах літературознавчих праць, інтерв'ю – ось ті матеріали, що складають книжку Павла Тичини "Читаю, думаю, нотую". Більшість статей, рецензій, виступів, нотаток публікується вперше.
8У2
Т46
Тичина П. Г. Арфами, арфами… [Текст]. – К. : Дніпро, 1968. – 95 с.
"Арфами, арфами…" Павла Тичини – добірка віршів, у якій поєдналися легка сугестивна лірика і громадянські мотиви. Ліричний герой естетично сприймає дійсність, уміє милуватися красою і фіксувати її у влучних метафорах, водночас не залишаючись осторонь сумних кривавих подій реальності. Ці вірші – обов'язкова частина шкільної програми. Перу автора належать збірки "Сонячні кларнети", "Замість сонетів і октав", "Плуг", "Вітер з України", "З минулого – в майбутнє", "Читаю, думаю, нотую", поеми "Похорон друга", "Скорбна мати" тощо. Павло Тичина – талановитий український поет, який працював у жанрах пейзажної, інтимної та філософської лірики.
84(4УКР)
Т 93
Тичина П. Г. Твори [Текст]. В 2 т. Т. 2 / П. Г. Тичина ; авт. прим., підгот. тексту О. І. Кудіна. – Київ : Дніпро, 1976. – 422,[1] с., 1 арк. портр.
Представлена поетична збірка "Плуг", що вийшла друком у 1920 році, принесла Павлові Григоровичу Тичині славу "співця нового дня". Свідомо обраний планетарний і космічний масштаб світобачення приходить до Тичини саме у книжці "Плуг". Вступний вірш збірки, який починається славнозвісними рядками "Вітер. Не вітер – буря!", насичений символікою, що дає філософський ключ до всієї збірки.
821(477)
Т 46
Тичина П. Г. Не бував ти у наших краях! [Текст] : вибр. твори / Павло Тичина. – Київ : Знання, 2019. – 255 с. – (Скарби).
До цієї збірки увійшли чудові самобутні вірші видатного українського поета-модерніста Павла Тичини. Його лірика – це нескінченна симфонія, де все звучить і співає, відтворюючи всезагальну єдність буття, це юна, весняна свіжість, легкокрила радість, напрочуд ніжна, трепетна, хвилююча. Наскрізна музичність поезії, віртуозна ритмомелодика, підвищена емоційність, вишукана поетична мова зачаровують і сповнюють душі вічною рятівною мелодією "космічного оркестру".
Підготувала Надія Заводиленко,
бібліотекар відділу абонемента