2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства
02.12.2023
165
Цей день відзначається щорічно і започаткований згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Його мета – викорінення таких сучасних форм рабства, як торгівля людьми, сексуальна експлуатація, найгірші форми дитячої праці, примусові шлюби, продаж наречених, передавання у спадщину вдів і насильницьке вербування дітей для подальшого використання у збройних конфліктах. За даними Міжнародної організації праці, сьогодні у світі близько 40,3 мільйона людей є жертвами сучасних форм рабства, включаючи 24,9 мільйона жертв примусової праці та 15,4 мільйона жертв примусових шлюбів. За оцінками експертів, щорічно майже 2 мільйони людей стають "живим товаром". Міжнародна організація праці спільно з Міжнародною організацією з міграції розробили Глобальні оцінки сучасного рабства, в яких представлені дані та інформація про масштаби і регіональний розподіл сучасного рабства.
Як виникла ідея відзначати Міжнародний день боротьби за скасування рабства?
У рабовласницькому суспільстві поділ на вільних та рабів був надзвичайно чітким. Так було і в давній Греції, і в давньому Римі. За античними поняттями, фізична праця вважалася принизливою. Війна, політика, наука та мистецтво – тільки ці заняття були гідними для вільних громадян. Усю виробничу діяльність, усі види фізичної праці виконували раби. Хоча в Римі їх використовували навіть у деяких видах розумової праці – секретарі, читці, переписувальники книг також були невільниками, головним чином греками та сирійцями.
У середні віки, з розповсюдженням християнства у Європі, работоргівля перемістилася в більш віддалені країни. Наприклад, в Османській імперії існували цілі армії, що складалися лише з рабів.
За часів Русі рабів називали холопами. Хазяїн мав повну владу над холопом – міг продати його, віддати в рахунок оплати боргу або навіть убити. Багато людей самі продавали себе в рабство через бідність. Згодом раби офіційно перетворилися на кріпаків. У XVIII столітті рабство стали піддавати осуду діячі руху Просвітництва. До початку ХІХ століття у більшості європейських країн була визнана необхідність скасування рабоволодіння.
Віденський конгрес
Перша у світі міжнародна угода, яка засудила рабство, – Декларація, прийнята у 1815 році на Віденському конгресі. Метою документа було припинення торгівлі людьми в регіоні Атлантики, звільнення рабів у колоніях, що належали країнам Європи, та в США. Попередниця ООН – Ліга Націй – приділяла багато уваги явищу рабства, а після Першої світової війни ця проблема опинилася серед найактуальніших. Прийнята організацією Конвенція про рабство хоч і поставила це явище поза законом, але не передбачала ні механізму дії, ні міжнародного органу, який міг би розглядати порушення. До кінця 30-х років ХХ століття було також прийнято низку міжнародних документів стосовно заборони торгівлі жінками для проституції. Цей злочин у Конвенції про рабство раніше не був прописаний.
З часу свого утворення Організація Об'єднаних Націй продовжила роботу зі скасування рабства. У січні 1947 року Комісія з прав людини розпочала працю над історичним документом. Після двох років засідань, внесення кількохсот правок та більш ніж тисячі голосувань Комісія виробила документ, у якому перелічено всі права, що їх мають усі чоловіки та жінки на нашій планеті. Загальну декларацію з прав людини, стаття 4 якої проголошує заборону рабства в усіх його проявах, було прийнято 10 грудня 1948 року.
2 грудня 1949 року на сесії Генасамблеї ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами. Відтоді 2 грудня щорічно в усьому світі прийнято відзначати як Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Для України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року.
На перший погляд, рабство здається чимось давно забутим та минулим, але, на жаль, це не так. Є сучасні форми рабства, такі як сексуальна експлуатація, торгівля людьми, продаж наречених, шлюби з примусу (цей показник склав більше 15 мільйонів осіб), різні види дитячої праці, насильницьке вербування дітей для використання у збройних конфліктах і боргова кабала.
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства, актуальна для багатьох країн світу, включаючи Україну. Експлуататори отримують прибуток через контроль над іншими людьми та їх експлуатацію. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу.
Законом України "Про протидію торгівлі людьми" визначено, що торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, в тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Під час війни все більше людей, особливо з числа переміщених осіб, потрапляють у скрутне становище. Досить часто вони не розпізнають небезпечних сигналів, не відчувають ризику потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. Щоб применшити такі ризики, щонайменше треба знати елементарні правила поведінки й дотримуватися їх.
У пригоді стануть і ці номери телефонів.
Національна гаряча лінія з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0-800-500-335.
Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, у тому числі щодо безпечного виїзду за кордон: 0-800-505-501.
Ця тема не повинна залишатися без уваги, тому працівники відділу документів із гуманітарних наук та Центру правової інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових підготували віртуальну виставку "2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства". Ознайомлення з виданнями, представленими на ній, – хороший привід провести об'єктивну самооцінку нинішнього стану людства.
.jpg/1(27)__198x263.jpg)
67.99(4УКР)3 / 34С(С2)
Г 85
Грищенко С. В. Протидія торгівлі людьми : навч. посіб. / Грищенко С. В. ; Черніг. нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – Чернігів : Лозовий В. М., 2015. – 223 с. – Бібліогр.: с. 209–219, бібліогр. в розд.
Навчальний посібник написаний згідно з вимогами організації навчального процесу у кредитно-трансферній системі. У виданні вміщено навчальний матеріал дисципліни "Протидія торгівлі людьми", пропонується ґрунтовний виклад основних питань курсу: характеристики торгівлі людьми як злочину та порушення прав людини; соціально-педагогічна робота у сфері протидії торгівлі людьми; соціальна профілактика торгівлі людьми в Україні.
Посібник рекомендується для викладачів ВНЗ, студентів спеціальностей "Соціальна педагогіка", "Соціальна робота" і для фахівців, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми.
.jpg/2(28)__197x263.jpg)
341
К 64
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : зб. законодав. актів із змінами та допов. станом на 01 трав. 2018 р. : офіц. текст. – Київ : Правова єдність, 2018. – 96 с.
У виданні представлені Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Загальна декларація прав людини, а також інші нормативні акти станом на 1 травня 2018 року зі змінами й доповненнями.
.jpg/3(28)__197x263.jpg)
343(477)
К 82
Кримінальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 20 трав. 2020 р. : (відповідає офіц. текстові). – Київ : Центр учбової літератури, 2020. – 184 с. – (Кодекси України).
Чинне законодавство зі змінами й доповненнями станом на 20 травня 2020 року (відповідає офіційному текстові)
.jpg/4(28)__197x263.jpg)
67.9 / 341
Л 55
Лизогуб Я. Г. Протидія торгівлі людьми: аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства : навч. посіб. / Я. Г. Лизогуб, С. С. Яценко ; Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Атіка, 2005. – 238, [1] с. – Бібліогр.: с. 224–239.
У навчальному посібнику вперше в Україні в комплексному вигляді висвітлюється питання кримінально-правової протидії торгівлі людьми у порівняльно-правовому аспекті. Дається юридичний аналіз злочину, передбаченого ст. 149 КК України, віддзеркалюється історична еволюція заборони "білого рабства" у світових пам’ятках права, розкривається зміст транснаціональної організованої злочинності у сфері торгівлі людьми. Значне місце у посібнику посідає аналіз зарубіжного кримінального законодавства (ілюструється законодавство 50 різних країн Європи, Азії, Австралійської Співдружності та Океанії).
Для студентів юридичних вузів і факультетів, курсантів вищих навчальних закладів МВС України, аспірантів та ад’юнктів, науковців, а також співробітників спеціальних підрозділів з боротьби з торгівлею людьми, працівників неурядових організацій, які займаються протидією торгівлі людьми.
.jpg/5(27)__197x263.jpg)
67.99(4УКР)5 / 34С(С2)
М 61
Міненкова Н. О. Протидія викраденню дітей. Цивільно-правові аспекти. Міжнародне регулювання. Судова практика : посіб. для суддів / Міненкова Н. О., Печений О. П. – Харків : Харків юридичний, 2011. – 130 с. – (Настільна книга судді).
У посібнику викладена детальна інформація стосовно особливостей застосування Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Наведена судова практика та зроблений детальний аналіз розгляду справ цієї категорії.
Посібник може бути застосований як суддями при розгляді цивільних справ, так і державними установами, на які покладено обов’язок щодо захисту дітей.
Видання також може бути корисним для громадян, у яких виникли проблеми з поверненням їхніх дітей до місця їх постійного проживання.
.jpg/6(28)__197x263.jpg)
343(477)
П 83
Протидія торгівлі людьми в Україні : (зб. законод. актів). – Київ : Нємчінова І. П., 2013. – 92 с.
До пропонованого друкованого видання включено тексти Закону України "Про протидію торгівлі людьми" й постанови Кабінету Міністрів України, прийнятих на виконання Закону України "Про протидію торгівлі людьми", окремі статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України стосовно питань протидії торгівлі людьми.
.jpg/7(27)__195x263.jpg)
67.99(4УКР)3 / 34С(С2)
П 83
Протидія торгівлі людьми : (законодавчі акти) / Орг. з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) [та ін.] ; відп. за вип. Ю. Ю. Сорочик. – Київ : [б. в.], 2011. – 62 с. – Укр., англ.
Як виникла ідея відзначати Міжнародний день боротьби за скасування рабства?
У рабовласницькому суспільстві поділ на вільних та рабів був надзвичайно чітким. Так було і в давній Греції, і в давньому Римі. За античними поняттями, фізична праця вважалася принизливою. Війна, політика, наука та мистецтво – тільки ці заняття були гідними для вільних громадян. Усю виробничу діяльність, усі види фізичної праці виконували раби. Хоча в Римі їх використовували навіть у деяких видах розумової праці – секретарі, читці, переписувальники книг також були невільниками, головним чином греками та сирійцями.
У середні віки, з розповсюдженням християнства у Європі, работоргівля перемістилася в більш віддалені країни. Наприклад, в Османській імперії існували цілі армії, що складалися лише з рабів.
За часів Русі рабів називали холопами. Хазяїн мав повну владу над холопом – міг продати його, віддати в рахунок оплати боргу або навіть убити. Багато людей самі продавали себе в рабство через бідність. Згодом раби офіційно перетворилися на кріпаків. У XVIII столітті рабство стали піддавати осуду діячі руху Просвітництва. До початку ХІХ століття у більшості європейських країн була визнана необхідність скасування рабоволодіння.
Віденський конгрес
Перша у світі міжнародна угода, яка засудила рабство, – Декларація, прийнята у 1815 році на Віденському конгресі. Метою документа було припинення торгівлі людьми в регіоні Атлантики, звільнення рабів у колоніях, що належали країнам Європи, та в США. Попередниця ООН – Ліга Націй – приділяла багато уваги явищу рабства, а після Першої світової війни ця проблема опинилася серед найактуальніших. Прийнята організацією Конвенція про рабство хоч і поставила це явище поза законом, але не передбачала ні механізму дії, ні міжнародного органу, який міг би розглядати порушення. До кінця 30-х років ХХ століття було також прийнято низку міжнародних документів стосовно заборони торгівлі жінками для проституції. Цей злочин у Конвенції про рабство раніше не був прописаний.
З часу свого утворення Організація Об'єднаних Націй продовжила роботу зі скасування рабства. У січні 1947 року Комісія з прав людини розпочала працю над історичним документом. Після двох років засідань, внесення кількохсот правок та більш ніж тисячі голосувань Комісія виробила документ, у якому перелічено всі права, що їх мають усі чоловіки та жінки на нашій планеті. Загальну декларацію з прав людини, стаття 4 якої проголошує заборону рабства в усіх його проявах, було прийнято 10 грудня 1948 року.
2 грудня 1949 року на сесії Генасамблеї ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами. Відтоді 2 грудня щорічно в усьому світі прийнято відзначати як Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Для України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року.
На перший погляд, рабство здається чимось давно забутим та минулим, але, на жаль, це не так. Є сучасні форми рабства, такі як сексуальна експлуатація, торгівля людьми, продаж наречених, шлюби з примусу (цей показник склав більше 15 мільйонів осіб), різні види дитячої праці, насильницьке вербування дітей для використання у збройних конфліктах і боргова кабала.
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства, актуальна для багатьох країн світу, включаючи Україну. Експлуататори отримують прибуток через контроль над іншими людьми та їх експлуатацію. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу.
Законом України "Про протидію торгівлі людьми" визначено, що торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, в тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Під час війни все більше людей, особливо з числа переміщених осіб, потрапляють у скрутне становище. Досить часто вони не розпізнають небезпечних сигналів, не відчувають ризику потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. Щоб применшити такі ризики, щонайменше треба знати елементарні правила поведінки й дотримуватися їх.
У пригоді стануть і ці номери телефонів.
Національна гаряча лінія з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0-800-500-335.
Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, у тому числі щодо безпечного виїзду за кордон: 0-800-505-501.
Ця тема не повинна залишатися без уваги, тому працівники відділу документів із гуманітарних наук та Центру правової інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових підготували віртуальну виставку "2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства". Ознайомлення з виданнями, представленими на ній, – хороший привід провести об'єктивну самооцінку нинішнього стану людства.
67.99(4УКР)3 / 34С(С2)
Г 85
Грищенко С. В. Протидія торгівлі людьми : навч. посіб. / Грищенко С. В. ; Черніг. нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – Чернігів : Лозовий В. М., 2015. – 223 с. – Бібліогр.: с. 209–219, бібліогр. в розд.
Навчальний посібник написаний згідно з вимогами організації навчального процесу у кредитно-трансферній системі. У виданні вміщено навчальний матеріал дисципліни "Протидія торгівлі людьми", пропонується ґрунтовний виклад основних питань курсу: характеристики торгівлі людьми як злочину та порушення прав людини; соціально-педагогічна робота у сфері протидії торгівлі людьми; соціальна профілактика торгівлі людьми в Україні.
Посібник рекомендується для викладачів ВНЗ, студентів спеціальностей "Соціальна педагогіка", "Соціальна робота" і для фахівців, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми.
341
К 64
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : зб. законодав. актів із змінами та допов. станом на 01 трав. 2018 р. : офіц. текст. – Київ : Правова єдність, 2018. – 96 с.
У виданні представлені Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Загальна декларація прав людини, а також інші нормативні акти станом на 1 травня 2018 року зі змінами й доповненнями.
343(477)
К 82
Кримінальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 20 трав. 2020 р. : (відповідає офіц. текстові). – Київ : Центр учбової літератури, 2020. – 184 с. – (Кодекси України).
Чинне законодавство зі змінами й доповненнями станом на 20 травня 2020 року (відповідає офіційному текстові)
67.9 / 341
Л 55
Лизогуб Я. Г. Протидія торгівлі людьми: аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства : навч. посіб. / Я. Г. Лизогуб, С. С. Яценко ; Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Атіка, 2005. – 238, [1] с. – Бібліогр.: с. 224–239.
У навчальному посібнику вперше в Україні в комплексному вигляді висвітлюється питання кримінально-правової протидії торгівлі людьми у порівняльно-правовому аспекті. Дається юридичний аналіз злочину, передбаченого ст. 149 КК України, віддзеркалюється історична еволюція заборони "білого рабства" у світових пам’ятках права, розкривається зміст транснаціональної організованої злочинності у сфері торгівлі людьми. Значне місце у посібнику посідає аналіз зарубіжного кримінального законодавства (ілюструється законодавство 50 різних країн Європи, Азії, Австралійської Співдружності та Океанії).
Для студентів юридичних вузів і факультетів, курсантів вищих навчальних закладів МВС України, аспірантів та ад’юнктів, науковців, а також співробітників спеціальних підрозділів з боротьби з торгівлею людьми, працівників неурядових організацій, які займаються протидією торгівлі людьми.
67.99(4УКР)5 / 34С(С2)
М 61
Міненкова Н. О. Протидія викраденню дітей. Цивільно-правові аспекти. Міжнародне регулювання. Судова практика : посіб. для суддів / Міненкова Н. О., Печений О. П. – Харків : Харків юридичний, 2011. – 130 с. – (Настільна книга судді).
У посібнику викладена детальна інформація стосовно особливостей застосування Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Наведена судова практика та зроблений детальний аналіз розгляду справ цієї категорії.
Посібник може бути застосований як суддями при розгляді цивільних справ, так і державними установами, на які покладено обов’язок щодо захисту дітей.
Видання також може бути корисним для громадян, у яких виникли проблеми з поверненням їхніх дітей до місця їх постійного проживання.
343(477)
П 83
Протидія торгівлі людьми в Україні : (зб. законод. актів). – Київ : Нємчінова І. П., 2013. – 92 с.
До пропонованого друкованого видання включено тексти Закону України "Про протидію торгівлі людьми" й постанови Кабінету Міністрів України, прийнятих на виконання Закону України "Про протидію торгівлі людьми", окремі статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України стосовно питань протидії торгівлі людьми.
67.99(4УКР)3 / 34С(С2)
П 83
Протидія торгівлі людьми : (законодавчі акти) / Орг. з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) [та ін.] ; відп. за вип. Ю. Ю. Сорочик. – Київ : [б. в.], 2011. – 62 с. – Укр., англ.
Підготувала Олена Журман,
бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук
бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук