Микола Хвильовий – романтик і бунтар
Микола Хвильовий (справжнє прізвище – Фітільов, 1893–1933) прийшов у літературу як романтик, який вірив у світлі ідеали революції. Проте сучасники відзначали, що, будучи "революціонером з голови до п'ят", він був також і нещадним критиком усього, що суперечило її ідеалам, адже знав не лише перемоги, а і провали революції, її надію та розпач, світлий сонячний і темний страшний боки. На думку Євгена Маланюка, революції, як її розумів Микола Хвильовий (точніше – Легенді Революції), він віддав свою гарячу юнацьку мрію, свій молодечий романтизм і свій яскравий талант письменника. Це мало би принести в життя митця гармонію, наповнити його змістом, та натомість з'явилося трагічне світовідчуття і глибоке розчарування в ідеології, що, зрештою, і сформувало внутрішню конфліктність його особистості.