ТОЇ СЛАВИ КОЗАЦЬКОЇ ПОВІК НЕ ЗАБУДЕМ (360 річниця битви під Берестечком)

ТОЇ СЛАВИ КОЗАЦЬКОЇ ПОВІК НЕ ЗАБУДЕМ (360 річниця битви під Берестечком)

12.07.2011
362

 

Berestechko

 

ТОЇ СЛАВИ КОЗАЦЬКОЇ ПОВІК НЕ ЗАБУДЕМ

 

(Про відзначення 360-річчя з часу битви під Берестечком)

 

"Ой, чого ти

почорніло, зеленеє поле?

Почорніло я од крові за вольную волю

Круг містечка

Берестечка на чотири милі

Мене славні запорожці своїм трупом вкрили…"

 

Т. Г. Шевченко               
 

 

  Дев’ятої п’ятниці після Великодня Україна вшановує героїв-козаків, які поклали свої голови за її волю на легендарному острові Журавлиха під Берестечком у 1651 році.

  Нині минає 360 років від дня однієї з найбільших в історії тогочасної Європи битв, славетної сторінки українського козацтва. Через зраду татар військо Богдана Хмельницького зазнало поразки. Але Берестечко, наче дзвін, завжди кликало нові покоління українців до боротьби за власну незалежність. І в цьому його неоціненна історична сила.

 

П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 
Про відзначення на державному рівні 360-річчя
з часу битви під Берестечком

 

Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування 1648-1657рр. Коротка історична довідка

 

   Після поразки козацько-селянських повстань кінця 16-го – першої половини 17 ст. польським  магнатам здавалося, що вони остаточно підкорили український народ, виступи на деякий час припинилися, і навіть час від 1638 до 1648 року дістав назву "десятиріччя золотого спокою". Та становище українського народу під владою Речі Посполитої в середині 17 ст. стало особливо тяжким. Не було в Україні жодної верстви населення, яка б не зазнавала кривд і утисків від короля, магнатів та шляхти. І 1648 року в Україні стався вибух – почалася Національно-визвольна війна.

 

 

Причини Національно-визвольної війни (1648-1657рр.):

 

  • козацтво зазнавало постійних утисків: магнати відбирали в них хутори, луки, ставки, млини, примушували платити десятину, за будь яку непокору козаків кидали до в’язниць і мордували;
  • посилилося гноблення селянства. Панщина досягла чотирьох днів на тиждень;
  • у містах українці були усунені від участі в міському самоврядуванні, а їхнє місце посіли іноземці;
  • українцям чинили всілякі перешкоди під час спроб уступити до цеху, зайнятися ремеслом чи торгівлею;
  • посилилася політика насадження уніатства та католицизму, переслідувалося православ’я.

  Наприкінці 1647 р. по всій Україні запалали народні  повстання. На чолі повсталих став талановитий державний діяч і полководець Богдан Хмельницький.

  Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького (1648-1657рр.) проти панування Речі Посполитої та за створення своєї власної держави серед українського народу отримала назву "Хмельниччина".

  У багатовіковій історії українського народу час Визвольної війни займає особливе місце. Український народ піднявся на активну боротьбу за знищення іноземного панування і здобуття спочатку автономної, а потім незалежної демократичної держави, за відродження своєї мови, культури, віри й звичаїв. Головною силою визвольної боротьби виступило селянство. Однак ударною її силою стало козацтво, яке мало добре військо і досвідченого провідника Богдана Хмельницького, який під час війни здобув собі славу найвидатнішого військового й політичного діяча Козацької держави.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

DSC015871. Антонович В. Б. Коротка історія Козаччини / В. Б. Антонович. – К. : Україна, 2004. – 304 с. : ілюстр.

2. Аркас М. М. Історія України-Русі / Микола Аркас. – К. : Вища школа, 1993. – 414 с. : ілюстр.

3. Горєлов М. Є. Держава і цивілізація в історії України / М. Є. Горєлов, О. П. Моця, О. О. Рафальский ; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса, Ін-т археології – К. : Еко-Продакшин, 2009. – 980 с. : ілюстр.

4. Грабовський С. Нариси з історії українського державотворення. – К. : Генеза, 1995. – 607 с.

5. Грушевський М. Історія України-Руси : в 11 т. Т. 7. Козацькі часи - до року 1625 / Михайло Грушевський ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – К. : Наукова думка, 1995. – 624 с.

6. Ілюстрована енциклопедія історії країни : в 3 т. Т. 1. Від найдавнішого часу до кінця 18 ст. – К. : Спалах. – 215 с. : ілюстр.

7. Історія України : навч. посіб. / під. ред. В. А. Смолія. – К. : Альтернативи, 2002. – 472 с.

8. Історія України. Джерельний літопис / за ред. : В. І. Червінського, М. І. Обушного. – К. : Дирекція ФВД, 2008. – 800 с.

9. Коли земля стогнала : друга половина XVI - перша половина XVII / упоряд. В. О. Щербак. – К. : Україна, 1995. – 492 с. : ілюстр.DSC01582

10. Конончук І. М. Історія України від найдавніших часів до помаранчевої революції / І. М. Конончук. – Ніжин : Гідромакс, 2005. – 284 с.

11. Костенко Л. Берестечко : іст. роман. – К. : Укр. Письменник. – 157 с.

12. Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. Т. 3 / упоряд. Валерій Шевчук ; ред. Тарас Гунчак. – К. : Дніпро, 2001. – 504 с.

13. Чуприна В. Хмельниччина 1648-1657 рр. : визвольна війна укр. народу під проводом Б. Хмельницького / Василь Чуприна, Зоя Чуприна – Л. : Світ, 2003. – 176 с

14. Шевчук В. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI-XVIII ст. : у 2 кн. Кн. 1 / Валерій Шевчук. – К. : Грамота, 2007. – 720 с. : ілюстр.15. Омелянчук І. Козацький дух везуть із Берестечка // Урядовий кур’єр. – 2011. – 25 червня (№ 115). – С. 4.

 

Історична постать Богдана Хмельницького

 

BChmielnicki   "Таких людей Провидіння Боже віками тільки породжує в людстві для особливих його намірів і призначень. Він, мавши незвичайний розум, був вельми добродушний і справедливий, у справах національних – досконалий політик, а на війні – безстрашний і заповзятливий вождь".

Смолій В. А. Богдан Хмельницький (Соціально-політичний портрет)

 

  В історії України зіркою першої величини сяє постать великого гетьмана Богдана Хмельницького. Ось уже протягом кількох століть ім’я й державотворча  діяльність цієї людини викликають жвавий інтерес, палкі суперечки, неоднозначні думки та оцінки.

  Богдан Хмельницький – державний діяч, дипломат, полководець, гетьман (1648-1657рр.). Народився в сім’ї чигиринського сотника М. Хмельницького. Спочатку навчався в Київській братській школі, потім – у єзуїтській колегії у Львові. Обдарований від природи, був вельми освіченою для свого часу людиною: крім української, знав польську, російську, латинську, турецьку, татарську й французьку мови. Здобувши освіту, уступив до козацького війська, у складі якого брав участь у війні Польщі з Туреччиною. В битві під Цецорою 1620 р. потрапив до тур. полону, в якому пробув два роки. Брав участь у повстаннях проти Польщі (1630, 1637). У 1648р. був обраний гетьманом Війська Запорізького. Під проводом Хмельницького було утворено українську державу – Гетьманщину. Були налагоджені дипломатичні відносини з іншими державами. За Хмельницького відбулися Переяславська Рада 1654, об’єднання України з Росією. Оцінка постаті Хмельницького досить суперечлива:від його обожнення (козацькі літописи, "Історія Русів", народні думи, пісні 17-18 ст., В. К. Липинський та ін.) до осуду (М. І. Костомаров, П. О. Куліш, Т. Г. Шевченко, М. С. Грушевський). Але в цілому образ Хмельницького, як видатного державного діяча і полководця глибоко увійшов у свідомість української нації. На честь Хмельницького 1888 р. у Києві споруджено пам’ятник. 1954 на карті України з’явилися місто Хмельницький та Хмельницька (кол. Кам’янець-Подільська) область; м. Переяслав перейменований на Переяслав-Хмельницький. 1943 було запроваджено орден Богдана Хмельницького, його ім’я присвоєне багатьом військовим з’єднанням.

  Велич людини і пам’ять про неї визначаються її ділами. Життя і справа Богдана Хмельницького були віддані боротьбі за єдність і самостійність українського народу. Це забезпечило йому видатне місце не лише у вітчизняній, а й світовій історії, у нетлінній пам’яті нащадків.

Повернутись
Поділитись: