БЕЗ МОВИ НЕМАЄ НАЦІЇ

БЕЗ МОВИ НЕМАЄ НАЦІЇ

08.11.2019
407

0  

 БЕЗ МОВИ НЕМАЄ НАЦІЇ
  (До Дня української писемності та мови)

 

Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще.
  Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу,
  його історична пам'ять, найцінніше надбання віків,
  мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття,
  сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.
  Олесь Гончар

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".
  За православним календарем – це день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
  Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так, на початку ХІІ ст. виникла перша редакція "Повісті минулих літ".
  Традиційно в День української писемності та мови покладають квіти до пам'ятника Нестора Літописця, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які видають літературу українською мовою, проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності з метою єднання навколо мови тощо.
  До Дня української писемності та мови працівники відділу документів із гуманітарних наук підготували віртуальну виставку "Без мови немає нації".
01

81.411.4
А 21
  Авраменко Олександр Миколайович. 100 експрес-уроків української : [навч. посіб.] / Олександр Авраменко. – Київ : Книголав, 2016. – 191, [1] с. : іл. – Бібліогр.: с. 186.

  Вивчати українську стало ще простіше. Цей кишеньковий посібник містить 100 експрес-уроків від Олександра Авраменка, які в доступній формі навчають норм сучасної української мови.

02

811.161.2
А 21
  Авраменко Олександр Миколайович. 100 експрес-уроків української : [посібник]. Ч. 2 / Олександр Авраменко. – Київ : Книголав, 2017. – 191 с. : іл. – Бібліогр.: с. 186.

  Ця книжка є продовженням уже відомого посібника "100 експрес-уроків української". Вона містить ще одну сотню мовних історій, які в доступній формі навчають норм сучасної української мови. Цей кишеньковий посібник допоможе вам більш упевнено й грамотно говорити українською. Працюючи над книжкою, пан Олександр мав задум у легкій та цікавій формі розповісти про поширені помилки як у приватному спілкуванні, так і в офіційному.

03

811.161.2
А 72
  Антисуржик : [вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити] : навч. посіб. / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка ; за заг. ред. Олександри Сербенської. – Вид. 3-тє, допов. і перероб. – Львів : Апріорі, 2017. – 302 с. – Бібліогр.: с. 296.

  Духовне багатство людини й суспільства визначає багато чинників, серед яких надзвичайно важливими є глибоке пізнання та освоєння народної моралі, етикету, культури мовлення. Як чемно та шанобливо привітатися, спілкуватися, у різних ситуаціях поводитись у суспільстві? Як працювати над формуванням своєї мовної особистості та домогтися того, щоб власне мовлення – усне і писемне – набувало ознак вишуканості, характеризувало інтелігентність людини? На ці запитання, хоч частково, дає відповідь пропонований посібник.

04

81.411.4
Б 48
  Береза Тарас. Гарна мова - одним словом: словник вишуканої української мови / Тарас Береза. – Львів : Апріорі, 2015. – 417, [2] с. – Бібліогр.: с. 382–417.

  Словник вишуканої української мови – данина великій мовній спадщині, яку у різні часи з нами щедро розділяли майстри художнього пера. Автор опрацював кращі твори української та світової літератури, вибрані уривки з яких слугують доладними ілюстраціями до цього видання. Від Пантелеймона Куліша до Мирослава Дочинця, від Даніеля Дефо до Джеймса Паттерсона, – таким є безмежжя авторського лету упродовж XVIII–XXI століть. Понад 1500 словникових одиниць дозволять користувачам поглибити знання рідної мови, збагатити активний словниковий запас, розмовляти і писати українською мовою якнайвишуканіше.

05

811.161.2
Б 48
  Береза Тарас. Мовою бестселерів : сучас. слов. живої мови / Тарас Береза. – Львів : Апріорі, 2017. – 798 с.

  Сучасний словник живої мови "Мовою бестселерів" розкриває фразеологічне багатство рідної мови. Автор опрацював близько 3000 усталених та оказійних висловів української та світової літератури. Словник занурить Вас у безмежний океан фразеологізмів. 600 творів від найкращих майстрів художнього пера роблять це ювілейне авторське видання правдивим сучасним бестселером!

06

81.411.1
Г 93
  Губерначук Станіслав Сергійович. Прадавність української мови / Станіслав Губерначук. – Київ : Четверта хвиля, 2010. – 352 с. : іл. – Бібліогр.: с. 346–351.

  У книзі представлені напрацювання автора як фахового філолога за кілька десятків років досліджень найдавніших початків української мови. Читачі довідаються, як ще з раннього кам'яного віку, коли людина почала виголошувати первісні членоподільні звуки, а за ними і звуконаслідувальні мовні одиниці, витворювалися, віками удосконалювалися і передавалися від покоління до покоління потужні зародкові прамовні пласти, які з часом стали основою формування розвоєвої бази української мови: первовічні вигуки й частки, корені багатьох слів, пов'язаних із первісним збиральництвом-мисливством, початковими хліборобством, тваринництвом, будівництвом, металовиробництвом, як і тотемічними та сонцепоклонницькими віруваннями тощо. У доісторичних часах автор простежує і деякі морфологічні, словотвірні, синтаксичні та образно-поетичні особливості нашої рідної мови. Підтвердженням висновків автора є найдавніші жанри української словесності: народні замовляння та казки, обрядові пісні сонцепоклонницького походження, корінні імена особові, географічні назви, а також ведійські, античні та давньоукраїнські писемні джерела.

07

81.411.1 / 4У
К 21
  Караванський С. Секрети української мови / Святослав Караванський. – Вид. 2-ге, розширене. – Львів : БаК, 2009. – 343,[1] с.

  "Секрети української мови" – це популярна розповідь про самобутні риси української мови, зачесані під канцелярську гребінку під дією асиміляторських заходів. Автор розглядає всі галузі "мовного господарства", зачеплені руйнацією: орфоепію, лексику, словотвір, правопис і частково граматику. Описано методи, застосовувані для упослідження українського слова. Наведено поради, як долати дискримінаційну спадщину минулого. Велику увагу приділено невикористаним можливостям українського словотвору. Додано словнички шельмованої, упослідженої та безпідставно занедбаної української лексики. "Секрети української мови" розраховано на широке коло шанувальників рідного слова від школярів до державних діячів.

08

81.411.1 / 4У
К 56
  Коваль А. П. Спочатку було Слово: крилаті вислови біблійного походження в українській мові / А. П. Коваль. – Київ : Либідь, 2001. – 311 с. : іл.

  Біблія – найпоширеніша у світі книжка, з якої наш народ протягом століть поповнював фразеологічний запас української мови, збагачуючи її. Крилаті вислови у цьому виданні подаються не в алфавітному порядку, а в такій послідовності, в якій вони вжиті у Біблії, так що читач матиме змогу уявити, як побудовано Біблію, яким є зміст і стиль викладу кожної частини. У висловах фіксуються зміни у змісті й формі, які відбулися за час їх існування в українській мові; усі наявні значення висловів ілюструються цитатами з творів українських письменників.

09

81.411.1 / 4У
М 74
  Мова – народ. Висловлювання про мову та її значення в житті народу / упоряд. Олекса Тихий. – Київ : Смолоскип, 2007. – 414, [1] с. : табл. – Бібліогр. в тексті.

  У книзі "Мова – народ" зібрано документи і висловлювання видатних людей про мову (понад 250 авторів та документів). Декілька розділів збірки ("Письменники, вчені та поети про роль та значення мови в житті народу", "Ставлення до мови", "Патріотизм") присвячені загальним питанням значення рідної мови, інші розділи ("Тарас Шевченко про мову", "Доля української мови в історичному плані", "Трохи статистики") присвячені українській мові.

10

81.411.1 / 4У
М31
  Масенко Л. Т. Мова і суспільство. Постколоніальний вимір / Л. Т. Масенко. – Київ : Просвіта : КМ "Академія", 2004. – 162, [1] с. – Бібліогр. в підряд. прим.

  У книжці висвітлено питання історії української літературної мови, форм побутування української мови та її сучасного стану. Дослідження здійснено в соціолінгвістичному аспекті: мовні проблеми розглядаються у їх зв'язку із суспільними, розкрито соціальну зумовленість мовних явищ, досліджено специфіку мовної політики КПРС на українських теренах і її роль у формуванні сучасного двомовного соціуму України. Основні поняття соціолінгвістики – мовна ситуація, мовний конфлікт, мовна стійкість – висвітлено в контексті українських реалій.

11

81.411.1 / 4У
О-36
  Огієнко Іван Іванович. Історія української літературної мови / І. Огієнко ; [упоряд. М. Тимошик]. – Київ : Наша культура і наука, 2004. – 434 с. : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим., та с. 402.

  Це одна з етапних праць ученого, яка за радянських часів вважалася особливо крамольною. В історичному розрізі, доступно і переконливо автор показав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків, і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як "душі нації", "найціннішого скарбу" народу. Водночас переконливо з'ясовується, яких негативних наслідків завдали процесові творення літературної мови репресії цензурних відомств царської Росії та політика партійно-більшовицького терору проти українського відродження в 20–30-х роках XX століття.

12

81.411.4 / 4У
О-77
  Островський Володимир Іванович. А українською кажуть так... / В. І. Островський, Г. Ф. Островська. – 2-е вид., допов. й випр. – Тернопіль : Терно-граф, 2013. – 454 с. – Бібліогр.: с. 452–454 та в прим.

  Відомий мовознавець Святослав Караванський сказав про цю працю "Мовні скарби!". Професор І. П. Ющук висловився докладніше: "Це справді надзвичайно глибока, цінна й корисна праця. Стільки матеріалу в ній охоплено, стільки тонких і доречних спостережень!".

13

81.411.1 / 4У
П 27
  Пересопницьке Євангеліє 1556–1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. мови, Укр. мовно-інформ. фонд ; [вид. підгот. І. П. Чепіга за участю Л. А. Гнатенко ; наук. ред. В. В. Німчук ; редкол.: О. С. Онищенко (голова) та ін.]. – Вид. 2-ге, допов. – Київ : [б. в.] (Друкарня НБУ ім. В. І. Вернадського), 2011. – 699 c., [48] арк. іл.

  Пересопницьке Євангеліє – визначна пам'ятка української мови та книжкового мистецтва XVI ст. загальнослов'янського значення – уперше публікується в повному обсязі. Це – один з перших перекладів українською мовою канонічного євангельського тексту.
  Видання супроводжується науковими дослідженнями про рукопис та повним словопокажчиком з вичерпною граматичною характеристикою кожної словоформи та її локалізацією в тексті.

14

84(4РОС)
П 42
  Повість минулих літ : літопис. оповіді / переказ В. Близнеця, худож. В. В. Якутович, [наук. кер., авт. післямови В. В. Яременко]. – Київ : Веселка, 2002. – 225, [2] с. : іл. –(Історична бібліотека для дітей "Золоті ворота"). – Бібліогр. в підрядк. прим.

  "Повість минулих літ" – перша у Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східнихслов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди.

15

81.2 / 4С
Р 15
  Радевич-Винницький Ярослав. Мова і нація : тези про місце і роль мови в національному відродженні України / Ярослав Радевич-Винницький, Василь Іванишин. – Вид. 6-те, допов. – Львів : Апріорі, 2012. – 210 с.

  Пропонована праця в лаконічній формі тез широко висвітлює мовознавчу проблематику, пов'язану із суттю, роллю та функціонуванням мови в суспільстві, розкриває механізм денаціоналізації народу на мовному грунті, подає науковий матеріал, необхідний кожному громадянинові для вироблення мовознавчого світогляду, належного ставлення до рідної та інших мов.

16

81.411.4
Р 49
  Різників О. Спадщина тисячоліть: українська мова. Чим вона багатша за інші? / Олекса Різників. – Вид. 2-ге, допов., перероб. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2011. – 191 с. – Бібліогр.: с. 185–189.

  У книзі вперше у нашому мовознавстві висвітлено таку актуальну тему як багатство української мови, яку автор ретельно обґрунтовує на основі різноманітних наукових джерел, досліджуючи фонетичні, морфемні, морфологічні, синтаксичні особливості української мови. Посібник доповнено поезіями автора, новелами.

17

81.411.1 / 4У
Р88
  Русанівський В. М. Історія української літературної мови : підруч. для гуманіт. спец. вищ. навч. закл. / В. М. Русанівський. – Київ : АртЕк, 2001. – 423 с. – Бібліогр.: с. 414.

  Якою була функціонально перша українсько-руська літературна мова? Звідки вона прийшла? Які були в ній стилі і яка була між ними відмінність? Ви знайдете відповіді на ці питання в пропонованому підручнику. Далі ви довідаєтесь, як старослов'янська мова, що нею починалася українсько-руська писемність, поступово перетворюється в староукраїнську і дістанете відповідь на таке непросте запитання: чому староросійська літературна мова, яка живилася тими ж джерелами, що й старослов'янська, утвердилася як літературна, а староукраїнська занепала. Висвітлюються тут і початки зародження нової української літературної мови, і боротьба за розширення її функціональних меж у XX ст.

18

81.411.4
С 29
  Селезньов Володимир. Мовні війни : міф про "зіпсованість" укр. мови / Володимир Селезньов. – Харків : Vivat, 2016. – 255, [1] с. – Бібліогр.: с. 232–243.

  Сьогодні часто тиражують твердження, нібито українська мова – це та сама російська, але зіпсована польськими та "галицькими" словами. Чи так суттєво вплинула польська мова на українську? Скільки полонізмів та інших запозичень насправді містить українська мова? Узагалі, чи шкідливі запозичення і як саме взаємодіють різні мови? У книжці вперше комплексно розглянуто ці та інші мовні питання і спростовано міф про "зіпсованість" української мови полонізмами, "галицизмами", неологізмами тощо.

19

81.411.1 / 4У
Ф 24
  Фаріон І. Д. Мова – краса і сила. Суспільно-креативна роль української мови в XI–середині XIX ст. / Ірина Фаріон ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". – 4-тє вид. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 211 с. – Бібліогр.: с. 195–206.

  Це дослідження перше в українському мовознавстві, у якому взаємини між мовою і людиною, мовою і нацією, мовою і державою розглянуто в онтологічно-діяхронному розтині: мова не лише передумова буття людини і суспільства – вона основа його творення упродовж століть (від ХІ до середини ХІХ століття). Унікальність і феноменальність української ситуації у тому, що не держава стояла на сторожі мови, а мова забезпечила собою всі можливості для відродження нації та держави. Цей феномен криється у метафоричному визначенні мови як "краси і сили". "Краса" – це найвідкритіший звуковий бік мови, а "сила" – це її суспільно-креативна роль в українському націє- та державотворенні. Краса і сила мови – це те, що "двигнуло з упадку ту масу, якій, бачилося, не було рятунку" (І. Франко).

 Підготувала:
бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук
О. Л. Журман

Повернутись
Поділитись: