ОПУСТЕЛЮВАННЯ І ЗАСУХА – ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

ОПУСТЕЛЮВАННЯ І ЗАСУХА – ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

16.06.2020
317

ОПУСТЕЛЮВАННЯ І ЗАСУХА – ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

  017 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. 1994 року цього дня була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням та посухами. У її рамках опустелювання розглядається не як процес утворення пустель, а як будь-яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників.
  Опустелювання можна назвати одним із найтривожніших світових процесів деградації навколишнього середовища. Опустелювання – це процес безповоротної зміни ґрунту й рослинності і зниження біологічної продуктивності, який в екстремальних випадках може призвести до повного руйнування біосферного потенціалу та перетворення території на пустелю.
  При нестачі або відсутності опадів протягом тривалого періоду часу при підвищених температурах та зниженні вологості виникають посухи.
  Посухи та опустелювання обертаються не тільки економічними втратами, а й серйозними наслідками для здоров’я та життя населення. Піщані бурі в пустелях призводять до зростання випадків захворювань на астму та інші респіраторні недуги серед населення прилеглих районів і навіть до загибелі людей.
  Найбільш ефективні заходи боротьби с опустелюванням – збільшення лісистості; розробка проєктів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни; встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; заходи зі збереження й відтворення родючості ґрунтів.
  Для зниження шкідливого впливу посух застосовують агротехнічні заходи: снігозатримання, культивацію міжрядь, зрошення, обводнення територій.
  Працівники відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук підготували віртуальну книжкову виставку "Опустелювання і засуха – глобальні проблеми". На виставці представлені книги та статті з періодичних видань, у яких розглянуто методи боротьби з опустелюванням і дії, спрямовані на зниження шкідливого впливу посух. 

 

3

  Деградація ґрунтів у світі, досвід її попередження і подолання / В. В. Медведєв [та ін.]. ; Нац. наук. центр "Ін-т ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського", Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків : Стильна типографія, 2018. – 168 с.

  У книзі розглянуто стан ґрунтового покриву на всіх континентах світу, а також в Україні, причини поширення деградації і провідні процеси у ґрунтах, що її супроводжують. Подано коротку характеристику організаційних, технологічних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження й подолання деградації. Викладено рекомендації з коригування державної стратегії використання ґрунтів, земельної реформи та основні правила для землекористувачів, що унеможливлюють прояви деградації.

2   Харитоненко Р. А. Оцінка впливу деградаційних процесів на продуктивний потенціал сільськогосподарських земель: монографія / Р. А. Харитоненко, Є. В. Бутенко ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. – Київ : НУБіП України, 2019. – 202 с.

  У монографії викладено авторський підхід до оцінювання впливу деградаційних процесів на продуктивність сільськогосподарських земель на регіональному рівні. Відображено особливості створення агроформувань упродовж земельної реформи.
  Розроблено економіко-математичну модель для оцінювання впливу водної ерозії ґрунтів, балансу поживних речовин на продуктивність орних земель. Запропоновано оптимізацію у використанні орних земель у Лісостеповій Правобережній провінції Київської області.
 1

  Колмаз Ю. Т. Оцінювання процесів деградації земель та опустелювання: світовий та вітчизняний досвід / Ю. Т. Колмаз, О. О. Ракоїд, Л. Д. Проценко, О. В. Легка // Агроекологічний журнал. – 2015. – № 1. – С. 8–21.

  Проаналізовано показники (індикатори) й дані, що характеризують поширеність деградації земель в Україні, а також системи збору відповідної інформації. Досліджено їх достатність і придатність у контексті визначення можливості досягнення нейтрального рівня деградації земель та інших цілей сталого землекористування з урахуванням міжнародного досвіду і зобов’язання України як Сторони Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці.

1

  Предместніков О. Г. Регіональні особливості створення національних природних парків у степовій зоні: (на прикладі Херсонської області) / О. Г. Предместніков // Агроекологічний журнал. – 2009. – № 3. – С. 28–33.

  Наведено дані про створення в Херсонській обл. національних природних парків "Нижньодніпровський", "Олешківські піски" та "Джарилгацький". Запропоновано схему функціонального зонування території національних парків відповідно до світових стандартів. Виділення заповідної, рекреаційної та господарської зон дасть змогу в належному обсязі проводити природоохоронну, наукову і рекреаційну діяльність.

1

  Тараріко Ю. О. Створення біоенергетичних агроекосистем у контексті уповільнення процесів опустелювання / Ю. О. Тараріко, Л. В. Дацько // Агроекологічний журнал. – 2014. – № 4. – С. 7–10.

  На базі стаціонарних агротехнічних дослідів здійснено оцінювання агроресурсного потенціалу територій Лісостепу і Степу. Обґрунтовано, що комплексне використання сучасних технологічних можливостей та створення ланцюгів безвідходних виробничих циклів дають змогу оптимально розподілити органічний вуглець рослинної біомаси між продовольством, енергоносіями і ґрунтом із супутнім переходом до біоорганічної системи землеробства. Формування аграрних виробничих систем на біоенергетичній основі дає змогу реалізувати агроресурсний потенціал сільськогосподарських територій, зменшити інтенсивність деградаційних процесів ґрунтового покриву, тобто процесів опустелювання, підвищити енергетичну незалежність і продовольчу безпеку країни.

 5а

  Заморока А. Рецепт приготування... пустелі / А. Заморока // Вічний мандрівник – 2019. – № 1/2. – С. 74–79.

  Стаття ознайомлює з історією виникнення пустелі в Херсонській області – Олешківських пісків.
  "…Ці відкриті вітрам піщані масиви або, як їх іще називають, арени протяглись вервицею вздовж лівобережжя Дніпра між Кінбурнською косою і Новою Каховкою. Гнані холодними східними вітрами, сипкі і рухливі кучугури-дюни стали мовчазними свідками людської недбалості, нагадуючи нам про крихкість екологічного балансу. Єдина європейська пустеля – це результат людської діяльності…" – зазначає автор.

 6

  Катеринчук І. No-till: шляхом проб і помилок / І. Катеринчук // Пропозиція : Головний журнал з питань агробізнесу. – 2019. – № 10. – С. 40–44.

  У статті йдеться про  поєднання кількох операцій обробітку ґрунту в одному технологічному процесі.
  "No-till"-технологія – це сучасна модель обробітку ґрунту, при якій він не обробляється традиційним, механічним і звичним для нас способом за допомогою оранки, а вкривається мульчею (подрібненими залишками рослинних культур).«Нульовий» спосіб землеробства не слід сприймати спрощено, лише як відмову від оранки, оскільки цей метод – насамперед складна технологічна модель, яка вимагає і особливих знань, і наявності висококваліфікованих фахівців, і спеціальної техніки, тому позитивний ефект від її застосування можна отримати, лише використовуючи комплексний та системний підхід.

 7

  Сидоренко В. Системи крапельного зрошення: технології, тенденції, використання / В. Сидоренко // Пропозиція : Головний журнал з питань агробізнесу. – 2019. – № 7. – С. 170–175.

  Крапельне зрошення – метод поливу, при якому вода по крапельних трубках подається безпосередньо у прикореневу зону вирощуваних рослин регульованими малими порціями за допомогою дозаторів-крапельниць. У статті описано  еколого-агромеліоративний стан зрошуваних земель, розглянуто технології зрошення, подано рекомендації з добору типу поливного трубопроводу.

 8

  Волощук М. Глобальний характер загрози сучасної деградації ґрунтів / М. Волощук, О. Іванишин // Екологічний вісник. – 2018. – № 3. – С. 6–10.

  На території України спостерігається складна екологічна ситуація з ґрунтовим покривом. Серед деградаційних процесів провідне місце посідає ерозія ґрунтів, яка є найбільш істотним чинником зниження продуктивності земельних ресурсів. На думку вчених, охорона земель від деградаційних процесів – одна з актуальних проблем. Проблема деградації ґрунтів визначається тим, що не можна зберегти рослинний покрив, тваринний світ, чисту воду і повітря без збереження родючості ґрунтового покриву та подолання процесів деградації ґрунтів, які унеможливлюють нормальне функціонування біосфери та екологічного добробуту людей. Усе це викликає гостру потребу в систематичних, цілеспрямованих, комплексних дослідженнях, розробці системи заходів із запобігання негативним процесам, конструюванні екологічно стійких агроекосистем.

 4

  Захист ґрунтів від ерозії на рівні окремих землекористувань в сучасних умовах  / О. В. Круглов, В. П. Коляда, П. Г. Назарак, А. О. Ачасова, М. В. Шевченко // Вісник аграрної науки. – 2018. – № 10. – С. 66–74.

   У статті окреслена демонстрація алгоритму дій із сучасної протиерозійної оптимізації структури землекористування на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства. Встановлена невідповідність нинішнього використання земель вимогам ґрунтозбереження. На засадах аналізу потенційних втрат земель для території сільськогосподарських заводських зон визначена підвищена ерозійна небезпека. У статті запропоновано зміни структури сівозміни зі створенням 4-польової захисної сівозміни для ерозійно небезпечних ділянок і 6-польової сівозміни – на іншій території. Математичне моделювання ерозії при різних сценаріях довело,що застосування оновленої структури сівозміни дозволить знизити ерозію до рівня безпеки. Запобігти ерозії можливо за допомогою організаційних та агротехнічних заходів,які потребують мінімальних економічних затрат.

4

  Тарасов В. І. Вплив прияружно-прибалкових лісосмуг на ерозійно-акумулятивний процес на улоговинних схилах / В. І. Тарасов // Вісник аграрної науки. – 2018. – № 12. – С. 65–70.

  Розглянуто теорію розподілу дрібнозему на улоговинних схилах під впливом прияружно-прибалкових лісосмуг. Також привертається увага до відновлення лісомеліоративних робіт на територіях сільськогосподарського землекористування.

4   Вожегова Р. Зрошення – головний елемент сучасних агротехнологій в умовах Південного Степу України / Р. А. Вожегова // Вісник аграрної науки. – 2019. – № 11. – С. 67–74.

  У статті науково обґрунтовуються напрями застосування зрошення в сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур у посушливих умовах Південного Степу України.
  Авторка вважає,що за умов регіональних змін клімату у зрошувальному землеробстві України слід використовувати інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на застосуванні інноваційних підходів з оптимізацією різних способів поливу та режимів зрошення, системи удобрення, обробітку ґрунту й захисту рослин. У статті запропоновано структуру посівних площ та сівозмін на зрошуваних землях України для раціонального використання зрошуваних земель і запобігання негативному впливу зовнішніх чинників природного та антропогенного характеру. Розроблено методологічні й методичні підходи з інтегрального оцінювання зрошуваних земель для їх раціонального використання, запобігання розвиткові деградаційних процесів, охорони та відтворення родючості. Удосконалено ресурсоощадні технології вирощування різних за біологічними властивостями культур із дотриманням проєктних нормативних витрат, установлених ученими Інституту зрошувального землеробства та інших наукових установ НААН; розроблено наукові підходи з державно-приватного партнерства в системі та управлінні водними ресурсами; визначено інструменти державної підтримки й регулювання підприємницької діяльності в галузі зрошувального землеробства.
  На думку авторки, найважливішими на найближчу перспективу будуть питання зменшення всіх видів ресурсних витрат на зрошення та інші елементи агротехнологій в умовах регіональних змін клімату. Для цього потрібно розробити нові наукові підходи із застосування інноваційних технологій штучного зволоження на засадах мінімізації витрат води, енергії, праці й коштів, нормування поливної води, добрив, пестицидів і біопрепаратів, урахування розташування кореневої системи культур для визначення оптимальних поливних норм, використання сонячної енергії для альтернативних джерел енергії.
   Підготувала Наталя Карбовська, завідувачка відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук

Повернутись
Поділитись: