БРАТИ БОГОЛЮБОВИ

БРАТИ БОГОЛЮБОВИ

24.06.2020
334

БРАТИ БОГОЛЮБОВИ

 

  01Продовжуючи цикл виставок "Видатні діячі науки і техніки",02 працівники відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук підготували віртуальну виставку про видатних учених – братів Боголюбових.
  У ХХ ст. в родині Боголюбових народилося троє синів. Батько Микола Михайлович, священник, професор богослов’я, і мати Ольга Миколаївна, вчителька музики, виховали трьох учених: великого математика і фізика-теоретика ХХ століття академіка Академії наук СРСР Миколу Боголюбова; історика математики і механіки, члена-кореспондента Національної академії наук України Олексія Боголюбова; сходознавця, академіка Російської академії наук Михайла Боголюбова.
  Найвідоміший серед трьох братів старший – всесвітньо відомий математик, фізик-теоретик, академік АН СРСР Микола Боголюбов. Його внесок у розвиток науки в Україні величезний. Микола Боголюбов – один із творців водневої бомби, розробник квантової теорії поля, теорії твердого тіла, надпровідності, надплинності, теорії часток. Ним створений у Києві Інститут теоретичної фізики, який Микола Миколайович очолював сім років. Микола Боголюбов був засновником і директором всесвітньо відомого Об’єднаного інституту ядерних досліджень у Дубні. Микола Боголюбов – двічі Герой Соціалістичної Праці, двічі лауреат Сталінської премії, лауреат Ленінської, Державної премій. Нагороджений шістьма орденами Леніна, удостоєний численних міжнародних та академічних нагород. До 110-річчя від дня народження Миколи Миколайовича у відділі документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук була підготовлена книжково-ілюстративна виставка про його життя і діяльність.
  03 Середній брат Олексій, член-кореспондент НАНУ, поєднав у собі дві складові – гуманітарну та інженерно-математичну. Він став істориком математики, механіки світового рівня, опублікував понад 500 праць. Олексій Боголюбов першим розпочав глибоке вивчення механіки машин. На його студіях порушувалися питання розвитку математичної освіти в Україні, філософські й методологічні питання механіко-математичних дисциплін, гідромеханіки, теорії пружності. Створена ним школа в галузі історії науки була визначальною для становлення в нашій країні цього наукового напряму. На сайті 04бібліотеки розміщено статтю про життя і діяльність Олексія Боголюбова "Видатні земляки. Боголюбов Олексій Миколайович".
  Молодший брат Михайло, академік АН СРСР, а згодом РАН, – філолог, поліглот, знавець не тільки європейських класичних мов, але й східних, таких як іранська, ягнобська, семітські мови, японська, хорезмська, таджицька та інші, – присвятив своє життя вивченню й дослідженню стародавніх і середньоіранських мов, дешифруванню стародавніх пам’яток письменності. Здійснив колосальний вклад у розвиток та зміцнення культурних і суспільних зв’язків між Росією та Японією. 
  Однією з найважливіших цінностей для Боголюбових було відчуття родини. Вони надзвичайно тісно були пов’язані духовно і все життя підтримували одне одного. Не обділила доля талантами й нащадків цієї родини. Микола Миколайович Боголюбов – російський математик та фізик-теоретик. Він – доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент РАН. Павло Миколайович Боголюбов – фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор. Микола Михайлович Боголюбов  – фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук.
  Ознайомившись детально з документами, представленими на виставці, дійдемо висновку, що кожен із братів Боголюбових був видатним ученим і здійснив неоціненний внесок до світової науки.

05     Боголюбов О. М. Николай Михайлович Боголюбов // Энциклопедия современной Украины. – Т. 3. – К., 2001. – С. 140.

 06

  Гнатюк М. Сто найвідоміших українців: [М. М. Боголюбов] / М. Гнатюк та ін. – Київ: Орфей, 2001.– С. 81.

  Сто портретів видатних представників українського народу – це долі ста непересічних постатей, які присвятили себе боротьбі за українську державу, її розбудові, ратним подвигам та політичній діяльності, створенню художніх шедеврів, унікальних літературних творів і чудес техніки. Та хоч би чим вони займалися, всіх їх об’єднує українська земля, на якій вони народились і процвітанню якої присвятили своє життя, талант і покликання. Прочитавши цю книжку, читач іще раз переконається в тому, якою багатющою на славнозвісних героїв є Україна.

 07   Грищенко О. С. М. М. Боголюбов – творець фізики сучасності / О. С. Грищенко, С. А. Пудченко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 3 : Фізика і математика у вищій і середній школі. – 2017. – Вип. 8. – С. 51–58.
 08

  Харитонова М. О. Родина Боголюбових / М. О. Харитонова, І. Д. Євдокименко // Питання історії науки і техніки – 2011. – № 4. – C. 63–71.

  100-річчя від дня народження фізика й математика Миколи Миколайовича Боголюбова відзначає весь науковий світ. У статті розглядаються життєвий шлях і творча діяльність декількох поколінь Боголюбових, починаючи від ХVІІ сторіччя до нашого часу.

 09

  Шаров І. Вчені України: 100 видатних імен: [М. М. Боголюбов] / Ігор Шаров. – Київ: Видавництво "АртЕк", 2006. – С. 48–55.

  Книга кандидата історичних наук, народного депутата України Ігоря Шарова репрезентує сто видатних учених України, які є гордістю, славою, духовним надбанням нації.

 10

  Шаромова В. Українські фізики та астрономи: [М. М. Боголюбов] / Віра Шаромова. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – С. 21.

  На терені фізичних досліджень українці здобули багато першовартісних результатів, які є вагомим внеском у розвиток світової науки. У посібнику-довіднику вміщено короткі відомості про життя й наукову діяльність понад 510 українських фізиків та 98 астрономів, видатних винахідників минулого та сучасності. Зокрема, подано відомості про вчених, які народились і працювали в Україні, іноземних учених українського походження. Подано також хронологію визначних досягнень, наукових здобутків, технічних винаходів, відкриттів, зроблених українськими фізиками та астрономами. Читач знайде в посібнику стислу інформацію про астрономічні заклади в Україні. Посібник містить також розділ "Географія місць народження українських фізиків та астрономів". Посібник призначений для вчителів фізики й астрономії, учнів загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів та студентів, усіх, хто цікавиться історією розвитку фізики й астрономії.

 

  Загородній А. Г. Створення і розвиток Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України: до 50-річчя від часу заснування установи / А. Г. Загородній // Вісник НАН України. – 2016. – № 1. – С. 107–117.

  Розглянуто основні віхи історії Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, формування та розвитку наукових шкіл. Окреслено головні напрями діяльності Інституту і найвагоміші наукові здобутки його співробітників.

 

  Национальная академия наук Украины 1918–2008: к 90-летию со дня основания: [М. М. Боголюбов] / глав. ред. Б. Е. Патон. – Киев : Издательство КММ, 2008. – С. 227–228, 270, 276–277, 295.

  Книга присвячена історії Національної академії наук України з моменту її заснування (1918) до сьогоднішнього дня. Основна увага зосереджена на життєздатності академічної моделі В. І. Вернадського, становленні структури, наукових шкіл і напрямів Академії, демонстрації наукових досягнень, їх впливі на виробничу й суспільну практику, на ролі Академії як основи національної наукової системи.

 

  Самойленко А. Через терни – до знань : до 100-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України О. М. Боголюбова / А. Самойленко // Вісник Національної академії наук України. – 2011. – № 3. – С. 58–60.

  Олексій Миколайович Боголюбов увійшов в історію вітчизняної та світової наукової думки не тільки як видатний учений, але і як талановитий педагог та фундатор української школи в галузі історії математичних дисциплін. Нелегким видався його шлях у науку, проте, подолавши всі життєві перешкоди, Олексій Боголюбов понад 40 років присвятив самовідданій праці в академічних установах різного профілю. Дослідження О. М. Боголюбова у сфері математичної освіти, філософських і методологічних питань механіки й математики, історії операційного числення, гідромеханіки, теорії пружності поповнили скарбницю української науки.

 

  Творець теоретичної і математичної фізики: до 110-річчя від дня народж. акад. М. М. Боголюбова / [Д. В. Аносов та ін. ; редкол.: Б. Є. Патон (голова) та ін.] ; НАН України, Ін-т теорет. фізики ім. М. М. Боголюбова, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ : Академперіодика, 2019. – 530 с.

  Висвітлено життєвий і творчий шлях видатного математика та фізика-теоретика, академіка М. М. Боголюбова. Розкрито фундаментальний внесок ученого у формування і розвиток багатьох розділів математики, механіки, фізики. Показано, що започатковані й розвинуті ним нові напрями в галузях диференціальних рівнянь, нелінійної механіки, математичної фізики, теорій надплинності, надпровідності, квантової теорії поля, фізики високих енергій актуальні і для сьогоднішньої науки. Розкрита роль ученого у створенні нових наукових установ, лабораторій, кафедр. Наведено приклади створених ним наукових шкіл. Книга становить значний інтерес для дослідників, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться сучасною наукою та її історією.

 

  Чайка С. Микола Боголюбов і Україна / О. Чайка, З. Данелишин, В. Шаромова // Фізика. – 2015. – № 13. – С. 14–18.

  Стаття ознайомлює учнів із життям видатного українського вченого Миколи Боголюбова, його внеском у розвиток вітчизняної науки, розвиває уміння і навички роботи з науковою літературою та різними інформаційними матеріалами.

  Підготувала Наталя Карбовська, завідувачка відділу документів з
економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук
Повернутись
Поділитись: