І ДЗВОНАМИ ІСТОРІЯ ЛУНАЄ…

  Понад тисячу років тому відбулася важлива подія, яка змінила хід історії та визначила долю багатьох поколінь українців. Ідеться про хрещення Київської Русі. Цього року Україна святкуватиме вже 1032-гу його річницю. Датою хрещення Київської Русі-України обрано 28 липня, адже саме цього дня православний світ ушановує пам'ять рівноапостольного князя Володимира Святославовича. Він, як відомо, не лише сам навернувся до християнства, а й посприяв тому, що воно стало державною релігією Київської Русі.
  Утвердження християнства на Русі – це тривалий і складний процес, що розтягнувся на багато століть. Так, першою правителькою Русі, яка офіційно прийняла християнство, була княгиня Ольга. Відбулося це, за різними джерелами, 955 або 957 року під час паломництва Ольги до Константинополя. Там вона прийняла хрещення з ім'ям Олена від самого Константинопольського Патріарха, а хрещеним батьком княгині став імператор Костянтин VII Багрянородний. Ольгу вважають покровителькою православної віри. Завдяки діяльності княгині на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести та знищувати язичницьку символіку. Однак ця діяльність не знаходила підтримки й розуміння в найближчому оточенні. Продовжити справу княгині Ольги – хрестити Київську Русь та проголосити християнство державною релігією – зміг лише її онук, князь Володимир Великий.
  Прийшовши до влади, Володимир зрозумів, що для зміцнення держави та її престижу потрібна нова віра. Тому перед хрещенням Київської Русі князь Володимир Святославович проаналізував кожну з релігій і віддав перевагу християнству. Існує багато версій стосовно часу та місця хрещення самого князя. Найімовірніша дата – 988 рік. Згідно з літописом, улітку 988 року князь Володимир Святославович був охрещений у церкві св. Іакова в Херсонесі й одружився з сестрою візантійського імператора Анною. Наприкінці літа він з дружиною повернувся до Києва й наказав усім прийняти нову віру, а поганських ідолів скинути у Дніпро.
  Масове хрещення киян, як оповідає літопис, відбувалося у водах річки Почайни, притоки Дніпра. Після цього християнство стало державною релігією Київської Русі. Загалом християнізація Русі відбувалася поступово. До того ж, не всюди цей процес тривав без опору. Наприклад, на півночі Русі, де християнство було перед тим менш поширене, впровадження нової релігії зустріли вороже, а новгородців довелося хрестити силою. Літопис та інші джерела також згадують про доволі тривале збереження елементів язичництва у народі.
  На книжковій виставці представлені книги з фонду відділу мистецтв, які ознайомлюють з відомими культовими спорудами України – храмами, монастирями, церквами – та їх архітектурною і культурною цінністю для нашого народу.

	85.113(4УКР) / 72С   В 39   Вечерський В. В. Втрачені святині / В. В. Вечерський. – Київ : Техніка, 2004. – 173 с. – (Національні святині України).   Книгу присвячено втраченим протягом ХХ століття пам'яткам церковної архітектури Х–ХІХ століть (храми, дзвіниці, монастирські комплекси, костели, синагоги) 15-ти областей України. Видання містить загальну історичну розвідку про причини та обставини безпрецедентного в європейській історії масового знищення церковних пам'яток в Україні протягом 1920–1980-х років, список втрачених споруд (322 позиції), а також короткі історико-архітектурні нариси про 50 найвизначніших зруйнованих пам'яток, які вважаються шедеврами архітектури.
	85.113(4УКР) / 72С   В 39   Вечерський В. В. Українські монастирі / Віктор Вечерський. – Київ : Наш час, 2008. – 399 с. – (Невідома Україна). – Програма "Українська книга".   Книга розповідає про українські монастирі як прадавні центри духовності, культури, освіти нашого народу, а також як видатні архітектурні ансамблі, з якими пов'язана історія України. Розповідається про основні правила заснування, будівництва та устрою християнських монастирів, про їх благодійницьку і культурну працю, про руйнування монастирських ансамблів під час тоталітарного режиму ХХ ст. та про їх сьогоднішнє відродження.
	85.103(4УКР) / 7С   М 65   Мистецька спадщина Козацької держави / [Департамент культури і туризму, національностей та релігій Черніг. облдержадмін., Орг.-метод. центр контролю та тех. нагляду закл. культури і туризму Черніг. облради ; ред. Є. Шевченко]. – Київ : [б. в.], [2017]. – 256 с.   Важко переоцінити вклад козацтва в український побут, культуру, традиції. Невід'ємний слід козаки залишили і в мистецтві, зокрема в архітектурі, коли коштом козацької старшини відбудовувалися давньоруські храми й монастирі та зводилися нові архітектурні пам'ятки – перлини українського, або ж "козацького", бароко.
	85.113(4УКР) / 72С   П 12   Павлуцький Г. Г. Дерев'яні та муровані храми України / Григорій Григорович Павлуцький ; [пер. О. Г. Ушкалова ; авт. передм. А. О. Пучков]. – Харків : Олександр Савчук, 2017. – 213 с.   Книгу складають дві класичні праці видатного українського мистецтвознавця Григорія Павлуцького: "Старожитності України. Дерев'яні та муровані храми" (1905) і "Бароко України" (1910).   Запропоновані праці стали першими мистецтвознавчими дослідженнями української архітектури та охопили визначні пам'ятки храмового будівництва.
	726(477)   С 25   Святі місця України : [для дітей серед. шк. віку] / [авт. тексту Скляренко В. М.]. – Харків : Торсінг, 2018. – 95 с. – (Моя Україна).   Україна багата на славетні місця – храми, лаври, монастирі. Поряд з першими православними святинями часів Київської Русі в країні діє чимало центрів католицького, греко-католицького, мусульманського та іудейського віросповідань, а більшість найвідоміших культових споруд – це місця паломництва вірян не лише з України, а й з інших країн світу.
	726(477)   У 45   Україна. 101 величний храм: іл. енциклопедія / [текст : І. С. Пустиннікова, С. О. Криниця]. – Харків : Ранок, 2009. – 63 с.
	726(477)   Ш 37   Шевцова Г. Дерев'яні церкви України / Галина Шевцова. – Київ : Грані-Т, 2007. – 375 с.
Кожного, хто знайомиться зі столицею України – Києвом, вражають його півторатисячолітня історія та численні святині й історичні пам'ятки: Володимирський собор і Собор Святої Софії, Києво-Печерська Лавра й Успенський собор, Михайлівський золотоверхий собор та Андріївська церква, які неможливо оминути увагою у виставці, присвяченій культовим спорудам країни.
	85.113(4УКР) / 72С   К 43   Киркевич В. Г. Володимирський собор у Києві / В. Г. Киркевич. – Київ : Техніка, 2004. – 204 с. – (Національні святині України).
	63.3(4УКР) / 9(С2)   С 25   Святий Київ / [упоряд. Н. Д. Прибєга ; за участю С. К. Горкавого]. – Київ : Мистецтво, 2001. – 239 с.
	85.113(4УКР) / 72С   С 54   Собор святої Софії в Києві : книга-альбом / авт. тексту Логвин Г. Н. ; упоряд.: Логвин Г. Н., Логвин Н. Г. – Київ : Мистецтво, 2001. – 349 с.
Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток ХI–ХII та XVII–XIX ст. Зі 145 тис. пам'яток історії і культури України майже 9 тис. – на Чернігівщині, а з 744 пам'яток національного значення 193 розташовані на Чернігівщині. Головне місце серед них посідають храми та церкви.
	85.113(4УКР) / 72С   К 29   Катерининська церква в Чернігові / А. Доценко ; кер. проєкту Ю. Соболь ; Нац. архіт.-іст. заповідник "Чернігів стародавній"; фотограф – Микола Турчин. – Чернігів : Десна Поліграф, 2015. – 183 с.   Книга присвячена церкві св. Катерини в Чернігові – найкращому зразку українського бароко поч. XVIII ст. й візитівці нашого стародавнього міста.   У виданні розглядається історія побудови храму, особливості його архітектури та діяльність за триста років існування.
	85.113(4УКР) / 72С   Н 35   Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній". 50 років діяльності / Нац. архіт.-іст. заповідник "Чернігів стародавній" ; [авт. кол.: І. С. Бугера та ін. ; ред. кол. : А. Доценко, І. Непотенко, В. Руденок ; фот. : В. Кошмал, М. Турчин, С. Черняков]. – Чернігів : Десна Поліграф, 2017. – 239 с.   Сіверщина як один із древніх регіонів України відіграє значну роль у її історично-культурному розвитку. Якщо говорити про пам'ятки доби Київської Русі, то, приміром, у Чернігові розташована шоста частина від їх загальної кількості. Усі пам'ятки національного значення зосереджені компактними групами на кількох історичних територіях, що робить і самі місця унікальними ареалами. Ось уже півстоліття заповідник "Чернігів стародавній" здійснює комплекс заходів з охорони, збереження й вивчення архітектурних перлин міста, адже вони допомагають утримати зв'язок з попередніми поколіннями та можуть чимало розповісти нащадкам.
	271(477.51)   Р 83   Руденок В. Я. Антонієві печери Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря: 950 років / Руденок В. Я., Новик Т. Г. ; Нац. архіт.-іст. заповідник "Чернігів стародавній". – Чернігів : Десна Поліграф, 2019. – 159 с.   Монографія присвячена Антонієвим печерам Троїцько-Іллінського монастиря – найдавнішому культовому печерному комплексу Лівобережжя. В основі роботи – багаторічні археологічні дослідження співробітників заповідника, завдяки яким стало можливим розчистити недоступні ділянки, відкрити раніше невідомі частини комплексу давньоруського часу, музеєфікувати печери та зробити їх доступними для відвідувачів.
	85.113(4УКР) / 72С   С 54   Собор Різдва Богородиці в Козельці / [авт. кол.: А. Доценко, О. Ванжула, С. Кійкова] ; Нац. архіт.-іст. заповідник "Чернігів стародавній". – Чернігів : Лозовий В. М., 2012. – 294 с.   У книзі подаються історія будівництва собору Різдва Богородиці та його художньо-стилістичний аналіз. Також окремий розділ присвячений іконам іконостасу собору.
	85.113(4УКР) / 72С   С 71   Спас Чернігівський : 975-річчю першої писемної згадки про Спаський собор у Чернігові, а також усім, хто його будував, оздоблював, дбав про нього, тим, хто в ньому служив, реставрував і досліджував – присвячується ця книга / [авт. кол.: А. Доценко та ін. ; фотохудож. М. Турчин] ; Нац. архіт.-іст. заповідник "Чернігів стародавній". – Чернігів : Десна Поліграф, 2011. – 187 с.   Видання присвячене одному з найстаріших храмів на території України та всієї Русі – Спасо-Преображенському собору в Чернігові. У книзі відображено історію собору, подано його докладний художньо-стилістичний аналіз, підкреслено значення Чернігівського Спаса для української культури й культури східного християнства загалом.
Україна – край, де пам'яток стільки, що вистачить не на один рік мандрівок. Кожна доба її багатої історії лишила нам у спадок храми – споруди, де спиняється час, а людина постає перед Вічністю.   Язичницькі капища, козацькі церкви, давні синагоги… Усі вони відбивають не лише нашарування культур, а й застигле в часі обличчя нашого народу з його неординарністю та вишуканою простотою.   Книжкова виставка трохи відкрила завісу історії найвеличніших храмів України, дозволила поблукати старими кварталами народної пам'яті в пошуках неймовірних легенд, і, озброївшись здобутими знаннями, пропонує вирушити у власну подорож.
	Підготувала Катерина Мехеда, провідний бібліотекар відділу мистецтв